Дипломная работа: Моделювання робочого процесу чотирьохтактного дизеля

а кількість молів суміші як:

(2.14)

Де

– коефіцієнт молекулярної зміни при a_ц = 1;

g– коефіцієнт залишкових газів;

a_ц – коефіцієнт надлишку повітря в циліндрі;

х– частка палива, що згоріла до даного моменту часу.

Удавана молекулярна маса суміші дорівнює

(2.15)

де

- молекулярна частка в суміші продуктів згоряння,

- молекулярна частка повітря в суміші.

Питомі мольні теплоємності повітря, продуктів згоряння і їхньої суміші визначаються з урахуванням їх залежності від температури по формулах:

(2.16)

(2.17)

(2.18)

а масова теплоємність по формулі:

(2.19)

Чисельні значення коефіцієнтів “а” і “b” у формулах (2.16) і (2.17) приведені в літературі, наприклад, у [6].

Аналогічно обчислюються mС_{р пов} і mС_{р п.с.} Інтенсивність внутрішнього джерела теплоти q_v , обумовленого вигорянням палива, можна знайти по формулі:

(2.20)

При розрахунку стиску q_v =0, тому що В=0.

Основні труднощі розрахунку q_v зв'язані зі складністю визначення частки вигорілого до даного моменту часу палива х. Базова модель допускає застосування будь-яких відомих, або нових рівнянь, чи залежностей моделей для х. Найбільш відомі емпіричні залежності для визначення х, запропоновані Нейманом К. [7], Гончаром Б.М. [8], і Вибе І.І. [9]. Більш точна, але і складна модель розроблена Разлейцевим М.Ф. [10]. Однак, при користуванні нею приходиться виконувати великий обсяг попередніх розрахунків, у яких використовуються коефіцієнти, одержувані експериментальним шляхом для конкретного типу ДВЗ.

У даному дослідженні моделювання процесу вигоряння палива в циліндрі здійснювалося з використанням формули проф. Вибе І.І. [9,11]:

(2.21)

де ц_z – тривалість згоряння по куті повороту колінчатого вала (п.к.в.);

ц _н – кут початку згоряння;

ц – поточний кут п.к.в.;