Дипломная работа: Непряме оподаткування в Україні

- вивчити акцизний збір та мито;

- дослідити роль непрямих податків у формуванні доходів Державного та Зведеного бюджетів України;

- проаналізувати динаміку та структуру надходжень непрямих податків в Україні;

- оцінити ефективність непрямого оподаткування в Україні;

- проаналізувати шляхи врегулювання бюджетного відшкодування на додану вартість в Україні;

- запропонувати шляхи наближення України до Європейського Союзу у сфері непрямого оподаткування;

- визначити шляхи реформування непрямого оподаткування в Україні.

Об’єктом дослідження є система непрямого оподаткування в Україні, а предметом – ефективність її функціонування.

У процесі дослідження було використано такі методи, як аналітичний, статистичний, графічний, табличний, аналіз, метод аналогії.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ

1.1 Сутність непрямого оподаткування

Оподаткування є одним з основним умов існування держави, що формує її доходи для здійснення покладених на неї загальносуспільних завдань. А оскільки держава є інститутом загальносуспільного представництва, то й її невід’ємна складова – податки – мають загальносуспільне значення [9, с. 206].

Система оподаткування - це сукупність податків і платежів, а також принципів, методів та засобів справляння і контролю за їх надходженням до централізованих фондів [14, с. 8].

Суспільне призначення податкової системи виявляється в її функціях:

1) фіскальна – за допомогою податків держава мобілізує кошти для утворення грошових фондів, які забезпечують виконання покладених на неї функцій;

2) розподільча функція – забезпечує розподіл вартісних пропорцій між платниками податків і державою, тобто саме за допомогою податків держава встановлює вартісні пропорції такого перерозподілу;

3) регулююча функція – полягає у впливі податків на різні види діяльності та безпосередньо на платників податків, чим держава регулює процеси виробництва та споживання в суспільстві;

4) контрольна функція – за її допомогою можна оцінити ефективність податкового механізму, раціональність, збалансованість податкової системи та забезпечити контроль за рухом фінансових ресурсів [33, с. 292-294].

За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою своїх функцій [27, с. 12].

За формою оподаткування розрізняють прямі і непрямі податки:

1) прямі (прибутково-майнові) податки – податки, що встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо пропорційно залежить від результатів фінансової діяльності [27, с. 20];

2) непрямі податки (податки на споживання) – податки, що обчислюються на основі цін або фізичних характеристик товарів та послуг, розмір яких безпосередньо не залежить від доходів платника, а визначається за вартісними або кількісними характеристиками здійснюваних ним оподатковуваних операцій [32, с. 12].

При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару (робіт, послуг), що виступає посередником між державою й споживачем цього товару, тоді як останній виступає реальним платником податку [21, с. 130].

При відповідних умовах непрямі податки не завжди повністю перекладаються на споживача, якщо попит на реалізовані товари є досить еластичним, тобто обсяг реалізації зменшується при підвищення цін, тоді як прямі податки можуть бути перекладені на споживача продукції через механізм росту цін [20, с. 29-30].

Непряме оподаткування України передбачає сальдовий розподіл доходів громадян. У процесі становлення ринкової економіки непрямі податки виступають інструментом мобілізації валового внутрішнього продукту до державного бюджету України [23, с. 161]. Надходження від непрямих податків повністю зараховуються до державного бюджету України, за винятком частини акцизного збору, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим (дод. А).

За економічною природою непрямі податки поділяються на (рис. 1.1):

- акцизи;

- мита [32, с. 13].