Дипломная работа: Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ

Об'єктом дослідження є фізичне виховання в школі дітей з функціональними відхиленнями у фізичному розвитку.

Предметом дослідження є методика корекції порушень постави в сагиттальній площині у школярів молодших класів засобами фізичних вправ і масажу.

В основу гіпотези дослідження покладено припущення про те, що процес корекції порушень постави школярів молодших класів здійснюється ефективніше, якщо будується на основі поєднання масажу і фізичних вправ.

Завдання дослідження:

Вивчити місце і роль масажу при порушенні постави у фізичному вихованні молодших школярів і виявити найбільш раціональні підходи.

Теоретично обґрунтувати та розробити методику корекції порушень постави в сагиттальній площині у школярів, засновану на поєднанні фізичних вправ і масажу.

Експериментально перевірити ефективність розробленої методики.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що отримані результати доповнюють систему знань в галузі фізичного виховання молодших школярів:

Практична значення дослідження полягає в тому, що застосування розробленої методики корекції порушень постави в сагиттальній площині, заснованій на поєднанні фізичних вправ і масажу, дозволяє ефективніше покращити стан постави, фізичний розвиток і фізичну підготовленість школярів. Результати дослідження можуть бути використані фахівцями фізичної культури в загальноосвітній школі для дітей молодшого шкільного віку, що мають відхилення від нормальної постави.

На першому етапі жовтень-листопад 2004 року аналізувався стан питання в науково-педагогічній літературі, проводилось тестування студентів та розроблялись комплекси вправ.

На другому етапі грудень (2007) - травень (2008) року проводилась корекція експериментальної методики, знімалися проміжні та кінцеві показники фізичної підготовленості, аналізувались результати дослідження та літературно оформлялась робота.

Методи дослідження:

Аналіз наукової та методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз нормативної документації вищих закладів освіти;

емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, тестування, вивчення результатів діяльності учнів;

педагогічний експеримент;

статистична обробка результатів експериментальної роботи та інтерпретація здійснювалася за допомогою методів математичної статистики;

Структура та об'єм дипломної роботи. Дослідження побудоване відповідно до поставленої мети. Воно складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.

Розділ I. Фізичне виховання школярів молодших класів з порушенням постави

1.1 Порушення постави у молодших класів

Формування хребетного стовбура і його функціональне вдосконалення займають вельми тривалий період онтогенезу, закінчуючись до 20-22 років. З одного боку, в процесі зростання і розвитку дитини досягають певної зрілості такі основні функції хребетного стовбура, як опора, захист і рух. Кожна з цих функцій здійснюється завдяки складній взаємодії структурних елементів хребта - хребців, міжхребетних дисків, зв'язково-суглобового апарату і м'язів. З іншого боку, формування хребетного стовбура в період зростання і розвитку дитини робить вплив на його поставу.

Питання характеристики постави розглядалося в значній кількості робіт сучасних авторів [1, 4, 9,, 30, 36]. Їх думки у визначенні постави (за винятком незначних відмінностей) в основному співпадають. Постава - це звична поза людини в стані спокою і руху, яка зберігається без зайвої м'язової напруги.

Постава залежить від ряду анатомічних, фізіологічних і соціальних чинників. До анатомічних чинників, що визначають поставу дитини, відносяться форма хребта, його розташування щодо передньої серединної осі тіла, вираженість фізіологічних вигинів, наявність деформацій, розвиток мускулатури. Останній з названих чинників вважається провідним. До фізіологічних чинників, що впливають на поставу, відносяться темпи і характер індивідуального розвитку рухових навиків і статичних реакцій, застосування як тренувальна дія спеціальних фізичних вправ для постави і систематичність їх використання. Постава дитини може змінитися, не дивлячись на відносну стабільність анатомічних чинників, оскільки є динамічним стереотипом. Вона може покращитиcя в процесі спеціальних фізкультурних занять, але вона може і погіршитися при порушені стереотипу, наприклад при зміні режиму, у зв'язку зі вступом до школи, в період статевого дозрівання та ін. [33, 14].

Частота порушень постави у школярів значно зростає при недоліках педагогічної дії в дошкільному віці, оскільки з початком навчання в школі в режимі дня дітей, а значить, і діяльності всіх систем організму, відбувається значна перебудова [26, 33;].

Відповідно до вищесказаного, в ортопедії прийнято розрізняти наступні види постави:

правильна (нормальна) постава;

порушена (дефектна) постава.

Правильна постава має свої певні характеристики, що чітко відрізняють її від порушеної постави. Так, З.П. Ковалькова вважає, що при правильній поставі сагиттальні вигини хребта гармонійно розподілені, голова піднята, плечі злегка відведені назад, груди видаються вперед, живіт підтягнутий, ноги прямі, руки вільно розігнуті [24, 3].

В.А. Гамбурцев під правильною поставою розуміє пряме положення голови, помірну вираження сагиттальних вигинів хребта при середньому куті нахилу тазу до вертикалі, середнє положення лінії остистих відростків, однаковий рівень і симетричне розташування лопаток, симетричну конфігурацію трикутників талії, деякі виступаючі вперед контури грудної клітки, відносно пряму форму живота, правильну форму нижніх кінцівок [16].

М.Д. Ріпа характеризує правильну поставу однаковим рівнем надпліччя, сосків, кутів лопаток, рівною довжиною шийно-плечових ліній (відстані від вуха до плечового суглоба), глибиною трикутників талії (поглиблення, що утворюється виїмкою талії і вільно опущеною рукою), прямою вертикальною лінією остистих відростків хребта сагиттальної площини, однаковим рельєфом грудної клітки і поперекової області (при нахилі вперед). У нормі глибина лордозу в шийному і поперековому відділах хребта відповідає товщині долоні обстежуваного [33,122].

Відхилення від нормальної постави виникають при наявності захворювань хребта і інших органів опорно-рухового апарату. У цих випадках патологія постави є симптомом основного ортопедичного захворювання. У більшості ж випадків дефекти постави зустрічаються у дітей у зв'язку з порушенням умов її формування, як анатомічних, так і фізіологічних. В цьому випадку дефект постави не може розглядатися як захворювання, проте, створює умови для прояву інших патологічних чинників.

Існують різні думки щодо питання про види порушення постави. У справжній роботі ми приймаємо загальновизнану точку зору у визначенні дефектів постави [38, 237-240; 34, 16-18]. Дефекти постави можуть бути як в сагиттальній, так і у фронтальній площинах. У сагиттальній площині розрізняють наступні варіанти порушення постави.