Дипломная работа: Аналіз можливих схем електрохімічних генераторів для автономних джерел електричної енергії

Сучасні паливні елементи в основному використовують в якості пального водень, а окислювача – кисень.

Зберігання водню ускладнюється із-за великої його текучості і вибухонебезпечності. Тому доцільнішим є здобування водню з різних речовин (наприклад, аміаку, бензину, метанолу) в спеціальних генераторах (рис. 4.1).

З аміаку, який зберігається в балонах при тиску p=0,8-0,9 МПа і температурі t=20-25°C, водень здобувається за рахунок дисоціації в присутності залізного каталізатора і без попередньої очистки подається в батарею паливних елементів. Для забезпечення нормальної роботи ЕРХ при великих потужностях в схемі є пусковий ресивер, який поповнюється сумішшю (Н₂ +N₂ ) на малих навантаженнях.

В схемі також передбачається регулятор видатку палива і регулятор тиску, який забезпечує автоматичне управління здобуванням і подачею палива. Підігрівач забезпечує підтримання оптимальної температури (90-95°C) з умови протікання хімічної реакції.

В деяких випадках доцільно використати в електрохімічних генераторах кисень повітря. Для цього повинно здійснюватися його очищення від двоокису вуглеця, який в присутності луги може створювати неприємні для роботи електродів сполучення.

Повітря до паливних елементів (5) може подаватися вентилятором (1) через підігрівач (2), зворотній клапан(3) і фільтр (4) з вапном (рис.4.2).

Для виведення води з зони реакції використовуються:

– дифузія пари води на поверхні з більш низьким парціальним тиском;

– стікання води під дією гравітаційних та капілярних сил;

– випаровування у потік газу;

– циркуляція електроліту.

Для відведення теплоти і забезпечення оптимальної температури паливних елементів використовують системи терморегулювання:

– конвекцією і теплопровідністю у навколишнє середовище;

– випаровуванням продуктів реакції;

– циркуляцією електроліту;

– циркуляцією реагентів;

– використанням в будованих в батарею паливних елементів теплообмінників.

Регулювання вихідного значення напруги може бути досягнено регулюванням окремих паливних елементів або батареї паливних елементів. В першому випадку змінюють величину поляризаційних витрат за рахунок змінення тиску і температури процесу або омічного опору паливного елемента. В другому випадку в залежності від значення струму навантаження змінюють кількість підключених паливних елементів.

Електрохімічні генератори доцільно використати в діапазоні потужностей від одного до декількох десятків кВт.

Електрохімічні генератори вже широко використовуються в космосі. Безумовно, що в близький перспективі вони будуть використовуватися в якості автономних і резервних джерел енергії на електромобілях, при засвоєнні морів та океанів та в інших галузях народного господарства.

6. ВИБІР МОЖЛИВИХ СХЕМ ЕЛЕКТРОХІМІЧНИХ ГЕНЕРАТОРІВ ДЛЯ АВТОНОМНИХ ДЖЕРЕЛ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Характер схеми і склад електричної частини ЕХГ залежить від роду струму, на якому проводиться відбір потужності для споживачів.

Електроагрегати постійного струму (рис.6.1) повинні обладнуватись автоматичним регулятором напруги (АРН), що забезпечує постійність напруги на затискачах відбору потужності при змінах навантаження, і пристроєм захисту ЕХГ від нормальних режимів роботи.

Необхідність застосування АРН обумовлена високими вимогами до постійності напруги, в той час як ЕХГ має круто падаючухарактеристику.

Як показали дослідження, для ЕХА змінного струму найбільш доцільним застосування паралельного інвертора струму (ПІ) з регулюючими індуктивностями і обмежуючими вентилями без силового погоджуючого трансформатора (рис.6.2) бо інвертора струму з штучною комутацією (ІІК) за третьою гармонікою (рис.6.3).

Відсутність трансформатора в схемі паралельного інвертора струму забезпечує зниження ваги і ціни ЕХА змінного струму, але призводить до необхідності мати нестандартну напругу ЕХГ (забезпечуючи стандартне інвертування напруги).

Дослідження показали, що мінімальні вага і ціна ЕХА з паралельним інвертором отримуються при стабілізованій вхідній напругі інвертора. Тому поряд з регулюванням напруги на стороні змінного струму доцільно передбачувати АРН на стороні постійного струму.

Для спрощення інвертора доцільно в якості регулюючих і обмежуючих вентилів використовують симетричні керовані вентилі.

В ЕХА змінного струму з відбором потужності також на постійному струмі застосування силового узгоджую чого трансформатора виявляється вимушеним, так як стандартною повинна бути напруга як змінного, так і постійного струму. У цьому випадку доцільно застосовувати схему інвертора з штучною комутацією по третій гармоніці, оскільки в його складі трансформатор необхідний по принципу дії.