Дипломная работа: Методика проведення предметних уроків із природознавства

Предметні уроки не можна відокремлювати від інших форм організації навчального процесу. Перш за все, слід підкреслити їх тісний зв’язок з екскурсіями. Більшість предметних уроків проводиться, як правило, після уроків-екскурсій в природу чи на виробництво, під час яких школярі спостерігають за конкретними об’єктами у навколишньому середовищі, мають можливість ознайомитися з предметом вивчення в звичному, природному середовищі, спостерігати його зв’язок з іншими предметами і явищами. Здобуті фактичні знання є опорою у процесі всебічного пізнання об’єкта або явища, виявлення його істотних ознак, властивостей, зв’язків у природі. Отже, від фактів, які діти спостерігали безпосередньо в природі, переходять до вивчення основних властивостей (ознак) конкретних предметів, роблячи потрібні узагальнення та висновки. Наприклад, у 3 класі після екскурсії, під час якої діти знайомляться з корисними копалинами в природі або на виробництві, проводиться предметний урок із теми "Корисні копалини", на якому вивчаються найважливіші для даної місцевості корисні копалини; після проведення екскурсії на поле проводяться предметні уроки із вивчення зернових, овочевих і технічних рослин поля своєї місцевості тощо.

У практиці роботи початкової школи широке поширення отримав досвід проведення предметних уроків на основі екскурсій. Наприклад, предметні уроки про рослини і тварини рідного краю проводяться на матеріалі екскурсій у ліс, на поле. Найбільш раціональна форма зв’язку екскурсії з предметними уроками, запропонована Л.Ф. Мельчоковим [33] може бути виражена так: екскурсія - предметний урок - екскурсія. На першій екскурсії у дітей формується загальне уявлення про ліс і його рослини, на предметному уроці вони проаналізують і вивчать окремі типові види рослин, а на другій екскурсії ознайомляться з більшою кількістю рослин у природній для них обстановці.

Основним методом проведення предметного уроку є спостереження за натуральним об’єктом. Досліди і практичні роботи з роздавальним матеріалом, використання наочних посібників, а також словесні методи навчання, на предметних уроках носять допоміжний характер.

На предметному уроці поряд з аналізом ознак предмета, який досягається в процесі спостережень, дослідів, дій, мають місце синтез, узагальнення і підведення дітей до визначення даного поняття. Це досягається в процесі бесіди і читання тексту підручника.

Вивчення предметів може бути організовано фронтально, групами чи в парі. Частіше використовується фронтальна організація роботи на уроці, коли школярі отримують однакове для всіх завдання і виконують його під безпосереднім керівництвом учителя. Застосовування групових та парних форм роботи виробляє у молодших школярів навички колективної праці, дисциплінує їх. Традиційно робота здійснюється учнями за інструкцією чи алгоритмом, запропонованим учителем (вербальним, візуальним).

Типовою особливістю предметних уроків є поєднання самостійної роботи класу з поясненням учителя. Джерелом знань є практична діяльність самих учнів і проведення його спрямоване на формування певних практичних умінь і творчих дослідницьких навичок. Пояснення вчителя, що передує спостереженню чи постановці досліду, має вступний характер. Його мета - поставити перед учнями завдання уроку, визначити учбові проблеми, які мають бути розв’язані, намітити послідовність самостійної роботи школярів. Учитель не повинен розкривати сутність явищ і закономірностей, які будуть установлені в результаті спостереження чи постановки досліду. В іншому випадку зникне пошуковий характер предметних уроків, в ході яких учні не отримують готові знання, а "відкривають" їх для себе. В ряді випадків діти дублюють роботу учителя: він показує дію, а учні її відтворюють. Після цього проводиться бесіда для вияснення сутності явищ, які спостерігали школярі в процесі роботи.

Л.Ф. Мельчаков [33] виділяє предметні уроки трьох типів:

1) предметні уроки з роздавальним матеріалом. Цей тип уроків цінний самостійною роботою кожного учня, коли об’єкт вивчається в натуральному вигляді (вивчення корисних копалин, рослин тощо);

2) предметні уроки із демонстрацією об’єктів або їх моделей. На цих уроках проводиться колективне спостереження учнями об’єктів чи моделей (знайомство з термометром, планом місцевості, фізичною картою, зразками ґрунту тощо);

3) предметні уроки з дослідами, які проводяться під час вивчення властивостей води, ґрунту, піску, глини.

