Дипломная работа: Основи використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання

В узагальненому змісті педагогічне значення такої діяльності полягає в тім, що вона є засобом створення середовища для здійснення самостійної освітньої діяльності учнів, причому на межпредметній основі.

У технологічній підготовці сільських школярів вона може виконувати наступні функції:

· формування системних знань про технології одержання продукції (цілісне подання про технологічний процес, включаючи економічні, екологічний і технічний аспекти);

· створення системи позапредметних знань і вмінь (комунікативні, цілеспрямовані, планування й організація роботи, самоосвіта, саморегуляція);

· здійснення сільськогосподарської підготовки в різних видах діяльності учнів (навчання технології й загальноосвітніх предметів, позакласні й позашкільні заходи, домашня робота й т.д.);

· методична допомога вчителеві в організації практичної діяльності й формуванні її змісту;

· використання різної учбово-матеріальної бази, у тому числі особистих підсобних господарств батьків, тобто створення педагогічних умов для реалізації зв'язку змісту утворення з умовами сільського соціуму, включення соціокультурного простору села в освітню діяльність школи як середовище навчання, формування установки учнів на активну діяльність у сучасних перетвореннях села;

· створення умов для використання школярами різних джерел інформації;

Шляхи включення проектної діяльності школярів у навчальний процес сільської школи можуть бути всілякіми.

Варіант 1. Проектна діяльність освоюється як окрема тема програми.

Аналіз розроблених на підставі обов'язкового мінімуму змісту загальної освіти навчальних програм показує, що більшість учителів включають у них самостійну тему «Проект». При такій організації основний процес навчання побудований традиційно, з поділом на теоретичне навчання й практичні роботи. Виконанням проекту завершується освоєння матеріалу всього навчального року. Саме так організоване виконання проектів у курсах обслуговуючої й технічної праці. На жаль, реального досвіду виконання сільськогосподарських проектів при такій організації навчального процесу поки не описано.

Варіант 2. Весь процес навчання організується й проводиться як система проектних завдань різного обсягу й складності.

Варіант 3. Проект розглядається як форма підсумкової атестації учнів.

Варіант 4. З урахуванням специфіки навчання сільськогосподарській праці можна проектну діяльність здійснювати як форму організації обов'язкової літньої практики.

Оскільки вже є певний досвід використання методу проектів, з'являються спроби розробити їхню типологію. Проекти класифікують по всіляких підставах: тривалості виконання, кількості учасників, що домінує формі діяльності (визначена, позаурочна, позашкільна й т.д.), реалізації міжпредметних зв'язків та ін. На підставі вивчення сформованої практики сільськогосподарської підготовки школярів і отриманих експериментальних даних про реалізації проектів у сільських школах пропонується наступна типологія проектів.

Виробничий проект — одержання сільськогосподарської продукції (вирощування рослин, тварин). Результатом такого проекту є конкретна сільськогосподарська продукція, а критерієм оцінки - урожайність вирощуваної культури або продуктивність тварин. Цей тип проекту найбільш доступний, тому що він може виконуватися учнями різного віку як індивідуально, так і в групі в особистому підсобному господарстві або на навчальній досвідченій ділянці. Проекти можуть бути дуже простими й короткими, особливо в початковий період. Змістом проекту може стати будь-яка робота з господарства, що постійно виконують школярі, тому що всяка трудова діяльність є пізнавальною й у будь-якому виді праці є освітній потенціал, реалізувати який можна за допомогою цілеспрямованого керівництва з боку дорослих і спеціально розробленого учбово-методичного забезпечення.

Комплексний загальношкільний проект, виконуваний практично всіма учнями школи протягом навчального року, дозволяє реалізувати в тім або іншому ступені всі зазначені вище типи проектів. Такий проект доступний практично всім сільським школам і дозволяє об'єднати навчальну й позаурочну діяльність учнів різновікових груп.

Найбільш доступні й цікаві проекти-свята. Наприклад, осінній «Свято врожаю» може бути організований одночасно як комплексний загальношкільний проект і як своєрідна форма захисту й презентації багатьох приватних проектів, виконуваних учнями протягом навчального року.

Комплексний соціально-орієнтований проект припускає активну й різноманітну діяльність школярів у сільському соціумі. Ціль такого проекту - виявити яку-небудь актуальну місцеву проблему й сприяти її дозволу. Це можуть бути питання, пов'язані із благоустроєм і озелененням села, підвищенням культури ведення особистого підсобного господарства, допомоги соціально незахищеним групам населення (наприклад, забезпечення незаможних пенсіонерів вирощеними силами учнів насіннями сортових рослин і іншим посадковим матеріалом). Такі проекти мають важливе значення, тому що саме з їхньою допомогою можна значно розширити освітній простір для вивчення технології.

1.3 Методичний аналіз програми з трудового навчання

Основою планування навчальної роботи вчителя трудового навчання є шкільна програма. Змістом програми з трудового навчання передбачено формування технологічних та економічних знань, практичних умінь та навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння певною професією; розширення політехнічного світогляду учнів та розвиток і їх творчих здібностей на основі взаємозв'язку трудового навчання з основами наук.

Метою програми трудового навчання з розділу “Технології вирощування рослин” є підведення учнів до свідомого вибору однієї з професій сільськогосподарського виробництва.

У процесі реалізації програми учні оволодівають прийомами і навичками, які є одикватними до змісту праці у сільському господарстві.

Зміст теоретичного і практичного навчання передбачає ознайомлення учнів з основами сільськогосподарського виробництва, технології вирощування кущових рослин, плодоягідних культур, зернових культур, з технологічною документацією, інструментом, матеріалами, пристосуваннями, матеріалами, які застосовують у сільськогосподарському виробництві.

Теоретичні заняття і практичні роботи повинні проводитись з деяким випередженням теоретичного матеріалу. Програмою передбачено наступність у формуванні вмінь і навичок відносно 5-7 класів.

У пояснювальній записці до програми наголошується на необхідності залучення учнів до творчої діяльності, зміст якої може бути спрямований на вдосконалення культури праці, раціонального ведення господарства і технологічного процесу, планування роботи, на формування комплексу якостей потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва, на виховання активної життєвої позиції.

Зміст програми передбачає підготовку учнів до свідомого вибору однієї або кількох споріднених професій сільськогосподарського виробництва, яку потім вони можуть здобути в закладах професійної освіти.

У результаті вивчення тем і розділів програми залежно від можливостей навчально закладу та індивідуальних особливостей учнів, останні повинні знати основні відомості про технологію вирощування кущових рослин, плодоягідних культур, зернових культур, види цих культур, їх способи розмноження, догляд за ними, характеристики, енергетичні засоби в сільському господарстві, види енергоощадних технологій у сільському господарстві, про використання трактора в сільському господарстві, тощо.

У процесі використання практичних робіт учні повинні вміти визначити за зовнішніми ознаками кущові рослин, плодоягідні культури, зернові культури, правильно добирати та вирощувати сажанці, готувати грунт, доглядати за живцями, боротися зі шкідниками, визначати системи машин згідно зі спеціалізацією господарства.