Дипломная работа: Облік активної частини балансу підприємства
Грошові кошти. Юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності - мають право відкривати необмежену кількість рахунків за своїм вибором і згодою банків для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій.
Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства (в іноземній та/або національній валюті) і один рахунок (в іноземній та/або національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.
Кількість поточних рахунків, які можуть відкриватися юридичними або фізичними особами в банківських установах, чинним законодавством не обмежена. Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:
1) заяву на відкриття рахунку встановленого зразку. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті відсутня посада головного бухгалтера або іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує тільки керівник;
2) нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
3) копію належним чином зареєстрованого Статуту (положення), засвідченого нотаріально або органом, який реєструє;
4) копію документа, який підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;
5) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком і підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищою організацією в установленому порядку. До картки включається також зразок відбитка печатки підприємства;
6) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.
При відкритті поточного рахунку новостворене підприємство подає установі банку заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки; діючі підприємства, які мають поточні рахунки в різних установах банків, – копії заявки-розрахунку з встановленим лімітом каси. Заявка-розрахунок також подається у випадку перегляду з ініціативи підприємства або банку раніше встановленого ліміту каси.
Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.
Для відкриття акредитиву підприємство подає до банку заяву на акредитив.
Для відкриття акредитиву, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву в чотирьох примірниках, а депонованого в банку-емітенті – у трьох примірниках.
Для отримання чекової книжки підприємство подає до банка-емітента заяву в одному примірнику з підписами осіб, яким надано право підпису документів для здійснення грошово-розрахункових операцій. На зворотному боці заяви чекодавець самостійно вказує суму, в межах якої можуть бути сплачені виписані чеки.
1.3. Зарубіжний досвід обліку матеріальних активів
Інтеграційні процеси, які відбуваються у світі, призводять до необхідності розробки загальних принципів обліку та звітності, які знаходять своє відображення у Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). З огляду на те, що національні стандарти обліку розроблені з урахуванням вимог міжнародних стандартів, П(С)БО 7 "Основні засоби" має ряд спільних положень з МСФЗ 16 "Основні засоби".
Суттєві відмінності відсутні щодо висвітлення наступних питань: сфера застосування стандарту; визначення понять: амортизація; вартість, яка амортизується (в МСФЗ - сума, яка амортизується); група основних засобів (в МСФЗ - клас основних засобів); ліквідаційна вартість; основні засоби; порядок та умови їх визнання; строк корисного використання (експлуатації), формування первісної вартості об'єкта та перелік витрат, які не включаються до первісної вартості; формування первісної вартості при обміні об'єкта основних засобів на подібні та неподібні активи; проведення переоцінки об'єкта основних засобів і відображення її результатів в обліку.
Однак, можна виділити й положення, які містять розбіжності (табл. 1.1).
Таблиця 1.1.
Порівняння міжнародного та національного стандартів з обліку основних засобів
| Ознака | П(С)БО 7 "Основні засоби" | МСФЗ 16 "Основні засоби" |
| 1 | 2 | 3 |
| Переоцінка | ||
Об'єкти, що не підлягають переоцінці | Малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості нараховується у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 % його вартості, яка амортизуємся, та решта 50 % вартості, яка амортизується у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 % вартості | Не розглядається |
| Визначення суми амортизації на дату переоцінки | Переоцінена сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки | Будь-яка сума амортизації на дату переоцінки: а) перераховується пропорційно до зміни валової балансової вартості активу так, що балансова вартість активу після переоцінки дорівнює сумі переоцінки; або б) виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу |
| Амортизація | ||
| Методи нарахування амортизації | Прямолінійний, виробничий (метод суми одиниць продукції) Зменшення залишкової вартості, Метод зменшення залишку прискореною зменшення залишкової вартості, кумулятивний | |
| Момент початку нарахування амортизації | 3 місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання | Не розглядається |
| Момент припинення нарахування амортизації | Починаючи з місця, наступного за місяцем: вибуття об'єкта основних засобів; переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію | Не розглядається |
| Надходження основних засобів на підприємство | ||
| Шляхи | Придбання, створення власними силами | |
| Безоплатне надходження, внесок до статутного капіталу, переведення до об'єктів основних засобів зі складу оборотних активів (товарів, готової продукції) | Виготовлення подібних активів для продажу в процесі звичайної господарської діяльності | |
| Вибуття основних засобів | ||
| Шляхи | Продаж | |
| Безоплатна передача, невідповідність критеріям визнання активу | Виключення активу з використання без очікування економічних вигід від його вибуття | |
| Часткова ліквідація об'єкта основних засобів | Первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта | Не визначається |
Відмінні риси між П(С)БО та МСФЗ можна пояснити тим, що, по-перше, МСФЗ не враховують національних особливостей ведення обліку; по-друге, вони застосовуються в різних країнах світу та носять загальний рекомендаційний характер.
ІІ. облік МАТЕРІАЛЬНИХ АКТ ИВІВ
2.1. Економіко-організаційна характеристика ВАТ «SKF-Україна»
Відкрите акціонерне товариство «СКФ Україна» (далі – ВАТ «СКФ Україна») є підприємством сфери машинобудування та металообробки. В часи існування СРСР це підприємство було одним із 28 підприємств Союзу, яке в комплексі брало участь у виготовленні запасних частин та агрегатів до всіх видів транспорту.
Реквізити підприємства:
Повна назва: Відкрите акціонерне товариство «SKF-Україна».
Скорочена назва: ВАТ «SKF-Україна».