Дипломная работа: Особливостi аграрних реформ в державах ЦСЄ та в Українi

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Економіко-правові засади аграрних реформ в Україні та державах ЦСЄ

1.1.Сучасний стан та особливості реформування сільського господарства в державах ЦСЄ та в Україні

1.2.Нормативно-правове регулювання аграрних реформ в Україні та державах ЦСЄ

1.3.Основні напрямки аграрних реформ

Розділ 2. Вітчизняний досвід аграрних реформ

2.1.Розвиток організаційно-правових форм господарювання в сільському господарстві

2.2.Реформування майнових відносин в Україні

2.3.Трансформація земельних відносин на сучасному етапі

Розділ 3. Аграрні реформи в державах ЦСЄ: суть, тенденції та значення для України

3.1. Державна підтримка аграрної реформи: досвід країн ЦСЄ та перспективи в Україні

3.2. Розвиток і вдосконалення аграрного ринку

3.3. Стратегічні напрямки розвитку сільського господарства України з урахуванням досвіду держав ЦСЄ та ЄС

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми. Кризова ситуація в аграрному секторі економіки України призвела до соціально-економічної напруги в суспільстві, значних втрат в народному господарстві, витіснення України із зовнішнього ринку сільськогосподарської продукції.

Успішного функціонування сільського господарства, як показує світова практика, можна досягти, якщо галузь працює на ринкових засадах за державної підтримки. Як правило у розвинутих країнах механізм економічної підтримки включає різноманітні програми, спрямовані на врегулювання цін і доходів товаровиробника, захист від впливу зовнішніх, незалежних від сільськогосподарського підприємства чинників.

Майже десятирічні реформи аграрного сектора в більшості країн з перехідною економікою не дали бажаних результатів. Основна маса сільськогосподарських підприємств залишаються збитковими. Через величезну заборгованість вони не можуть користуватися кредитними ресурсами, припинилося їх бюджетне фінансування, у них немає можливостей для оновлення виробничого потенціалу, вдосконалення технологій, підвищення доходності виробництва. Через такий фінансовий стан господарства не вирішують ні головного економічного завдання – забезпечити населення продуктами харчування, а промисловість сільськогосподарською сировиною, ні соціального – підвищити доходи і життєвий рівень населення.

Ознайомлення з останніми дослідженнями та публікаціями з тематики аграрних реформ у державах ЦСЄ показує, що вони відзначалися певною фрагментарністю і стосувалися переважно окремих країн або окремих аспектів аграрних перетворень. У статтях Ю. Губені, М. Сватоша, О. Аверчева висвітлювався досвід аграрних перетворень у Чеській Республіці. А. Балян і Ш. Алмаші знайомлять читачів з досвідом Угорщини. В. Зглінський розповів про труднощі приватизації державних сільськогосподарських підприємств у Польщі. О. Онищенко присвятив свою статтю новим формам господарювання та їх результативності у Словаччині. Проблемний зріз аграрних реформ дістав відображення у статтях А. Балян (земельні відносини та багатоукладність) і Н.Шуфрича (земельна власність). Тим часом загальним особливостям аграрного реформування та його порівняльній ефективності приділялася вкрай недостатня увага. Отже, вирішення проблеми з'ясування витоків незадовільних результатів реформи у сільському господарстві України шляхом порівняння її змісту в аграрному секторі держав ЦСЄ вже започатковане, але все ще є далеким від завершення.

У зв’язку з цим вивчення і аналіз досвіду країн де діє ефективна система підтримки сільського господарства є надзвичайно важливим і актуальним, що вплинуло на вибір теми магістерського дослідження.

Мета і завдання магістерської роботи. Метою дослідження є виявлення на основі порівняльного аналізу тієї складової аграрної реформи у державах ЦСЄ, яка забезпечила їм вищу порівняно з Україною ефективність перетворень, а головним завданням - визначення практичних шляхів використання у нас відповідного зарубіжного досвіду.

Основними завданнями магістерського дослідження є такі:

вивчення економічних передумов та особливостей реформування сільського господарства в Україні та державах ЦСЄ;

дослідження нормативно-правового регулювання аграрних перетворень в Україні та державах ЦСЄ;

вивчення процесу розвитку організаційно-правовихформ господарювання в сільському господарстві;

характеристикапроцесів таособливостейтрансформаціїземельних відносин на сучасному етапі;

дослідження досвіду держав ЦСЄ щодо підтримки аграрних реформ;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--