Дипломная работа: Особливості перекладу ділових листів

1. Повний переклад – переклад, що передає смисловий зміст оригіналу без пропусків і скорочень.

2. Неповний переклад – переклад, що передає смисловий зміст оригіналу з пропусками і скороченнями. Такий вид перекладу наукового тексту можена поділити на:

– скорочений переклад, переклад, що передає смисловий зміст тексту в згорнутому вигляді, тобто із скороченнями;

– фрагментарний переклад – це переклад не цілого тексту, а лише окремого уривка;

– аспектний переклад – переклад лише частини тексту відповідно до будь-якої заданої ознаки (аспекту);

– анотаційний переклад, що представляє собою переклад, у якому відбуваються лише головна тема, предмет і призначення перекладного тексту;

– реферативний переклад – це переклад, у якому міститься досить докладна інформація про документ, який реферують – його призначення, тематика, методи дослідження, отримані результати.

Переклади науково-технічних текстів також виділяються за типом адекватності:

1) стилістично адекватний переклад – це семантично повний, точний і стилістично еквівалентний переклад, що відповідає функціонально-стилістичним нормам мови перекладу;

2) прагмантично-адекватний або, як його ще називають, функціонально-адекватний переклад – це переклад, що правильно передає основну (домінуючу) комунікативну функцію оригінального тексту;

3) дезиративно-адекватний переклад – це переклад, що повно і правильно відповідає на інформаційний запит споживача і не обов¢язково передає повний смисловий зміст і основну комунікативну функцію оригіналу.

1.5 Головні лексичні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу

1.5.1 Лексичні труднощі

Лексичною ознакою наукової літератури є насиченість текстів кліше - стереотипних слів і фраз, які включають ідіоми, стійкі вислови, стереотипи мови, набір готових фраз [31:20]

(Since – оскільки [Додаток В № 43]; the subject is – мова йдеться [Додаток А № 47]; as for – що до [Додаток В № 42]; specifically – а саме, особливо, більш точно [Додаток А № 47]) логіко-граматичних лексичних конструкцій та скорочень, які є характерними для данної галузі знання.

Крім того наукові тексти характеризуються тим, що знання предмету перекладу у таких текстах більш важливе, ніж знання мови і це, перш за все, стосується спеціальної термінології. Як терміни можуть використовуваться і ті слова, які вживаються виключно в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальнонародних слів.

Карабан В.І. вважає, що багато слів поряд із загальнонародними, повсякленними значеннями мають більш спеціалізовані загальнонаукові, загальнотехнічні та термінологічні значення у терміносистемах різних галузей науки та техніки. Такі загальнонаукові та загальнотехнічні слова становлять безпосереднє оточення спеціальних термінів [11:13].

Крім того, однією з основних стилістичних рис наукового тексту є те, що матеріал у ньому подається чітко та точно, при майже повній відсутності тих виразних елементів, які надають мові емоційної насиченості, а головний акцент робиться на логічній подачі матеріалу.

Також треба пам’ятати, що переклад виникає не в окремій, самостійній галузі, а на стику ряду галузей. У ньому порівнюются не тільки різні мови, а й відповідні культури з світоглядними, соціальними і поведінковими особливостями [5:4]. Тому при перекладі треба мати на увазі, що те, що досить зрозуміло носієві мови, може викликати нерозуміння у одержувача тексту перекладу. А це значною мірою ускладнює завдання перекладача і полягає не тільки в пошуку еквівалентних відповідностей для передачі комунікативної установки відправника, а й в наданні одержувачу необхідних пояснень, коли на шляху правильного сприйняття мети спілкування стоять міжкультурні відмінності.

Для досягнення адекватного комунікативного ефекту перекладач має враховувати, поряд із передачею мовних функцій, що одержувачі текстів на вихідній і перекладаючий мовах є носіями різних культур. Через розбіжності у світогляді, початкових знаннях, уявленнях і поведінкових нормах їх сприйняття одного й того самого тексту може бути не однаковим. А якщо зміст вихідного і кінцевого текстів сприймається по-різному, то переклад, як двомовний комунікативний акт не досяг своєї мети [Там же:12].

Для досягнення адекватності нерідко буває необхідно адаптувати як змістовну частину тексту, так і її форму, що часто має компромісний характер. Багато особливостей перекладу пов'язані зі специфікою мов (англійської або української), тобто мови на якій (або з якої) здійснюється переклад.

Наприклад, у процесі перекладу може відбуватися заміна заперечення на затвердження, яка в свою чергу також має зворотню функцію, можуть використовуватися такі суто технічні прийоми як калькування, компенсація лексичних втрат, заміна стану з активного на пасивний і навпаки, а також передача фразеологізмів їх семантичним еквівалентами тощо.

Досить важливо й те, що англійська та українська мови належать до різних структурних типів мов (українська до флективної, а англійська до аналітичної), і тому мають багато розбіжностей у будові мов, та у наборі їхніх граматичних форм та конструкцій.

Наприклад такі граматичні явища як артиклі, модальні глаголи, герундій, групи Continuous та Perfect, формальний додаток “it” не притаманні українській мові, а в англійській мові відсутні категорії роду і відмінку іменників і прикметників, тощо. Існують відмінності і у побудові речення, тому що на відміну від української мови, в англійській мові порядок слів фіксований.

Завдання перекладача – використовувати знання теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу і екстралінгвістичних реалій необхідна умова адекватності перекладу.

Одже, виходячи з усього вищепереліченого та погоджуючись з Вихростюк Л.С. [7:16] можна зробити висновок, що для того, щоб виконати повноцінний адекватний переклад перекладач повинен володіти наступними навичками:

Добре знати предмет перекладу.

Досконало володіти мовою оригіналу та його лексико-граматичними особливостями у співвідношенні з рідною мовою.

Використовувати знання з теорії перекладу та прийоми техніки перекладу.