Дипломная работа: Аналіз експортно-імпортних операцій виробника
У торгівлі України з країнами ЄС видна її незбалансованість. Якщо в 2000 році пасивне сальдо по експортно-імпортних операціях спостерігалося тільки з 4 країнами (ФРН, Франція, Нідерланди, Данія), то в 2001 році до цих країн приєдналося ще 4 держави: Великобританія, Люксембург, Ірландія, Греція, чи 2/3 складу країн ЄС. За два роки (2000-2001) торгівлі з країнами ЄС Україна втратила у виді пасивного сальдо $483,4 млн.
У 2001 р. у порівнянні з 2000 р. показники торгівлі України з країнами ЕАСТ погіршилися: обсяг товарообігу скоротився на 20,4%, а імпорт збільшився на 14,5%, що прищепило до пасивного сальдо в $40,6 млн. Як відомо, країни ЕАСТ із 1 січня 1999 року одержали від ЄС режим найбільшого сприяння в торгівлі, що створило умови для вільного пересування між ЄС і ЕАСТ капіталів, товарів, послуг, робочої сили.
Україна повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах Азії, АТР. Там набирає силу таке об'єднання держав у загальний ринок, як АРЕС (Asia and Pasifics Economics Corporation) у складі 15 держав, створене в 1989 році. У це угруповання входять країни АСЕАН, НИС і такі розвиті країни як Японія, СІЛА, Канада, Австрія, Нова Зеландія, а також Китай. Цей регіональний ринок самий великий, з величезними природними багатствами, де проживає близько 40% населення земної кулі, виробляється більш 50% ВНП світу. Україна на цьому ринку робить тільки перші кроки. У 2001 році товарообіг України з країнами цього ринку склав $21543,8 млн., у тому числі з країнами АСЕАН - $318,8 млн., з Китаєм - $428,4 млн., з НИС - $210,5 млн. і розвитими індустріальними країнами - $1136,8 млн. Імпорт України склав $580,7 млн. при позитивному зовнішньоторговельному сальдо в $993,1 млн.
Щоб затвердиться на цьому ринку, Україна повинна постійно стимулювати торгівлю з країнами АТР. На цьому ринку знаходить збут продукція хімічної промисловості і насамперед, добрива, прокат чорних металів, електроустаткування, зварювальні апарати, газові турбіни, транспортні засоби, визначені види продукції АПК. Перспективними товарами на ринку АРЕС можуть бути високоякісна продукція машинобудування, суднобудування, електроніка. Україна здійснювала торгівлю і з країнами такого великого ринку як НАФТА, куди входять США, Канада, Мексика. Це ринок високих технологій. Загальний товарообіг України з країнами НАФТА в 2000-2001 р. склав $1441,8 млн., у тому числі 86,1% приходиться на США, 13,6% - на Канаду і тільки 0,3% на Мексику.
Торгово - економічні відносини України з країнами НАФТА різко відрізняються, а з Мексикою знаходяться в зародковому стані. Україна здатна робити товари, що могли б знаходити збут у Мексиці. Мексика має попит на енергетичне устаткування, продукцію хімічної промисловості, машинобудування, суднобудування.
