Дипломная работа: Аналіз та розроблення стратегій ЗЕД для підприємства харчової промисловості
Як відзначалося вище, конкуренція є невід'ємною частиною ринку. Тому внутрішня конкуренція для вітчизняних виробників - не новина. В таких умовах підприємства намагаються запропонувати не тільки випробуваний часом товар, але й освоїти випуск нової продукції, знайти свою особливість в асортименті, яка б відрізняла б їх, зробити наголос на реалізації цієї продукції.
Так, Одеська фабрика запропонувала карамель подрібненої форми "люкс" в металізованій упаковці і шоколадні цукерки "Асорті" (фасовані і вагові). Нехай в загальному обсязі виробництва такі вироби займають відносно невелику долю (20%), але лінії по їх випуску завантажені на повну потужність. А саме головне - підприємству забезпечений постійний попит на цей товар. При цьому попит може бути настільки високим, що оптові пропозиції товару стають дефіцитними. Концерн "АВК" змушений відпускати вафельну трубочку "Мажор" тільки по своїх дилерських мережах. Буквально за записом здійснюється реалізація фасованого печива, виготовленого на новій імпортній лінії Херсонської фабрики.
Представники кондитерських фабрик відмітили, що поки імпорт є менш привабливим, для вітчизняних підприємств настав час діяти ще більш ретельно- боротьба йде не тільки за регіон, але й за смак споживача, якщо вітчизняний виробник зможе створити стійкий попит на новий "смак".
Цукерки є найбільш багато численною по асортименту групою кондитерських виробів і найбільшою по числу кондитерських мас, з яких вони виготовляються. В загальному обсязі виробництва кондитерських виробів цукерки складають більше ніж на 13 відсотків. Основна маса цукерок на теперішній час випускається з помадних мас, а потім з інших мас різного типу, для роздрібного асортименту незначна кількість. Такий обсяг випуску обумовлений присутністю високовиробничих поточних ліній помадних цукерок.
Розробка і впровадження нових сортів цукерок і використання нетрадиційних видів сировини (різноманітні види молочної сироватки, фруктові порошки, молочна суха продукція, білкові концентрати, пюре з дикорослих плодів і ягід) дозволять знизити цукромісткість виробів і підвищити їх смакові і харчові якості.
Не менш важливим етапом випуску кондитерських виробів (зокрема цукерок) є впровадження високовиробничого обгортаючого і пакувального устаткування, що дозволить збільшити випуск обгорнених цукерок, запакованих в яскраві коробки.
Значну роль в зростанні якості кондитерських виробів в умовах нових економічних форм господарювання має комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП), покращення організації і умов праці кожного працюючого на підприємстві, збільшення високо кваліфікованих робочих кадрів на виробництві.
Головна задача кондитерської промисловості - більш повне забезпечення потреб народного господарства і населення високоякісною продукцією, а також забезпечення технічного переозброєння і інтенсифікації виробництва у всіх галузях.
Основним напрямком розвитку народного господарства є необхідність значного зростання якості, біологічної цінності і смакових переваг продуктів харчування, а також покращення їх асортименту.
Кондитерські вироби - харчові вироби високої калорійності і засвоюваності, мають приємний смак, тонкий аромат, привабливий зовнішній вид. Ці якості присутні кондитерським виробам завдяки застосуванню для їх виробництва багатьох натуральної високоякісної сировини.
В залежності від сировини, яка застосовується у виробництві і технології, кондитерські вироби розподіляються на цукрові і борошняні. Для отримання високоякісних кондитерських виробів використовують різноманітну сировину (цукор, борошно, патоку, горіхи, олійні зерна, какао-боби, каву, плодово-ягідні напівфабрикати, фрукти і ягоди). Одержати високоякісні кондитерські вироби з низької якості сировини неможливо Тому на більшості підприємств кондитерської галузі значна увага приділяється контролю якості сировини яка надходить, а знання вимог стосовно сировини вкрай необхідні всім працівникам промисловості.
