Виконала:

студентка 31 групи

(заочна форма навчання)

факультету ПВПК

Шмигельська Г.С.

Науковий керівник:

доцент кафедри

природничих і математичних

дисциплін початкового навчання

Мечник Л.А.

Тернопіль – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства

1.1. Об’єкти, функції і види контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

1.2. Методи й форми організації контролю навчальних досягнень учнівна уроках природознавства

1.3. Педагогічні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

РОЗДІЛ 2. Методика організації та проведення контролю навчальних досягнень учнів із природознавства

2.1.Стан організації контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в практиці роботи сучасної початкової школи … 38

2.2.Вибір та оптимальне поєднання різних видів, методів і форм контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в3 класі

2.3.Результати експериментального дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання вчителем об’єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію учитель отримує в процесі контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів. Контроль означає виявлення, встановлення і оцінювання знань учнів, тобто визначення обсягу, рівня і якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин у знаннях, уміннях і навичках в окремих учнів і у всього класу для внесення необхідних коректив у процес навчання, для удосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації. Основне завдання контролю — виявлення рівня правильності, обсягу, глибини і дієвості засвоєних учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності й активності учнів у навчальному процесі, визначення ефективності методів, форм і способів їх навчання.

Виконуючи функцію керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів, контроль не завжди супроводжується виставленням оцінок. Він може виступати як спосіб підготовки учнів до сприймання нового матеріалу, виявлення готовності учнів до засвоєння знань, умінь і навичок, їх узагальненню і систематизації.

Контроль має важливе освітнє і розвивальне значення. Психолого-педагогічні функції контролю полягають у виявленні недоліків у роботі учнів, у встановленні їх характеру і причин із метою усунення цих недоліків. Учителю важливо мати інформацію як про засвоєння учнями знань, так і про те, яким шляхом вони здобуті. Контроль виконує також велику виховну роль у процесі навчання. Він сприяє підвищенню відповідальності за роботу, що виконується, не тільки учня, але й учителя, привчає школярів до систематичної праці й охайності під час виконання учбових завдань. Взагалі, перевірка знань є формою закріплення, уточнення, осмислення і систематизації знань учнів. Слухаючи товариша, що відповідає, учні разом з тим як би знову повторюють те, що вони вивчили самі напередодні. І чим краще організована перевірка, тим більше умов для такого закріплення.

Перевірка знань є формою педагогічного контролю за учбовою діяльністю учнів. Якщо врахувати, що основне навчальне завдання вчителя полягає в тому, щоб весь програмовий обсяг знань був засвоєний дітьми, то стане зрозумілим, що без спеціальної перевірки знань не обійтись. Крім того, її слід організувати так, щоб дійсні знання були виявлені як можна глибше і повніше. Перевірка — стимул до регулярних занять, до добросовісної роботи учнів. В цьому випадку елемент ймовірності і несподіванки, що присутній у більшості випадків перевірки, безумовно, корисний.

Крім того, контроль навчальних досягнень учнів є важливою об’єктивною формою самоконтролю вчителя. Дійсно об’єктивною самооцінка вчителя буде в том випадку, якщо перевірка знань організована так, що забезпечує найбільш повне виявлення цих знань. Тому контроль є важливою і необхідною складовою частиною навчання і передбачає систематичне спостереження вчителя за ходом навчання на всіх етапах учбового процесу.

Модернізація загальної середньої освіти відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей.

У 2001 році почався перехід початкової ланки освіти на 12-річний термін навчання. Разом з тим було розроблено нові норми та критерії оцінювання знань молодших школярів. Відповідно до цього змінюються й підходи до оцінювання навчальних результатів молодших школярів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень кожного учня, а не ступеня його невдач.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--