Таблиця 1.1
Товарообіг України з країнами ЄС і ЕАСТ (млн.$) | ||||||
| Країни ЄС | Країни ЕАСТ | 2000 | 2001 У % до 2000 | 2000 | 2001 у % до 2000 | |
| Товарообіг | 1687,3 | 3228,8 | 179,5 | 1113,4 | 1053,0 | 94,8 |
| Експорт | 799,4 | 1283,0 | 141,1 | 635,8 | 506,2 | 79,6 |
| Імпорт | 887,9 | 1745,0 | 196,6 | 477,6 | 546,8 | 114,5 |
| Сальдо | -88,5 | -461,8 | 521,8 | 158,2 | -40,6 | — |
Таблиця 1.2
Регіональна структура зовнішньої торгівлі України
| Регіональна структура зовнішньої торгівлі України в 2001 році | (млн.$) | ||||
| Регіональні ринки | Товарообіг | Частка, % | Експорт | Імпорт | Сальдо |
| СНД | 13 942,3 | 59,0 | 6 207,9 | 7 334,4 | -1 126,5 |
| Європа | 5 602,3 | 24,4 | 2 644,4 | 2 957,8 | -313,4 |
| ЄС | 3 028,8 | 13,2 | 1 283,4 | 1 745,4 | -462,0 |
| ЕАСТ | 1 053,0 | 4,6 | 506,2 | 546,8 | -40,6 |
| Азія: | 2 146,6 | 9,3 | 1 760,1 | 386,5 | 1 373,6 |
| АСЕАН | 378,8 | 1,7 | 329,9 | 48,9 | 281,0 |
| НИС | 210,5 | 0,9 | 178,5 | 32,0 | 146,5 |
| Америка | 1 365,8 | 6,0 | 742,2 | 623,0 | 118,6 |
| НАФТА | 877,9 | 3,8 | 557,9 | 320,0 | 237,9 |
| Африка | 243,6 | 1,1 | 186,4 | 57,2 | 129,2 |
| Австралія | 45,6 | 0,2 | 25,8 | 19,8 | 6,0 |
| Усього | 22 946,1 | 100,0 | 11566,8 | 11379,4 | 187,4 |
Таблиця 1.3
Товарообіг України з прикордонними країнами
| Товарообіг України з прикордонними країнами в 2001 році (млн.$) | ||||
| Країна | Товарообіг | Експорт | Імпорт | Сальдо |
| Болгарія | 163,2 | 82,9 | 80,3 | 2,6 |
| Туреччина | 220,7 | 198,9 | 21,8 | 177,1 |
| Румунія | 96,8 | 72,0 | 24,8 | 47,2 |
| Росія | 10 856,3 | 5 027,3 | 5 829,0 | -801,7 |
| Беларусь | 662,7 | 426,7 | 236,0 | 190,7 |
| Молдова | 169,7 | 130,4 | 39,3 | 91,1 |
| Угорщина | 294,2 | 177,2 | 117,0 | 60,2 |
| Словаччина | 224,5 | 149,7 | 74,8 | 74,9 |
| Польща | 367,9 | 130,9 | 237,0 | -106,2 |
| Грузія | 16,5 | 11,2 | 5,3 | 5,9 |
| Усього | 13 072,5 | 6 407,2 | 6 665,3 | -258,1 |
З погляду державних цілей, розвиток сфери експортно-імпортних операцій і обсяг зовнішньоторговельних операцій безпосередньо впливають на насиченість українського товарного ринку і приток іноземної валюти в країну. Звичайно, міжнародна торгівля породжує більш високі ризики для торгових партнерів у порівнянні з торгівлею усередині країни. Однак, експортно-імпортні операції часто більш вигідні, хоча і вимагаю додаткових організаційних і фінансових витрат.
1.2 Організація експортно-імпортних зв'язків з Росією
У перспективі на найближчі 10-15 років ключове значення для України будуть мати економічні відносини з країнами СНД, що у 1993 році підписали угоду про створення Економічного союзу (Україна є його асоційованим членом). Головними цілями Економічного союзу є: формування умов стабільного розвитку економік країн-учасниць; поетапне створення загального (спільного) економічного простору на основі ринкових відносин; забезпечення рівних можливостей для всіх господарських суб'єктів; реалізація спільних економічних проектів. Домовленості країн у рамках Економічного союзу СНД орієнтовані на поетапне забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Однак слід зазначити, що особливе місце в зовнішньоекономічній політиці України у відношенні країн СНД займає Росія.
Митна статистика фіксує тенденцію - у перші шість місяців 2001 року імпорт українських товарів у Росію склав $1,761 млрд. ,що на 40,3% менше, ніж в аналогічний період 2000 року.
Експорт російських товарів в Україну протягом перших шести місяців 2001 року склав $4,251 млрд., що на 8,5% нижче чим у 2000 році. Негативне сальдо балансу торгівлі товарами протягом цього періоду виросло на $795 млн. та склало $2,489 млрд. Завдяки високій частці послуг у сумарному експорті загальне сальдо зовнішньоторговельного обороту виявилося менше - $1,037 млрд. Проте в порівнянні з першими шістьма місяцями 2000 року ріст негативного сальдо виявилася майже шестиразовим - тоді ця величина складала $176,6 млн.
