, (3.2)

де й - два послідовні значення кута, виміряні через час, рівний періоду меншої частоти .

Увівши позначення запишемо (3.2) у вигляді:

. (3.3)

З (3.3) видно, що якщо сформувати команду в момент часу, коли поточне значення кута стане рівним розрахунковому, певному з рівності:

(3.4)

то тим самим буде отриманий постійний час випередження.

3.2 Часовий спосіб одержання постійного часу випередження

По цьому способі порівнюють між собою тривалості й двох послідовних відрізків часу між імпульсами, сформованими на початку періоду синусоїдальних напруг мережі й генератора.

У системі відліку імпульсів великої частоти величини кутів і , що відповідають відрізкам часу й , рівні:

. (3.5)

Кутова частота ковзання дорівнює:

(3.6)

Час випередження визначається в такий спосіб:

(3.7)

Для формування команди часом випередження , рівним часу включення , необхідно, щоб величина визначалася зі співвідношення:

. (3.8)

Відповідно до умови для одержання постійного часу випередження необхідно послідовно визначати тривалість відрізків і й порівнювати їх один з одним. У реверсивному лічильнику необхідно записати число , пропорційне , і зчитувати число протягом відрізка часу із частотою проходження імпульсів у раз більшої, ніж частота запису.

Якщо після закінчення часу зчитування числа не закінчено, то повинна подаватися команда на включення вимикача генератора.

3.3 Імпульсний спосіб одержання постійного часу випередження

Постійний час випередження можна одержати, формуючи в момент переходу через нуль синусоїдальних напруг керуючі, основні й допоміжні імпульси (рис.3.8).

???.3.3.1 ?????????? ?????? ????????? ?????????? ???? ????????????.

Керуючі імпульси 1, 1́ прив'язані по фазі до нуля синусоїди, основні імпульси 2, 2́ своїм переднім фронтом прив'язані до переднього фронту керуючих імпульсів, а допоміжні імпульси 3, 3́ своїм переднім фронтом прив'язані до заднього фронту основних імпульсів 2, 2́. Основні й допоміжні імпульси мають однакову тривалість Пакет імпульсів більшої частоти своїм керуючим імпульсом 1́ насувається на пакет імпульсів меншої частоти з боку заднього фронту допоміжного імпульсу 3. Збігу імпульсів 1́ і 3 використовуються для оцінки різниці частот, а збігу імпульсів 1́ і 2 - для одержання постійного часу випередження. Оцінка ковзання, як і в синхронізатора з постійним кутом випередження, виробляється по числу збігів N імпульсів 1́ і 3. Для N справедлива рівність:

(3.9)

У процесі синхронізації значення й змінюються не більше ніж на 5% у порівнянні з номінальним значенням, у зв'язку із чим добуток можна вважати величиною постійної й рівної К . У зв'язку із цим число збігів є функція тільки частоти ковзання:

(3.10)

Умова на виконання синхронізації з врахуванням (3.11) формується так:

(3.12)

Постійний час випередження відпрацьовується в момент чергового збігу імпульсів 1́ і 2 за умови, що число попередніх збігів дорівнює:

(3.13)

Умова (3.4) означає, що від моменту подачі команди до моменту збігу імпульсів 1́ і 1 залишилося постійне число збігів Час випередження буде дорівнювати добутку цього залишку на тривалість періоду меншої частоти:

(3.14)