Дипломная работа: Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливості Курчицького родовища гранітів в Житомирській області
М.І.Ожигова (1926-1928г.) – геологічна зйомка і стратиграфічна схема докембрію.
М.І.Безборотько (1935-1936 р.) – ряд робіт про граніти і пегматити Волині.
В період 1945-1948 р. виходить декілька узагальнених робіт по північно-західній частині УКМ.
Л.Г.Ткачук (1948 р.) – робота, присвячена петрографії всієї північно-західної околиці УКЩ.
А.Н.Козловський і В.С.Перельштейн (1952 р.) – комплексна геологічна зйомка м-б 1:200000 північній частині листа.
Починаючи з 1957 р., по р. Уборть Житомирською експедицією ведуться пошуково-знімальні роботи в масштабі 1 : 500000.
Б.І.Бондаренко в 1961-1962 р. - детальна розвідка Сусловського родовища гранітів, розташованого біля р. Новоград-Волинський.
Детальні геологорозвідувальні роботи на Курчицькому родовищі не проводилися. До 1976 року на родовищі був кар'єр, що діяв, де розробки корисної копалини проводилися до умовної відмітки +48 м. Розробка корисної копалини проводилися за допомогою буропідривних робіт. У зв'язку із значним видобутком раніше порахованих запасів на Курчицькому родовищі, кар'єр зараз знаходиться у стадії консервації. Тому за завданням Житомирського Облдорбуду в 1978 році геологічна партія провела детальну розвідку Курчицького родовища гранітів по двох ділянках площею по 1 га.
Методика та якість проведених робіт
За завданням Житомирського облдорбуду геологічна партія проектний-дослідницького бюро провела детальну розвідку Курчицького родовища гранітів з метою виявлення промислових запасів гранітів, придатних на бут і щебінь для будівництва автомобільних доріг в кількості 0,5 млн. м3 в щільному тілі. Технічним завданням обумовлено, що:
а) виявлені запаси корисної копалини повинні забезпечити роботою ДСЦ річною продуктивністю 20 тис. м3 щебеня;
б) якість корисної копалини повинна відповідати всім вимогам ГОСТу 8267-75 на щебінь з природного каменя для будівельних робіт і ГОСТу 22132-76 на камінь бутовий;
в) при глибині розробки по корисній копалині 30 м; середня потужність покрівельних порід не повинна перевищувати 10 м при співвідношенні об'єму покрівельних порід до запасів корисної копалини не більше 1:3;
г) повинні бути вивчені гідрогеологічні умови розробки родовища.
Геологорозвідувальні роботи
Вибір методики розвідки Курчицького родовища гранітів визначився ступенем геологічної вивченої району, вимогами промисловості до дорожніх будівельних матеріалів і технічного завдання замовника.
Форма і розміри Курчицького родовища гранітів, характер і ступінь мінливості якості корисної копалини на ньому дозволяють віднести його до першого типу першої групи родовищ, тобто до "Масивів інтрузивних порід однорідного складу".
Гірничотехнічні умови залягання корисної копалини на родовищі сприяє вибору методики розвідувальних робіт системою колонкових свердловин, що є найпоширенішим способом розвідувальних робіт.
Відповідно до вимог інструкції ГКЗ по застосуванню класифікації запасів до родовищ магматичних порід, при розвідці родовищ першого типу першої групи обов'язкова проходка одиночних свердловин, розташованих по сітці виявлення запасів і покрівельних свердловин, розташованих по сітці для виявлення запасів по категоріях:
А – 100-150 м х 100 - 150 м
В – 150 – 200 м х 150 - 200 м
С – 200 – 300 м х 200 - 300 м
Розвідка Курчицького родовища гранітів проводилася системою вертикальних розрізів за допомогою механічного буріння колонкових свердловин, що розташовувалися по квадратній мережі для виявлення запасів категорії А – 100 х 100 м.
Буріння свердловин здійснювалося в одну стадію.
На першій ділянці були пробурені свердловини № 1, 2, 3, 4. всіх свердловин були пробурені до горизонту підрахунку запасів. На другій ділянці були пробурені свердловини № 5, 6, 7, 8, з них свердловина 5 і свердловина 6 були пробурені до горизонту підрахунку запасів, а свердловини 7 і свердловина 8 – покрівельні.
Пробурені свердловини з достатньою повнотою охарактеризували умови залягання і якість корисної копалини і є опорними для підрахунку запасів категорії А.
Всі свердловини бурилися самохідними буровими установками СБУДМ-150-ЗИВ по покрівельним породам побідитовою коронкою діаметром 112 мм з подальшим обсадженням обсадними трубами діаметром 108 мм, по корисній копалині буріння велося діамантовою коронкою діаметром 76 мм.Як промивочна рідина, при бурінні покрівельних порід, застосовувався глинистий розчин, при бурінні корисної копалини – чиста вода з додаванням рідин сумішей гудрону.Буріння свердловин велося з відбором керна. Вихід кернового матеріалу по корисній копалині коливається від 79 % до 96 %. Як правило, вихід керна по свіжому граніту перевищує 80 %. Звідна таблиця основних видів і об'ємів геологорозвідувальних робіт, виконаних на Курчицькому родовищі граніту, приведена нижче:
| № п/п | Види геологорозвідувальних робіт | Одиниця вимірів | Виконаний об’єм |
| 1. | Механічне буріння колонкових свердловин |
Свердловина Погонний метр |
К-во Просмотров: 494
Бесплатно скачать Дипломная работа: Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливості Курчицького родовища гранітів в Житомирській області
|