Дипломная работа: Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливості Курчицького родовища гранітів в Житомирській області
240, 0
Випробування
Випробування проводилося згідно ГОСТу 8267-75 на щебінь з природного каменя для будівельних робіт, ГОСТу 22132-76 на камінь бутовий, вимог інструкції по застосуванню кваліфікації запасів до родовищ магматичних порід.
Випробування проводилося з метою виконання цілого комплексу фізико-механічних випробувань по повній і скороченій програмах і петрографічного опису шліфів.
Проби на повну програму фізико-механічних випробувань відбиралися з кернового матеріалу і монолітів з кар'єру. Довжина кернових проб на повну програму в інтервалі 8-10 метрів.
Розмір монолітів був не менше 20х20х20 см необхідно відзначити, що по свердловинах потужність зачепленого вивітрюванням граніту невелика, а кар'єрі оголюються граніти, що зачеплені вивітрюванням. Тому для проб на повну програму випробувань з гранітів, що зачеплені вивітрюванням, були відібрані моноліти. Було відібрано 3 моноліти.
Всього на Курчицькому родовищі на повну програму фізико-механічних випробувань відібрано 21 пробу з кернового матеріалу і 3 проби у вигляді монолітів з кар'єру.
Випробуванню піддалися всі розвідувальні свердловини переважно для оцінки фізико-механічних властивостей гранітів, що визначають його промислову цінність.
Відбиралися проби зі всіх різновидів гранітів по всіх свердловинах на повну або скорочену програму фізико-механічних випробувань. По свердловинах № 3 і № 4 перших ділянки і по свердловинах № 7 і № 8 другої ділянки проведено суцільне випробування свіжих гранітів на повну програму фізико-механічних випробувань на всю глибину, а по свердловині № 3, 4, 5 – до горизонту підрахунку запасів.
В основу виділення петрографічних різновидів граніту (вивітрілого, зачепленого вивітрюванням, свіжого) покладений в першу чергу петрографічний опис шліфів і результати фізико-механічних випробувань.
Проби на скорочену програму фізико-механічних випробувань відбиралися по всіх свердловинах на контактах вивітрілого граніту зачепленого вивітрюванням і останнього з свіжим гранітом.
По всіх петрографічних різновидах гранітів вивітрілим, зачеплених вивітрюванням, свіжим виділеним мікроскопічно в польових умовах, відбиралися також зразки на виготовлення шліфів і їх петрографічний опис. Такі зразки порід відбиралися у контактів з відстанню 0,3 – 0,5 м.
Зразки для опису шліфів відбиралися також по всіх свердловинах з свіжої різниці гранітів, з яких відбиралися проби на повну програму фізико-механічних випробувань.
На скорочену програму фізико-механічних випробувань (визначення питомої ваги, пористості, водопоглинення) проби відбиралися тільки з керна свердловин. Довжина таких проб складає від 0,15 до 0,3 м.
Всього на скорочену програму відібрано 13 проб. Одночасно з відбором проб на фізико-механічні випробування проводився відбір зразків на виготовлення шліфів і петрографічний їх опис. На петрографічний опис відібрано 23 зразки розміром 35см.
Фізико-механічні випробування гранітів виконувалися відповідно до вимог ГОСТу 8269-76 на щебінь з природного каменя, щебінь з гравію для будівельних робіт / методи випробувань / Центральною лабораторією проектний-дослідницького бюро. На зовнішній контроль було відібрано дві проби. Ці роботи виконувалися лабораторією геологічної партії інституту "Укрколхосппроект".
3. Геологічна будова родовища
У геоструктурному відношенні територія району розташована в межах північно-західної окраїни Українського кристалічного масиву. У геологічній будові родовища беруть участь докембрійські кристалічні породи, що залягають під малопотужною осадовою товщею, головним чином, четвертинного віку. Осадові утворення дочетвертинного віку мають обмежене розповсюдження. Вони збереглися від розмиву в неглибоких депресіях кристалічного ложа і в місцях різкого занурення докембрійських порід, тобто на схилах кристалічного масиву. Четвертинні відклади мають повсюдне розповсюдження і утворюють зандровий покрив всієї Поліської низовини.
Архей-нижній протерозой.
Кіровоградсько-житомирський комплекс.
Цей комплекс представлений різноманітними по структурі і текстурі, але схожими по мінералогічному складу породами, утворення яких пов'язане з процесами гранітизації гнейсової серії.
Переважаючими в цьому комплексі є породи типу мігматитів різної структури, в меншій мірі спостерігаються сірі рівномірні рівномірнозернисті і порфіровидні граніти, а також гранодіорити, які є тіньовими мігматитами і гібридними породами.
На території району робіт породи Кіровоградсько-житомирського комплексу мають широке розповсюдження і утворюють велику кількість виходів на денну поверхню.
Тут ці породи складають північне крило Новоград-волинської антикліналі і мають північно-західне, що поступово переходять до північно-східного простягання.
Житомирські рівномірно-зернисті граніти і їх мігматити (PR1 γmZt)
В межах району робіт ці граніти мають дуже широке розповсюдження і займають майже всю його територію, проте, сірі середньозернисті рівномірнозернисті житомирські граніти зустрічаються порівняно рідко. В більшості випадків вони в різному ступені забруднені гнейсовим матеріалом і утворюють смугасті мігматити.
Окремі тіла житомирських гранітів, в незначному ступені забруднені гнейсовим матеріалом, спостерігаються уздовж річки Случ. Найбільш крупне тіло витягнуте в широтному напрямі від с. Городниці на заході, до с. Сербо-слобідки на сході. Ширина його 15-20 км.
На відміну від кіровоградських гранітів, житомирські граніти рівномірнозернисті, середньо- і дрібнозернисті, двослюдисті з гипідіоморфнозернистою та алотріоморфнозернистою структурою.
Мігматити житомирських гранітів представляють собою сіру середньозернисту, іноді мілко зернисту породу з добре вираженою смугастістю.