Оповідання продовжити: Зустрілись якось день і ніч та й засперечалися , хто з них головніший , потрібніший для людей.        -"Я,-говорить день,-якби мене не було............"

      Зустрілись якось День і Ніч та й засперечалися , хто з них головніший , потрібніший для людей.        -"Я, -говорить День,-  якби мене не було, то всі рослини померли б, люди не змогли б бачити всю велич та красу природи, нічого б було їсти, бо все спіє та дозріває тільки вдень, коли світить сонечко..."      Задумалася Ніч, та й нічого не відповідає. Тільки мовчить, слухає. А День все більше  і більше пишається своєю важливісю, вихваляеться перед Ніччю.       - Чому ти мовчиш? - раптом озирнувся День і побачив, що Нічка тихесенько сидить і тільки слухає.        - Щоб не збудити бджілку, яка так тяжко працювала вдень, - прошепотіла Ніч.  - Щоб любі квіточки спочили, закривши свої голівоньки пелюсточками, і рано-вранці знову  зачаровували світ своєю красою. Щоб пташечка спочила і з новими силами продовжила будувати собі гніздечко.  Щоб люди заспокоїлися від денних турбот, а діточки бачили кольорові сни.    І зрозумів День, не має значення хто кращий чи важливіший! Головне, щоб земля була красивою, а люди - щасливими.