Дипломная работа: Анархізм в Росії: теорія та практика
Питання класифікації анархізму є досить дискусійним, оскільки науковці використовують різні підходи у дослідженні анархізму. Розроблялись класифікації на основі на основі ідеологічних, філософських, суспільних поглядів теоретиків анархістського руху. Розробкою класифікацій займались історики, політологи, філософи, економісти. Вони намагались дослідити диференціацію анархістської теорії.
Так, Ф.Я.Полянський у праці "Социализм и современный анархизм" використав традиційний поділ анархізму на анархо-індивідуалізм, анархо-комунізм. Всі течії анархізму (крім вчень М.Бакуніна, П.Кропоткіна та анархо-синдикалізму) науковець відносив до анархо-індивідуалізму. В анархо-індивідуалізмі він виділяв "християнський анархізм" (Л.М.Толстой), "антиінтелегентський анархізм" (Я.В.Махайський), "максимализм" (Е.Тагин) та власне анархо-індивідуалізм (видавництво "Індивідуаліст", О.Віконт, О.Боровий), "чистий анархізм" (Л.Черний), "революційний анархізм" (Я.Новомирський), "містичний анархізм" (Г.Чулков, В.Іванов). Дана класифікація не розглядала течії анархізму після 1917р. [75,с.11-20].
С.Н.Канев у своїй праці "Октябрьская революция и крах анархизма" виділяв такі ідейні течії в російському анархізмі: анархо-комунізм, анархо-синдикалізм, анархо-індивідуалізм. Паралельно виділялись відгалуження: анархізм-федералізм, анархізм-універсалізм, анархізм-біокосмізам, неонігілізм, "махайська течія", містичний анархізм, "мирні анархісти" (християнська течія - толстовство) [38,с.33-34].
Л.М.Спірін у своїй праці "Крушение помещичьих и буржуазних партий в России(нач.XX в.-1920 г)" розробив класифікацію на основі практичної діяльності різних організацій та анархічних груп. Він виділяв організації таких ідейних напрямків:
1) анархісти-комуністи (1903-1906, 1907-1908, 1917-1922 рр.);
2) анархісти-синдикалісти (1905-1906, 1908-1909, 1917-1926 рр.);
3) анархісти-махаєвці (1900 р.);
4) анархо-махновці (1918-1921 рр.).
Л.М.Спірін помітив, що в процесі еволюції анархістської свідомості відбувались певні "відгалуження": від анархо-комунізму – анархо-кооператори; від анархізму-синдикалізму – анархо-федералісти; від анархо-індивідуадізму – містичного анархізму, пананархізму, анархізму-універсалізму та біокосмізму [72,с.304-309].
В.Г.Графський в сучасному анархізмі виділяє такі ідейні напрямки: анархо-індивідуалізм, анархо-синдикалізм, анархо-фашизм, анархо-тероризм, анархо-капіталізм. Дана класифікація враховує ідеології анархізму та їхній зв'язок з ідеологіями тоталітарних держав [29,с.112].
На думку С.Ф.Ударцева, класифікація анархізму має враховувати цілий комплекс ознак, які базуються на еволюції анархістської свідомості. Для систематизації науковець використав літературний термін "класичний анархізм" у характеристиці періоду сер. XIX – поч. XX ст. Також автор врахував нові історичні обставини, які сприяли формуванню модифікованого анархізму – "посткласичний анархізм", а для характеристики еволюційної складової – поняття "неокласичний анархізм". У характеристиці перехідних форм вводяться поняття "ранній" та"пізній" анархізм. Отже, враховуючи всі вище перераховані обставини С.Ф.Ударцев пропонує таку періодизацію анархізму:
I. Класичний анархізм
1.1 Ранній (анархізм-колективізм, М.Бакунін);
1.2 Пізній (анархізм-комунізм, П.Кропоткін);
1.2.2 Християнський (Л.М.Толстой);
II. Посткласичний анархізм
2.1 Ранній
2.1.1 Неокласичний анархізм :
а) анархізм-індивідуалізм, неонігілізм (О.Віконт);
б) християнський ("непротивленческий") анархізм толстовців (В.Черкезов);
в) комуністичний анархізм, ідеї після 1917р.(анархо-універсалізм, анархо-кооператори), (А.Карелін, А.Атабекян);
г) анархізм-синдикалізм (Я.Новомірський, Г.Максімов, В.Волін);
2.1.2 Некласичний анархізм :
а) асоціальний анархізм (Л.Черний);
б) анархізм-гуманізм (О.Боровий);
в) анархізм-універсалізм (пананархізм), (А.Гордін);
г) анархізм-біокосмізм (А.Святогор, П.Іваницький);
д) містичний анархізм, ранній(Г.Чулков) та пізній (А.Солонович );
2.2 Пізній посткласичний анархізм (сучасний):