За характером роботи, що проводиться на уроці, О.Ф. Козіна і О.М. Степанян [30] розрізняють дослідницькі та предметно-практичні заняття, на яких учні оволодівають методикою наукового дослідження.

Навчальна програма вимагає проведення предметних уроків із природознавства в 3 і 4 класах. Зокрема, у 3 класі проводяться предметні уроки з тем "Властивості води-рідини", "Розчинні і нерозчинні речовини", "Корисні копалини", "Ґрунт" тощо; у 4 класі - "Фізична карта півкуль", "Фізична карта України", "Рослини мішаного лісу", "Зернові рослини поля", "Рослини луків", "Овочеві й технічні рослини поля" тощо.

У ряді областей України деякі уроки (наприклад, із теми "Рослини лісу") не можуть бути проведені як предметні, тоді їх потрібно замінити предметним вивченням місцевих рослин (на основі реалізації краєзнавчого принципу).

При проведенні предметних уроків учителю, перш за все, потрібно чітко уявляти собі, яку суму конкретних уявлень і понять він має сформувати в учнів про даний об’єкт. Працюючи з певним предметом, діти перевіряють і уточнюють знання, отримані з різних джерел. Предметні уроки повинні сприяти виробленню практичних умінь і навичок.

1.2 Методика проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі

В цілому методика проведення предметних уроків досить складна і вимагає від учителя великої творчості. Створювалась вона протягом тривалого періоду пошуками учителів та методистів-учених. На кожному етапі розвитку школи методика мінялась і удосконалювалась. Цей процес продовжується і в наш час, коли в початковій школі природа вивчається на особливому предметі - природознавство.

Проведення предметних уроків вимагає від учителя значної підготовчої роботи. Учитель ретельно продумує зміст і хід предметного уроку, його навчальне, розвивальне й виховне значення. Слід звернути особливу увагу на підготовку обладнання і натуральних об’єктів до уроку. Учителю необхідно розглянути об’єкти самому, виконати всі види робіт. Якщо на уроці буде проводитися дослід, то учитель заздалегідь повинен його виконати, щоб визначити тривалість і умови його проведення. Все це дозволить точно визначити час для проведення роботи, уникнути труднощів, які можуть при цьому виникнути. Іноді вчитель повинен підготувати інструкцію для проведення самостійної роботи учнів.

Таким чином, вчитель, виходячи з програмного матеріалу, наявності необхідного унаочнення, місцевих природних умов, особливостей класу, визначає вид предметного уроку:

урок із роздавальним матеріалом;

урок із застосуванням лабораторних дослідів;

урок із використанням живих об’єктів та ін.

Учням необхідно давати завдання, щоб вони під час екскурсій збирали різні природні матеріали (корисні копалини; рослини лісу, луків, поля, їх плоди та насіння; комах тощо), та в позаурочний час за завданнями вчителя виготовляли колекції, гербарії та інші наочні посібники.

Після цього вчитель складає план-конспект уроку, в якому визначає навчальну, розвивальну та виховну мету, виділяє етапи уроку, продумує зміст і хід предметного уроку.

Складаючи конспект уроку, учитель повинен чітко визначити:

навчальну, розвивальну та виховну мету даного уроку;

якими вміннями і навичками повинні оволодіти учні на уроці;

що потрібно їм записати і замалювати в зошиті;

розподіл часу за розділами роботи.

Для технічної допомоги вчитель у кожному класі з числа учнів обирає 2-3 асистенти (лаборанти), які допомагають йому підготувати все, що потрібно до уроку і на самому уроці. Для кожної групи учнів матеріал готується на окремих підносах або у ванночках, щоб його швидко можна було роздати під час уроку (відповідно до кількості груп учнів, якщо це групова форма роботи, або парт, якщо це парна форма роботи).