Дипломная работа: Аналіз можливих схем електрохімічних генераторів для автономних джерел електричної енергії
Li, Na, Zn, Mg, Al, N2 H4 , H2 ,CH3 OH, NH3 , CO, CH4 , C.
Тому як реакція взаємодії води з лужними металами йде з великими швидкостями, то в таких паливних елементах не можуть бути використанні водні електроліти.
Деякі метали, гідразін і водень окислюються з великими швидкостями вже при температурі t=20°C. Метанол СН3 ОН може окислюватися з достатніми швидкостями тільки при наявності активних каталізаторів. А окис вуглецю СО і аміак NН3 потребує додаткового створення досить високої робочої температури (t=200°C).
Електрохімічний еквівалент визначається з рівняння
Ке =М/(ZФ),
де М – молярна маса речовини, кг/моль;
Z – кількість електронів, що беруть участь в реакції;
Ф=96500 Ас/моль – число Фарадея.
По електрохімічному еквіваленту палива можливо розмістити в такій послідовності:
Н2 , СН4 , С, СН3 ОН, NН3, Li, N2 Н4 , Al, Mg, СО, Nа, Zn.
Електрохімічний еквівалент впливає на економічність паливного елемента. Враховуючи, що по закону Фарадея для здобуття 1Ф кількості електроенергії необхідно витратити 1г водню або М/Z грамів любої речовини. можливо визначити питомий видаток „mе ” реагентів для здобуття 1кВт год електроенергії:
mе =М×1000/(Z×Ф×Е×hе )=Ке ×1000/(Е×hе ),
де М – молярна маса речовини. Кг/моль;
Z – кількість електронів, що беруть участь в реакції;
Ф – 96500 А×с/моль – число Фарадея;
hе – ефективний ККД паливного елемента.
При температурі реакції tp =25°Cдля паливного елемента Е=1,23 В, а ЕРС вуглець-кисневого – Е=1,02 В.
При навантаженні паливного елемента напруга на його затискачах становиться менш ніж ЕРС за рахунок падіння напруги в електроліті і на електродах.
Падіння напруги в електроліті (омічна поляризація) пропорційне щільності струму „І” і внутрішньому опору елемента „rвн ”
DUом =S×І×rвн , (4.1)
де S – площа електродів.
Падіння напруги в електроліті (кінетична поляризація) пов’язана з сповільнюванням електрохімічних реакцій і зміненням активних речовин біля електродів.
Кінетична поляризація може бути зменшена за рахунок збільшення швидкості хімічних реакцій. Це може бути здійснено підвищенням робочої температури процесу і використанням каталізаторів.
Поряд з тім, з ціллю виключення з робочого діапазону паливного елемента режиму насичення щільність струму повинна бути більше значення граничної щільності
Іzp = ZФDCo , (4.2)
де D – коефіцієнт дифузії;
Со – концентрація в об’ємі розчину;
d - товщина шару електроліту, через який йде дифузія.
Гранична щільність струму може бути збільшена шляхом підвищення тиску реагентів і зменшення товщини дифузійного шару за рахунок переміщування електроліту.