Дипломная работа: Кореляційний аналіз виробництва льоноволокна
Визначаємо кількість статистичних одиниць, які потрапляють у кожний інтервал розподілу:
Визначаємо відносні частоти статистичних одиниць, які потрапляють у кожний інтервал розподілу:
Будуємо гістограму ряду розподілу:
Будуємо полігон ряду розподілу:
Будуємо кумуляту ряду розподілу:
Виконаємо комбінаційне групування за ознаками «Урожайність льоноволокна» та «Якість льонотрести»:
Урожайність льоноволокна, ц/га | Якість льонотрести, номер | Разом | |||
0,5-0,74 | 0,74-0,98 | 0,98-1,22 | 1,22-1,46 | ||
3,7-6,15 | 10 | 10 | |||
6,15-8,6 | 6 | 6 | |||
8,6-11,05 | 3 | 2 | 5 | ||
11,05-13,7 | 2 | 2 | 4 | ||
Разом | 13 | 8 | 2 | 2 |
Аналіз комбінаційного групування вказує на існування прямого зв’язку між урожайністю льоноволокна та якістю льонотрести.
Виконаємо комбінаційне групування за ознаками «Урожайність льоноволокна» та «Витрати праці на 1 центнер трести, люд/год»:
Урожайність льоноволокна, ц/га |
Витрати праці на 1 центнер трести, люд/год | Разом | |||
1,43-3,67 | 3,67-5,91 | 5,91-8,15 | 8,15-10,38 | ||
3,7-6,15 | 3 | 4 | 3 | 10 | |
6,15-8,6 | 2 | 2 | 2 | 6 | |
8,6-11,05 | 2 | 2 | 1 | 5 | |
11,05-13,7 | 2 | 1 | 1 | 4 | |
Разом | 9 | 9 | 6 | 1 |
Аналіз комбінаційного групування вказує на відсутність прямого зв’язку між урожайністю льоноволокна та витратами праці на 1 центнер трести.
Виконаємо комбінаційне групування за ознаками «Якість льонотрести» та «Витрати праці на 1 центнер трести»:
Якість льонотрести, номер | Витрати праці на 1 центнер трести, люд/год | Разом | |||
1,43-3,67 | 3,67-5,91 | 5,91-8,15 | 8,15-10,38 | ||
0,5-0,74 | 6 | 6 | 2 | 14 | |
0,74-0,98 | 2 | 1 | 4 | 1 | 8 |
0,98-1,22 | 0 | ||||
1,22-1,46 | 3 | 3 | |||
Разом | 8 | 10 | 6 | 1 |
Аналіз комбінаційного групування вказує на наявність певного прямого зв’язку між якістю льонотрести та витратами праці на 1 центнер трести.
2.2 Статистична оцінка показників вибіркової і генеральної сукупності
Вибірковим називається таке статистичне дослідження, при якому узагальнювальні показники сукупності, що вивчається, встановлюються по деякій її частині, сформованій на основі положень випадкового відбору.
У основі вибіркового дослідження лежить несуцільне спостереження, при якому обстежуються не всі одиниці сукупності, а лише певна їх частина.
Вибіркове дослідження широко застосовується на практиці, оскільки володіє істотними перевагами в порівнянні з іншими методами отримання статистичних даних. До них відносяться:
· Достатньо висока точність результатів обстеження завдяки використанню більш кваліфікованих кадрів, що приводить до скорочення помилок реєстрації;
· Економія часу і засобів в результаті скорочення об'єму роботи, велика оперативність в отриманні даних про результати обстеження;
· Можливість дослідження дуже великих статистичних совокупностей;
· Вибірковий метод є єдино можливим, якщо збір інформації пов'язаний з руйнуванням або втратою одиниць спостереження, наприклад, при органалітічеськом контролі якості продукції;
· Можливість дослідження повністю недоступних совокупностей. При вибірковому дослідженні вивчається порівняно невелика частина статистичної сукупності (5-10%, рідше 20-25% об'єму її одиниць).
Проведення вибіркового дослідження є достатньо складним процесом, виконання якого включає:
· обгрунтування доцільності застосування вибіркового методу в даному дослідженні;
· складання програми дослідження;