Твір на тему:Мій улюблений журнал. Буду вдячний.

Чимало людей поважають і щиро люблять цей доступний журнал, журнал-«учитель». Добрий супутник, що веде за руку свого учня, вчасно знаходячи підтримку, що не дає впасти, що оберігає від ударів. Це журнал віри, глибокої віри у своїх читачів, віри, який насичені його сторінки.  Щомісяця «Рідерз дайджест» усе більше розширює коло своїх постійних читачів, залучаючи своєю безпосередністю, сердечністю й глибоким поглядом на життя всього земної кулі, висвітлюючи ті або інші драми, долі, долі не прості, а учні на своєму яскравому й пам’ятному прикладі. Пам’ять про минуле, про нашу історію — от ще одна з найбільше яскраво виражених, відмінних рис цього «підручника життя», підручника як по історії, так і по літературі. Тут враховані найрізноманітніші смаки самих різнобічних читачів: і більше дорослих, і самих маленьких, котрих чекає «дитяча сторінка» з настільки улюбленими ребусами й загадками. Повна загадок і кожна особистість, перебуваючи на настільки глибокому вивченні мільйонів цікавих очей, що не терпить неправди, що звикли до безумовної правди журналу. Ця виняткова правда вказує читачам єдиний шлях істини, шлях, пошук якого «Рідерз дайджест» взяв на себе, більш ніж успішно справляючись із нелегким завданням. Драми людей, в кожному номері, змушують задуматися, бути може, навіть полюбити, захоплюючись мужністю, стійкістю героїв, що спочатку викликають співчуття, а потім несподівану радість за вдало сформовану їхню долю. Може виникнути враження, що це журнал певної тематики й строгої мови, але це обманчиво. Так, певні сторінки відведені миру техніки й медицини, але більше місце займає саме життя з її радостями й прикростями й… гумор. Гумор непідроблений, гумор з досвіду самих читачів. Сторінки сміху вчасно ставлять границі, створюючи ту мозаїку історій, науки й гумору, надаючи воістину ту райдужність «кольорового» матеріалу, де кожний колір на своєму місці й, втративши один, уже не буде тон сукупності відтінків. Але кожний із квітів журналу шукає «свого» читача, його внутрішній мир, його інтереси. Безумовно, це журнал для тих, кому не байдужні дорогі інших людей, шляхи їхніх роздумів, хто хоче й може мислити над минулим, сьогоденням, задуматися про прийдешнє. Його сторінки не можуть залишити байдужого й байдужим навіть самого вибагливого читача.  Із всіх кінців світу летять листа в редакцію — листа-прохання,   листів-подяки, листа-оповідання,   і   кожний  лист знаходить відповідь, відповідь повний, ясний, щиросердечний, саме та відповідь, що чекали.  «Рідерз дайджест» — це загальне серце, серце на всіх, це широка душа, душа, що однаково хворіє за всіх і тридцятилітній єдиний організм, що з таким нутром не зостариться.