Мал. 1.1 Структура загального експорту в Росію з України
Різке падіння імпорту українських товарів у Росію почалося із серпня 2000 року, коли вийшов сумно відомий Указ президента Російської Федерації №1216 «Про оподаткування на додану вартість товарів, що відбуваються з території України і які ввозяться на митну територію Російської Федерації». Цим документом було введено з 1 вересня 2000 року стягування ПДВ з імпортованих у Росію українських товарів. У наслідку термін був перенесений на 1 жовтня. З цього дня український товарний експорт у Росію упав майже в півтора разу.
Мал. 1.2 Структура загального імпорту з Росії в Україну
Якщо із січня по вересень 2000 року середньомісячний обсяг експорту товарів з України в Росію складав $495,9 млн., то з жовтня по грудень ця величина упала до $306,5 млн. У першому півріччі 2001 року середньомісячний обсяг експорту українських товарів знизився до $271,5 млн. И навряд чи цю цифру можна вважати новою площадкою стабілізації - на україно-російському торговому фронті назрівають нові зіткнення інтересів.
Таблиця 1.4
Середньомісячні обсяги експорту з України в Росію, млн. USD.
| Місяць | 1999р. | 2000р. | 2001р. | Падіння в 2001 у порівнянні з 2000 ,% |
| Січень | 215,5 | 398,9 | 299,5 | 24,9 |
| Лютий | 336,1 | 447,8 | 248,4 | 44,5 |
| Березень | 390 | 489,4 | 301,1 | 38,5 |
| Квітень | 379,5 | 561,5 | 266,1 | 52,6 |
| Травень | 356,7 | 517,5 | 227,7 | 56 |
| Червень | 471,2 | 536,9 | 286,2 | 46,7 |
| Липень | 580,4 | 530,1 | 276,4 | 47,9 |
| Серпень | 551,9 | 505,3 | 220,5 | 56,4 |
| Вересень | 552,8 | 475,5 | 198,7 | 58,2 |
| Жовтень | 619,7 | 295,6 | 100,5 | 66,0 |
| Листопад | 574 | 331,1 | 156,7 | 52,6 |
| Грудень | 441,5 | 358,5 | 140,8 | 60,7 |
Варто помітити, що російський імпорт в Україну знизився в набагато меншій мері, що з'ясовано розходженнями в структурі товарних потоків. Як відомо, близько 90% товарів, увезених з Росії в Україну приходиться на енергоносії, сировину і напівфабрикати. А от у структурі експорту товарів і послуг з України в Росію власне послуги і роботи складають близько 47%, причому основна їхня частка приходиться на транзит нафти і газу. Правда, за це треба сказати «спасибі» географії і «особисто Леонідові Іллічу», що ніколи дали добро на будівництво цілого пучка експортних газопроводів.
Структура експорту українських товарів у Росію виглядає так: 15% - металургійна продукція; 14,3% - машинобудівна; 13% - продовольство; 5,5% - хімічні товари, що досить таки не погано. Питома вага цих товарів у російському імпорті в Україну складає відповідно 4,2%; 9%; 0,3% і 4,5%. На долю російських енергоносіїв приходиться 73,8% імпорту.
Описані диспропорції в структурі експорту й імпорту призвели до того, що сформована в Росії система стягування ПДВ при товарообігу з Україною найбільший збиток нанесла останній. Як відомо, практика стягування ПДВ з імпортованих товарів є загальноприйнятою, тоді як не повернення ПДВ при експорті є сугубо новим винаходом, від якого Київ уже давно відмовився. Тому, не наполягаючи на скасуванні «імпортного» ПДВ, Україна вже рік бореться за скасування Росією ПДВ «експортного». Правда не слід думати, що скасування стягування ПДВ із російських енергоносіїв викликає здешевлення останніх. Скоріше, справа закінчиться підвищенням прибутків газо- і нафтоекспортерів, оскільки ціна продажів в обох випадках орієнтується на відповідні світові ціни.
Під час візиту в Україну в травні 2001 року президент Російської Федерації Володимир Путін був «здивований» дискримінацією українських братів і пообіцяв розібратися в що відбувається. Усі до тому і йшло: практично одночасно з візитом Володимира Путіна під час другого засідання змішаної україно-російської комісії зі співробітництва був підписаний протокол, у якому відповідним відомствам обох сторін було доручено до 1 вересня 2001 року завершити розгляд проблем уніфікації оподатковування товарів, що поставляються з України в Росію, а також у зворотному напрямку.
У протоколі не було зазначено конкретних термінів рішення даної проблеми - можливо тому, що відповідні надходження в розмірі $1,4 млрд. від обкладання ПДВ російського експорту російський Мінфін уже врахував у дохідних статтях федерального бюджету. Очевидно саме з цієї причини протокольне доручення залишилося на папері - скасування «експортного» ПДВ при вивозі російських товарів в Україну до 1 січня 2002 року неможлива.
Ударний ефект від уведення Росією «імпортного» ПДВ на українські товари був посилений тим обставиною, що собівартість українських товарів уже досягла такого рівня, що додавання ще 20% (10% - для продовольства) робить їх неконкурентоспроможними. Іноді винуваті і самі українські продавці, що задирають ціни «до небес». Крім того зіграв свою роль і психологічний фактор: рідкий продавець ризикне укладати навіть короткостроковий контракт, знаючи, що от-от зміняться правила гри. Для запеклої сміливості потрібно мати одне з двох: чи могутнє владне прикриття, чи ціновий зазор неабияких розмірів. Але про останнього вужа року три продавці залишається тільки мріяти.
Найбільш твердий удар був нанесений по групі товарів традиційного українського експорту: зерну і зернопродуктам, цукру, рослинній олії, харчовому спирту, горілці, пневматичним шинам, феросплавам, прокату, авіадвигунам, електротрансформаторам і деяким іншим видам машинобудівної продукції.
Правда, виробництво ряду «потерпілих» товарів в Україні в першому півріччі 2001 року скоротилося, так що зниження їхнього експорту в Росію можна віднести і на рахунок загального економічного спаду. Але якщо згадати, що в Україні хоч скільки-небудь дихають саме галузі орієнтовані на експорт, то причини і наслідки вишикуються в правильній послідовності.
Утім, крім що програли, є і переможці експортного змагання. До них відносяться: м'ясні консерви і ковбаси (з $18,8 млн. до $46,2 млн.); фармацевтична продукція (з $14,9 млн. до $17,4 млн.); литі чавунні труби (з $220,1 млн. до $273,7 млн.); вироби з паперу (з $27,7 млн. до $31,9 млн.). І це свідчить про те, що деякі ніші на російському ринку українським товарам «імпортний» ПДВ закрити все-таки не зумів. І можливість експортувати свої товари в Росію, хоча б потенційна, ще існує. На жаль, українські підприємства не мають у своєму розпорядженні інвестиційні ресурси, виходить, не можуть розраховувати на зниження виробничих витрат. Тим часом знос основних фондів українських підприємств продовжується, а стало бути, що течуть витрати будуть рости, а якість - падати. Власної програми підтримки експорту в Україні не існує, а розраховувати на приплив інвестицій у галузі орієнтовані на експорт, не сировинного характеру, необачно - навряд чи знайдуться бажаючі зрощуватися конкурентів.
Таблиця 1.5
Обсяг товарів, за перше півріччя, експорт яких у Росію знизився найбільшою мірою в млн. USD.