В основному, імідж відносно кондитерської галузі підтримується зусиллями підприємств, які входять в концерни "Укрпромінвест"(Київською, Вінницькою, Маріупольською і Кременчуцькою кондитерськими фабриками). Добре себе зарекомендували Полтавська кондитерська, Харківська бісквітна фабрика. Підтягнулись в 1998 році Чернігівська, Луцька фабрики, Чернівецька "Буковинка".
Високими темпами в 1998 році зросли обсяги виробництва карамелі (13,5 відсотків в порівнянні з останнім роком). Ще активнішими стали виробники плиткового шоколаду (140%). До останнього часу в Україні для випуску даної продукції було недостатньо потужностей, його робили на шоколадній фабриці "Україна" (зараз "Крафт Якобз Сушард Україна"), кондитерських фабрик Львова ("Світоч"), Києва, Дніпропетровська, Харкова.
Сьогодні провідними виробниками плиткового шоколаду на Україні можна назвати перші три з перерахованих вище підприємств і Вінницьку кондитерську фабрику, яка входить в "Укрпромінвест".
В 1998 році за різними оцінками, доля імпортованих кондитерських виробів на внутрішньому ринку України складала від 40 відсотків до 60 відсотків. Сьогодні закордонну продукцію витискують вітчизняні виробництва по всім позиціям.
В 1997 році українські кондитери не могли конкурувати з західними в області плиткового шоколаду, начинених батончиків. Сьогодні аналогічною вітчизняною продукцією заповнені магазини країни.
На ринку карамелі українці поступово витісняють прибалтійських виробників, поляків, болгар. Не існує конкурентів вітчизняному дешевому печиву.В собівартість кондитерських виробів біля 90 відсотків приходиться на долю сировини пакувальних матеріалів. А більшість інгредієнтів різноманітних солодощів імпортується, але керівництво країни ввело обмежувальні заходи щодо імпорту кокосу, бобів, рослинних і твердих жирів і полівінілхлоридної плівки. Правда, не менш екзотичні для України фундук, мигдаль і арахіс залишилися за межами цього переліку. Ввезення цих горіхів підлягає нульовій ставці митного збору, проте треба сплачувати ПДВ. Не ввійшло в цей перелік і обладнання для кондитерської промисловості, за яке при ввезенні треба сплачувати 20 відсотків ПДВ і 10 відсотків збору.
На кондитерському ринку можна виділити три групи підприємств, кожне з яких по своєму змагається за нішу на ринку. Перший спосіб - залучення іноземного інвестора. Таким шляхом пішло одне велике підприємство -колишня шоколадна фабрика "Україна". Особливу увагу тут приділили інвестори контролю якості сировини, яка надходить, підготовчому відділенню виробництва і санітарного стану підприємства. Другий спосіб - об'єднання з великими виробниками, які зайняли своє місце на ринку і мають ім'я. Добре працюють фабрики, які входять до складу концернів "Укрпромінвест" і"А.В.К." Третій спосіб - намагатися самостійно вийти на ринок. Яскравий приклад - АОЗТ "Харківська бісквітна фабрика". Підприємство на стільки твердо стало на ноги, що може собі дозволити інвестувати і другі кондитерські підприємства. Таким же методом скористалися і такі підприємства як Дніпропетровська, Одеська, Полтавська кондитерські фабрики. [12]
1.2 Асортимент
Середній асортимент українських кондитерських фабрик на сьогоднішній час складає не менше сімдесят найменувань. В деяких підприємств асортиментний ряд нараховує більше 200 позицій і він продовжує зростати (Табл. 1).
