Твір про кінець зими

Кінець зими плавно переходить у перші весняні дні. Спочатку наступає похмура, тиха та тепла погода. Сніг поволі тане. Природа неначе завмирає в очікуванні чогось.Потім одного чудового ранку я прокидаюся, а на вулиці яскраво світить сонечко. Виходжу з дому, і хочеться зняти шапку. Хочеться також скинути зі своїх плечей важку куртку чи дублянку. Проте ще холодно, дме пронизливий вітер. Можна легко застудитися. Але настрій вже весняний, веселий та бадьорий.Звідкілясь з'являються зграйки горобців. Вони гойдаються на голих гілках дерев, шумлять, щебечуть. Де ж вони ховалися всю зиму? Їх зовсім не було видно.Після довгої та похмурої зими природа починає своє оновлення. Під сонцем стає крихким та мокрим сніг під ногами. По вулицях вже біжать струмочки, і можна запросто промочити ноги. У перші дні весни легко помітити, як на очах змінюється небо. Взимку і восени, навіть якщо день сонячний, воно якесь блякле. Чи то сизе, чи то бліде, чи то просто сіре. А тепер воно стає яскраво-блакитним!З кожним днем все менше на дорогах снігу та криги. З мокрої земіл через кілька днів уже полізуть перша зелена травичка. У палісадниках в людей, а також на лісових галявинах в цей час вже розцвітають перші весняні квіти. Це спершу тендітні біленькі проліски, а потім і жовтенькі крокуси.