| Товар | 2000 р. | 2001р. | Зниження % |
| Зерно | 92 | 22,2 | 75,9 |
| Олія соняшникове | 39,4 | 8,0 | 79,7 |
| Олія вершкова | 31,3 | 7 | 77,6 |
| Цукор | 305,3 | 140,5 | 53,9 |
| Спирт | 48,5 | 3,6 | 92,6 |
| Горілка | 25,5 | 0 | 100 |
| Шини пневматичні | 99,9 | 51,2 | 48,7 |
| Феросплави | 98,9 | 66,6 | 32,7 |
| Прокат | 218,5 | 116,9 | 46,5 |
| Двигуни | 34,3 | 13,5 | 60,6 |
| Автобуси | 63,2 | 25,6 | 59,5 |
| Трактори | 7 | 2,1 | 70 |
| Локомотиви | 44,9 | 9,0 | 80 |
Отже, по всіх ознаках, між Україною і Росією палахкоче торгова війна. Ескалація напруженості поки не досягла критичної оцінки, хоча справа до цього йде стрімкими кроками. Практично закрита дорога для імпортуукраїнських спирту і горшки. Всупереч угоді про режим вільної торгівлі введене мито на український цукор розміром у 25%. Правда, на міжурядовому рівні є домовленість про постачання в Росію 600 тис. тонн українського цукру на пільгових умовах (без сплати ПДВ), але вона зависла в повітрі.
Проте українські товари, усе активніше просуваються в інших напрямках. Частка російського напрямку в українському експорті товарів знизилася з 41,6% у перші шістьох місяців 2000 року до 27,5% в аналогічний період 2001 року. На жаль, але навіть така різка переорієнтація товарних потоків не змогла компенсувати загублені на російському ринку позиції: приріст експорту в далеке зарубіжжя ($619,8 млн.) майже удвічі відстав від зниження експорту товарів у Росію ($1191 млн.).
Деякий ріст експорту товарів відзначений і в торгівлі з країнами раніше входили в СРСР: з Білорусією - на $136,1 млн. (позитивне сальдо в $248,6 млн.); з Молдавією - на $24,4 млн. ($96,8 млн.); з Таджикистаном - на $36,6 млн. ($44,6 млн.); с Узбекистаном - на $8,1 млн. ($41,5 млн.). Аналіз показує, що в цілому негативне сальдо зовнішньоторговельного обороту України в першому півріччі 2001 року навіть зменшилося. Однак радуватися рано -тенденція падіння експорту українських товарів у Росію усе ще не переборена.
З огляду на дані аналізу зовнішньоторговельних операцій України і Россі за попередні роки, мені все-таки представляється доцільним налагодження економічних зв'язків між підприємствами цих країн. Найбільш перспективним є пошук нових шляхів співробітництва, галузей, цікавих для торгівлі. У цьому зв'язку мені хотілося б запропонувати напрямку інтеграції на ринку парфюмерно-косметичної продукції, усе більш розвинутій у Росії, і з величезним потенційним ринком в Україні.
1.3 Огляд економічної ситуації на російському і міжнародному ринках парфюмерно-косметичної продукції
Могутній поштовх до відродження російської парфюмерно-косметичної промисловості почався поряд з позитивними для виробників наслідками кризи 1998 року. На сьогоднішній день, за різними оцінками, вітчизняним компаніям належить уже близько 47% російського ринку парфумерії і косметики. За даними, на території Росії зараз працює 178 парфюмерно-косметичних підприємств. Наскільки це багато, можна судити по тому, що весь російський парфюмерно-косметичний ринок, за даними агентства Euromonitor, оцінюється сьогодні приблизно в 3,5 млрд. доларів, а його потенціал - у 15-17 млрд. доларів.
Успіхи російської парфумерії і косметики пояснюються не тільки більш низькими цінами, але і зрослою якістю. Так, провідні російські компанії "Концерн "Калина"", "Невская косметика", "Линда", "Гармония Плюс" активно впроваджують на виробництві міжнародні системи якості (ISO 9000 і 9001). Крім того, російські компанії використовують у виробництві практично та ж сировина, що і їхні західні конкуренти. Очікується, що російська частка ринку буде збільшуватися. У вітчизняних підприємств з'явилися нове обладнання, якісна сировина і західні технології, так що вони цілком можуть бути конкурентноздатними.
Російський ринок сьогодні сміло можна назвати «развивающимся». Зміни, що відбуваються, дозволяють зробити принаймні, два важливих висновки з приводу подальшого розвитку парфюмерно-косметичної галузі Росії. По-перше, продовжується ріст обсягу ринку. При цьому темпи росту (до 20% у рік) як і раніше перевищують західноєвропейські (6% у рік).