На протязі року майже на всіх підприємствах розробляються до десятка, а то й більше видів виробів. Правда, основними ходовими позиціями, завдяки яким сьогодні існують фабрики, являються звичайна карамель і вагове печиво. Так, наприклад, ці позиції складають 60 відсотків обсягу продаж АТЗТ "Дніпропетровська кондитерська фабрика". В обсязі виробництва Херсонської кондитерської фабрики займають 60 відсотків карамель, 30 відсотків печиво, у ЗАТ "Одеса" 30 відсотків карамель і 30 відсотків печиво. Концерн "А.В.К." (Донецьк) в основному випускає карамель. В цілому, по даним операторів ринку, випуск карамелі в загальному обсязі виробництва солодощів в Україні приблизно складає 35 відсотків.
Торгівля карамеллю для підприємств виявилась настільки вигідною, що АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" крім своєї основної продукції пропонує дев'ять видів карамелі. Випускаються вони на технологічних лініях Харківської кондитерської фабрики.
Останні бісквітні фабрики основний наголос роблять на випуску вагового печива (більш дешевого в порівнянні з фасованим). Так, в обсязі виробництва Черкаської бісквітної фабрики і КП "Новомосковське" (Дніпропетровська область) даний вид продукції складає біля 70 відсотків. Оскільки ряди забезпеченого населення порідшали, то значний період часу ці групи товарів будуть займати основні позиції в обсязі випуску продукції (Табл. 1.1). [12]
Таблиця 1.1
Кількість найменувань продукції деяких українських виробників
| № | Виробник | Кількість найменувань |
| 1 | Кондитерський концерн "А.В.К." м. Донецьк | 200 |
| 2 | АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" | 99 |
| 3 | ВАТ "Крафт Якобз Сушард Україна" | 60 |
| 4 | ЗАТ"ОДЕСА" | 240 |
| 5 | АОЗТ "Дніпропетровська кондитерська фабрика" | 270 |
| 6 | ЗАТ "Житомирські солодощі" | 200 |
| 7 | Чернівецька кондитерська фірма "Буковинка" | 200 |
| 8 | КП "Новомосковське" | 51 |
| 9 | ВАТ Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" | 105 |
| 10 | АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" | 55 |
1.3 Аналіз конкурентної середи та оцінка її перспектив
Як зазначалося вище Україні "у спадок від Союзу зосталися" 28 кондитерських фабрик, тобто фактично у кожній області діє свій вітчизняний виробник. Але якщо раніше вони забезпечували солодощами 270 мільйонів населення СРСР, то зараз реальний ринок збуту скоротився в декілька разів. До цього ж значно зменшилась покупна спроможність населення. В результаті виробничі потужності підприємств використовують не на повну силу. Наприклад, ЗАТ "Одеса" - одне з самих великих в Україні, при потужності виробництва 40 тисяч тонн кондитерських виробів за рік випускає всього біля 20 тисяч тонн.
По суті, ринок заповнений кондитерськими виробами. Працювати ж на склад не одне підприємство собі дозволити не може. Взагалі, конкуренція для вітчизняних виробників - не новина. Але якщо до останнього часу вони змушені були конкурувати в основному з імпортним товаром, то зараз - з українськими партнерами.
В таких умовах підприємства намагаються запропонувати не тільки випробуваний часом товар, але й освоїти випуск нової продукції, знайти свою особливість в асортименті, яка відрізняла б їх, зробити наголос на реалізацію саме цієї продукції. Так, Одеська фабрика "знайшла себе", запропонувавши карамель подрібненої форми "люкс" в металізованій упаковці (1 кг - 330 шт.) і шоколадні цукерки "Асорті" (фасовані і вагові).
Нехай в загальному обсязі виробництва такі вироби займають відносно невелику долю (до 20 відсотків), проте лінії по їх випуску завантажені на повну потужність. А саме головне - підприємству забезпечений постійний попит на цей товар.
При цьому попит може бути настільки високим, що оптові пропозиції товару стають дефіцитними. Концерн "А.В.К " змушений випускати вафельну трубочку "Мажор" тільки по своїх дилерських сітках Буквально за записом здійснюється реалізація фасованого печива, виготовленого на новій імпортній лінії Херсонської фабрики.