Дипломная работа: Організація контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства
Компетентність — це загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань, умінь та навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.
Компетентності як інтегрований результат навчальної діяльності учнів формуються передусім на основі опанування багатокомпонентного змісту початкової загальної освіти шляхом відповідних педагогічних технологій. Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю.
Слід зазначити, що в практиці роботи школи деякі вчителі традиційно підходять до організації контролю, використовують його в основному заради показників досягнутого, для співвіднесення результатів із запланованими цілями навчання. Проте перевірка знань учнів повинна давати відомості не лише про правильність чи неправильність кінцевого результату виконаної діяльності, але й про неї саму: чи відповідає форма дії даному етапу засвоєння. Правильно організований контроль навчальної діяльності учнів дозволяє вчителю оцінювати отримані ними знання, уміння і навички, вчасно надати необхідну допомогу і домагатися поставлених цілей навчання. Все це в сукупності створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів та активізації їх самостійної роботи.
Разом з тим добре організований контроль дозволяє вчителю не лише правильно оцінити рівень засвоєння учнями матеріалу, що вивчається, але й побачити свої власні успіхи і помилки.
Саме наведені факти і зумовили вибір теми та актуальність даного дослідження.
Об’єкт дослідження — процес навчання в початковій школі.
Предмет дослідження — види, форми і методи контролю навчальних досягнень учнів початкових класів із природознавства.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності контролю навчальних досягнень молодших школярів та експериментальній перевірці технології його здійснення.
Без добре налагодженої перевірки і своєчасної оцінки результатів не можна говорити про ефективність навчання.
В ході дослідження була висунута гіпотеза: якщо вчитель буде систематично, всебічно використовувати різні види, методи і форми контролю навчальних досягнень, то буде підвищуватися зацікавленість молодших школярів у вивченні предмета, а отже, буде підвищуватися і якість навчання.
Для досягнення мети та перевірки гіпотези було визначено такі завдання:
1. Вивчити психолого-педагогічну і методичну літературу з проблеми дослідження та нормативну документацію.
2. Охарактеризувати особливості різних видів, методів і форм організації контролю й оцінювання знань, умінь і навичок учнів початкової школи.
3. Виявити роль контролю і оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках природознавства.
4. Розробити завдання для різних видів контролю знань, умінь і навичок учнів із курсу «Я і Україна» в 3 класі.
5. Експериментально перевірити вплив систематичного використання різних видів, методів і форм контролю знань, умінь та навичок учнів із природознавства на підвищення рівня навчальних досягнень молодших школярів.
Перевірка висунутої гіпотези й розв’язання завдань здійснювались шляхом застосування методів дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження, вивчення і аналіз нормативної документації, спостереження, бесіди, анкетування, аналіз письмових та усних відповідей, контрольних робіт, діяльності учнів, педагогічний експеримент із статистичним аналізом його результатів.
Дослідження мало теоретико-практичний характер і проводилось у три етапи.
На констатувальному етапі проводився аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із проблеми дослідження, анкетування вчителів початкової школи, вивчення передового педагогічного досвіду та нормативної документації.
На формувальному етапі дослідження здійснювався відбір різних видів, методів і форм організації контролю й оцінювання знань, умінь і навичок учнів початкової школи з природознавства, проводився педагогічний експеримент.
На підсумковому етапі проводилося опитування учнів, узагальнювались результати експериментальної роботи, формулювались загальні висновки дослідження.
Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА
1.1 Об’єкти, функції і види контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів — складова частина навчального процесу. Він є обов’язковою функцією управління навчально-виховним процесом на рівні керівників школи й вчителів. Контроль як адміністративно-управлінська функція реалізується засобами педагогічного аналізу, результати якого враховуються при прийнятті рішення щодо відповідності результатів навчання освітньому стандарту.
Контроль з боку вчителів за результатами діяльності учнів трактується як педагогічна діагностика й виходить за межі перевірки і оцінювання знань, умінь та навичок. За педагогічної діагностики, яка здебільшого застосовується до виховання, враховуються індивідуальні особливості учнів: їхні інтереси, потреби й мотиви; захоплення, нахили, здатності та здібності; особливості перебігу психічних процесів — мовлення й мислення, уваги, уяви й фантазії, пам’яті, волі тощо [13].
Про необхідність контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів свідчить, такий факт. А.І. Ліпкіна і Л.Я. Рибак у своєму дослідженні описують експеримент: 106 чоловік розв’язували тести. Одна частина дітей протягом роботи отримувала схвалення, друга — догану, третя — ніяк не оцінювалась. Результати показали: покращення роботи було пов’язано з постійним заохоченням з боку екзаменатора, а найгірший результат вийшов у тих учнів, які ніяк не оцінювались [37].
У результаті спеціального дослідження Б.Г. Ананьєв дійшов висновку, що для формування особистості школяра суттєвим чинником є оцінка вчителем засвоєних ним знань [4].
Отже, контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє:
- виявленню навчальних досягнень учнів, учня;
- розкриттю причин слабкого засвоєння учнями змісту освіти та вживанню раціональних заходів для ліквідації виявлених у результаті перевірки знань школярів недоліків як у роботі учнів, так і у роботі вчителів [38].