Дипломная работа: Культура мислення молодших школярів

ТРВЗ – технологія «мислення»

Спробуємо поглянути на ТРВЗ очима людини, яка намагається зрозуміти, чому з одних учнів виростають творчі, креатині особистості, а інші здатні вирішувати лише стандартні завдання. Як навчити дитину мислити нестандартно, знаходити безліч рішень, і не просто безліч, а кращі, ідеальні рішення у різних сферах життя.

Протягом останніх років педагоги часто говорять про розвиток логічного мислення. Видаються нові підручники, готуються завдання на розвиток логіки. Чудово, але як показує досвід – це спрацьовує з дітьми з високим або достатнім рівнем навчальних досягнень. А що ж інші? Невже для вчителя це марна праця, а для дітей – нездоланні вершини, і успіх, вдалі ідеї – це справа випадку. За пасивного методу отримання нових ідей не залишається нічого іншого, як чекати на «осяяння» і сподіватися. Проте є й інший шлях. Якщо поява нових ідей цілком залежить від випадку, то як пояснити, що в одних людей нові ідеї з’являються значно частіше, ніж в інших?

Як правило, знамениті вчені і винахідники пропонують не одну, а цілу низку ідей. Це наводить на роздуми, що існує якась здатність виробляти нові ідеї: в одних розвинена краще, ніж в інших. Здатність ця, мабуть, пояснюється не стільки досконалістю інтелекту, скільки особливостями розумової діяльності та методів мислення.

На мою думку, можна навчити мислити системно, а отже, усвідомлено, навіть дуже слабкого учня. І основою цього є системно-функціональний підхід.

Пропоную розв’язати такий математичний вираз: + 7 – 118 = 129.

Подібні завдання ми розв’язували з моїми першокласниками, тільки на прикладі менших чисел.

У тому вигляді, як він тут поданий, це не математичний вираз у повному розумінні. Ваше завдання: додати одну пряму лінію в будь-якому місці, щоб вийшов математично коректний вираз. У цієї загадки не менше ніж три різні розв’язки. Знайдіть усі три!

Перші два можна знайти, якщо здогадатися, що це не обов’язково має бути рівність. Можна просто перекреслити знак рівності, або ж переробити його в знак «менше чи дорівнює».

Обидві зміни роблять математичний вираз конкретним, як і потрібно за умовою. Саме ці розв’язки учні знаходять першими, але це прояв шаблонного мислення.

Третій варіант заснований на ширшому осмисленні завдання. ?