Дипломная работа: Непряме оподаткування в Україні
VІІ. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку [1].
VІІІ. Пільги з податку на додану вартість. Розрізняють такі види пільг з ПДВ:
1. Встановлення виключень зі складу платників податку - звільнення від обов’язкової реєстрації платниками ПДВ осіб, обсяг оподатковуваних операцій за попередній календарний рік не перевищив 300 тис. грн.
2. Встановлення виключень з об’єкта оподаткування. Держава звільняє від оподаткування ПДВ операції, які становлять публічний інтерес (дод. В), що можна об’єднати в п’ять груп:
1) діяльність у соціальній сфері;
2) освітня, культурна та наукова діяльність;
3) діяльність у сфері охорони здоров’я;
4) окремі операції у зовнішньоекономічній діяльності;
5) інші операції.
3. Зниження ставок оподаткування передбачає, перш за все, застосування нульової ставки оподаткування (дод. Д).
4. Спрощення механізму обчислення податкових зобов’язань полягає у наданні платникам податку обсяг оподатковуваних операцій, яких за попередній календарний рік не перевищив 300 тис. грн., права на застосування касового методу податкового обліку податкових зобов’язань і податкового кредиту.
5. Подовження строків сплати податкових зобов’язань, що передбачені суб’єктам малого підприємництва, для яких встановлено більш тривалий податковий (звітний) період, і підприємствам-імпортерам – більш тривалі строки погашення податкових векселів.
6. Звільнення від сплати податкового зобов’язання, що запроваджено для суб’єктів господарювання, які виробляють сільськогосподарську продукцію. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами повністю залишається у їхньому розпорядженні і спрямовується на підтримку власного виробництва [32, с. 186-189].
Механізм стягнення ПДВ у різних країнах має істотні відмінності, основні з яких можна розрити шляхом класифікації (дод. Е).
І. За територіальним принципом оподаткування розрізняють такі методи стягнення ПДВ:
1) за принципом країни походження – податок стягується з усіх товарів і послуг, вироблених (наданих) на території країни, незалежно від того, в якій країні вони споживаються, тобто експортовані товари оподатковуються, тоді як імпортовані товари оподаткуванню не підлягають;
2) за принципом країни призначення – податок стягується з усіх товарів і послуг, спожитих на території країни, незалежно від того, в якій країні вони виробляються, тобто імпортовані товари оподатковуються, тоді як експортовані товари оподаткуванню не підлягають. Цей принцип є найбільш поширений серед країн світу, оскільки для більшості з них пріоритетним є зростання обсягів експорту, аніж імпорту [32, с. 22].
ІІ. За макроекономічною структурою виділяють такі види ПДВ (дод. Е):
1) ПДВ виробничого типу (p – VAT: прибуток - ПДВ) – база оподаткування цього виду ПДВ визначається з огляду на структуру валового внутрішнього продукту за видами витрат. Валовий внутрішній продукт (GDP) за видами витрат складається з кінцевого споживання домашніх господарств (C), валових інвестицій (I), кінцевих державних витрат на товари і послуги (GC ), державних витрат на заробітну плату (GW ) і сальдо поточних операцій платіжного балансу (X – M).
При використанні ПДВ виробничого типу оподаткуванню підлягають усі витрати у складі ВВП за винятком державних витрат на виплату заробітної плати, якщо податок стягується за принципом країни походження, або витрати з поправкою на сальдо за рахунок поточних операцій у випадку справляння податку за принципом країни споживання. Базу оподаткування ПДВ виробничого типу (Base p – VAT ) можна представити як:
Base p – VAT = GDP - GW = C + I + GC + (X – M) (1.1)
2) ПДВ дохідного типу (І – VAT: валові інвестиції - ПДВ) - база оподаткування визначається з огляду на структуру валового внутрішнього продукту за видами доходів. Валовий внутрішній продукт (GDІ) визначається як сума доходів від факторів виробництва (заробітна плата, прибуток, процентні платежі), яка зазвичай має назву доданої вартості (V) та амортизації (D): GDI = V + D.
ПДВ дохідного типу стягується з чистих витрат на інвестиції (валових витрат за вирахуванням амортизації), отже база оподаткування визначається як:
Base І – VAT = GDP - GW - D = C + (I – D) + GC + (X – M) (1.2)
3) ПДВ споживчого типу (С – VAT: кінцеве споживання домогосподарств - ПДВ) – база оподаткування цього виду ПДВ визначається на основі визначення валового внутрішнього продукту в цінах кожного фактора виробництва, тобто за винятком непрямих податків без цінових субсидій на окремі товари або з урахуванням непрямих податків без субсидій. База оподаткування ПДВ за принципом країни походження визначається таким чином:
Base С – VAT = GDP - GW - І = C + GC + (X – M) (1.3)
База оподаткування ПДВ за принципом країни призначення матиме вигляд як Base С – VAT = C + GC , тобто стає еквівалентним показнику роздрібного продажу, хоча адміністрування і механізми збору податків з роздрібних продаж мають принципово різний характер [32, с. 23-25].
ІІІ За методом обчислення виділяють різні варіанти розрахунку зобов’язань з податку на додану вартість (дод. Е). Якщо визначити, що базою оподаткування ПДВ є сума прибутку (p) і фонду оплати праці (w) або різниця між продажем (o) і придбанням (i), а податок стягується за ставкою t, то до однакової величини зобов’язання (VAT) приведуть такі методи обліку [32, с. 25-26]:
1) прямий адитивний метод (балансовий метод) – спочатку розраховується об’єкт оподаткування як сума прибутку і фонду оплати праці, а потім розраховується зобов’язання з ПДВ, шляхом множення на ставку ПДВ: