Дипломная работа: Фінансові проблеми загальнообов язкового пенсійного страхування
працівника - 1-2% брутто/заробітної плати.
Розмір і своєчасність виплати пенсії напряму залежить від кількості працюючих, кількості пенсіонерів та своєчасності сплати внесків до ПФУ.
Фактично і юридично - це державна пенсія, розмір якої становить 30-35% середньої заробітної плати.
Діюча з 1 січня 2004 року [1]
Має набрати чинності 3-рівнева пенсійна система, де:
1-й рівень - державне пенсійне забезпечення;
2-й рівень - обов'язкове пенсійне страхування з правом приватної власності на накопичені кошти;
3-й рівень - накопичувальні пенсійні системи:
корпоративні НПФ;
професійні НПФ;
відкриті НПФ;
страхові компанії;
банки (пенсійні депозитні рахунки).
Пенсія має формуватися з таких джерел: державна пенсія + додаткова страхова пенсія + накопичувальна пенсія.
Обсяг такої "потрійної" пенсії має сягнути 65-70% середньої заробітної плати працівника.
Згідно з законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” [1] та “Про недержавне пенсійне страхування [24], виконавча та законодавча гілки влади вже визначилися - в Україні реалізовується російсько-польська модель пенсійної системи (табл.1.1). Навіть коротке ознайомлення з таблицею "Стратегії і моделі пенсійного забезпечення в світі" (табл.1.2) дозволяє не тільки погодитися, але і підтримати це рішення, оскільки. воно враховує те, що майже третина населення України – це пенсіонери, які одержують "солідарну" пенсію.
Таблиця 1.2
Стратегії та моделі пенсійного забезпечення [73]
Стратегія | Модель | Рівні пенсійної системи | ||
1 | 2 | 3 | ||
солідарна | радянська | державна пенсія (солідарна) | - | - |
солідарно-накопичувальна | російсько-польська | державна пенсія (солідарна) | обов'язкове страхування | накопичувальна (корпоративна, особиста) |
накопичувально-солідарна | американська | державна пенсія (солідарна) | трудова (корпоративна) | накопичувальна (особиста) |
німецька (виробнича) | державна пенсія (солідарна) | трудова (корпоративна) | накопичувальна (особиста) | |
Умовно-накопичувальна | японська | базова пенсія | додаткова державна та корпоративна | - |
накопичувальна | чілійська | обов'язкова накопичувальна пенсія | обов'язкове страхування (3%) | - |
казахська | обов'язкова накопичувальна пенсія в державному пенсійному фонді | добровільна накопичувальна пенсія | - |
Обнадіює й те, що передбачається не сліпе копіювання, а творче засвоєння і вдосконалення світового досвіду. В українському варіанті моделі пенсійного забезпечення передбачається, зокрема, суми пенсійного страхування в Накопичувальному фонді державного управління (2-й рівень) зробити власністю українських пенсіонерів із правом передачі у спадок.
В табл.1.3 наведені основні макропоказники обсягів пенсійного забезпечення в розвинутих ринкових країнах світу та в Україні. Як показує аналіз даних табл.1.3 – низькі пенсії в Україні – це наслідок дуже низького рівня ВВП, який навіть у 2007 році не досяг рівня ВВП України 1990 року (у порівняльних цінах)
Таблиця 1.3
Видатки на соціальний захист та пенсії за віком у відсотках до ВВП станом на 2001 рік [68]
Країна | Витрати на пенсії за віком (% від ВВП) |
Бельгія | 8,6 |
Данія | 10,6 |
Франція | 10,2 |
Німеччина | 7,6 |
Греція | 10,6 |
Ірландія | 5,0 |
Італія | 11,5 |
Люксембург | 8,6 |
Голландія | 9,8 |
Португалія | 5,5 |
Іспанія | 6,4 |
Великобританія | 10,0 |
Середній показник: | 8,7 |
Україна | 9,0 |
Джерело (крім України): Комісія Європейського Союзу.
В таблиці В.1 додатку В наведені головні риси пенсійної реформи в деяких країнах Східної Європи (порівняльна таблиця) [72].
1.2 Система державного обов’язкового пенсійного забезпечення Україні в 1991 – 2003 роках
Система державного обов’язкового пенсійного забезпечення Україні в 1991 – 2003 роках визначалась Законом України “ Про пенсійне забезпечення” [2], прийнятим 5 листопада 1991 року N 1788-XII (далі – Закон № 1788).
Законом № 1788 визначались декілька історичних модифікацій системи державного обов’язкового пенсійного забезпечення Україні солідарного типу, які можна характеризувати як:
- система 1991 року – етап становлення пенсійної системи та виконавчої структури Пенсійного Фонду України, як самостійної фінансово-банківської системи, бюджет якої не входив до Державного бюджету України;
- система 1992 – 1996 року – етап функціонування пенсійної системи та Пенсійного фонду з бюджетом, який визначався та входив в державний бюджет України;