Дипломная работа: Підвищення продуктивності свиней та зниження собівартості виробництва м’яса

Собівартість і затрати праці виробництво продукції

Вид продукції	2006р.		2007р.		2008р.
	Собі вар тість 1т, грн	Затрати праці на 1т, год	Собі вар тість 1т, грн	Затрати праці на 1т, год	Собі вар тість 1т, грн	Затрати праці на 1т, год
Молоко	446,9	124	674,2	194	958	196
Приріст живої маси свиней	-	-	5871,5	365,8	5820	330,7
Приріст живої маси ВРХ	960	1530	2094	710	3071	817

Рівень рентабельності – це відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції. Рентабельна у господарстві продукція рослинництва. Рентабельність склала 1,7,6%, у т.ч. пшениці – 23,3%, ячменю – 30,1%, овса – 48,9%, соняшнику – 92,1%.

Виробництво молока, яловичини, свинини теж рентабельне в господарстві. Однак рентабельність яловичини та свинини дуже низька – 2,3 та 6,5% відповідно.

1.6 Висновки і пропозиції

З метою підвищення продуктивності тваринництва, зниження затрат праці та собівартості основних видів тваринницької продукції у господарстві необхідно:

– покращити племінну роботу;

– зміцнити кормову базу за рахунок розширення площ під кормові культури та збільшення внесення органічних добрив;

– удосконалити годівлю тварин за рахунок згодовування кормів тваринами тільки в підготовленому вигляді у відповідності з науково-обґрунтованими раціонами;

– більше уваги приділяти подальшому розвитку свинарства – найбільш скороспілої галузі скотарства;

– впроваджувати промислові технології в поєднанні з технічними досягненнями, прогресивні форми організації виробництва, праці та її оплати.

2. Технологія і механізація виробничих процесів свиновідгодівельної ферми

2.1 Обґрунтування, розрахунок структури стада

На фермах для виробництва свинини доцільно утримувати п’ять груп свиней ( у віці 2-3, 3-4, 4-6, 6-8, 8-10 місяців з однаковою питомою вагою (20%) [2].

Користуючись цими даними розраховуємо склад і структуру стада для ферми, що проектується, на 1000 голів (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1 Склад і структура стада

Виробнича група свиней	Кількість тварин
	%	голів
Поросята у віці, міс
2-3 (масою 20-30кг)	20	200
3-4 (масою 30-40кг)	20	200
Молодняк на відгодівлі у віці, міс
4-6 (масою 40-55кг)	20	200
6-8 (масою 55-80кг)	20	200
8-10 (масою 80-100кг)	20	200

2.2 Обґрунтування способу утримання тварин

У свинарстві застосовують дві основні системи утримання свиней: вигульна та без вигульна. Безвигульна система утримання найбільш поширена у великих свинарських господарствах. При цій системі тварини від народження до реалізації знаходяться у приміщеннях в індивідуальних , або групових станках.

Його недолік – в спеціалізованих господарствах промислового типу цілорічне без вигульне утримання тварин може призвести до ослаблення конструкції, зниження їх резистентності й навіть до захворювань. Тому нормами технологічного проектування свинарських підприємств передбачається вигульна система утримання всього поголів’яплемінних ферм іплеміннихрепродукторівсвинокомплексів (крімвідлучених поросят, а такожкнурів-плідників, ремонтного молодняку, холостих свиноматок (при груповомуутриманні) та маток звизначеноюсупоросністю на товарних фермах і комплексах промислового типу.

Все інше поголів’я свиней на товарних фермах і великих комплексах, як правило утримуєтьсябез вигульно [2].

З урахуванням викладеного вище проектованій свиновідгодівельній фермі застосовуємо без вигульну систему утримання тварин.

У будівлях свиней будемо розміщати в групових станках з урахуванням їх вікових груп.

2.3 Розробка режиму роботи ферми

Режим роботи ферми являє собою конкретні розпорядки робочого дня для свинарів, що обслуговують свиней і для операторів приготування кормів.

При розробці розпорядку робочого дня визначають його тривалість, фізіологічно обґрунтований час початку і кінця роботи, час початку і тривалість обідньої перерви. Розпорядки робочого дня повинні забезпечувати повну та рівномірну завантаженість виконавців, своєчасне виконання встановлених обов’язків, раціональний початок і кінець робочого дня.

Розпорядок робочого дня свинарів по обслуговуванню свиней на відгодівлі, розроблений нами з урахуванням рекомендацій [3], наведений у таблиці 2.2. Робочий тиждень п’ятиденний з двома вихідними днями, що надані у відповідності зі змінним графіком. Підготовка до роботи, заключні роботи, виконання інших робіт – це все розпорядок дня.

Таблиця 2.2 Розпорядок робочого дня для свинарів по обслуговуванню свиней на відгодівлі

Вид роботи	Початок, год.-хв.	Кінець, год.-хв.	Тривалість, год.-хв.
Підготовка до роботи	5-30	5-40	0-10
Огляд поголів’я, обладнання	5-40	6-00	0-20
Приймання кормів, годівля та напування поголів’я	6-00	7-00	1-00
Прибирання гною	7-00	8-30	1-30
Виконання інших робіт	8-30	9-50	1-20
Обідня перерва (відпочинок)	9-50	16-20
Чистка лігва, огорожі, обладнання	13-20	14-50	1-30
Виконання інших і разових робіт, участь у ветобробках	14-50	16-00	1-10
Приймання кормів, годівля та напування поголів’я	16-00	17-00	1-00
Заключні роботи	17-00	17-20	0-20

2.4 Обґрунтування і вибір раціонів годівлі і розрахунок добової і річної потреби в кормах

Типові раціони для свиней розробляються у відповідності з набором кормів, виробництво яких найбільш рентабельне та забезпечує максимальне отримання поживних речовин із одиниці площі.

У свинарстві найчастіше використовують три основні типи годівлі свиней з урахуванням природно-кліматичних зон і системи кормо виробництва: