Дипломная работа: Проблематика й актуальність антонімії в английскій мові

1. У регулярному вживанні в складі антонімічних контекстів.

2. У спільності їхньої лексичної сполученності.

Так само антонімічна характеристика може закріпитися за значенням кореневого слова – антоніма тільки в тому випадку, якщо це слово буде регулярно вживатися в мові для вираження протиставлення. Слова з протилежним значенням можуть існувати в мові лише остільки, оскільки вони регулярно відтворюються в мові як антоніми, тобто в безпосереднім протиставленні один одному. Контексти, у яких слово вживається спільно зі своїм антонімом і безпосереднім протиставленням йому, називаються антонімічними контекстами. В.Н. Комісарів звертає нашу увагу на той факт, що в сучасній англійській мові кореневі слова – антоніми регулярно відтворюються в п'ятьох типових антонімічних контекстах.

Типовий контекст 1 характеризується значенням загальності (усі – А и Б). Протиставлювані слова вживаються як однорідні члени речення, з'єднані або сурядністю, або розділовим зв'язком.

If you have obeyed all the rules, good and bad , and you still come out at the dirty end, then i say the rules are no good.

(M. Wilson, Life with Lighting.)

Типовий контекст2 характеризується значенням прямого протиставлення (А не є Б, а навпроти, У). Протиставлювані слова вживаються як однорідні члени речення, з'єднані протиставним зв'язком.

He was alive , not dead.

( B. Show, The Apple Cart.)

Типовий контекст 3 характеризується значенням альтернативності ( А або Б).Протиставлювані слова вживаються як однорідні члени речення, з'єднані розділовим зв'язком.

You will see if ye were right or wrong .

( A. Cronin, The Harther’s Castle.)

Типовий контекст 4 характеризується наявністю контрастного тла ( А не є Б, а В, навпроти, є Г). Протиставлені слова вживаються як той самий член речення в двох рівнобіжних конструкціях.

The whole was big , oneself was little .

( J. Galsworthy, The White Monkey.)

Типовий контекст 5 характеризується наявністю простого спільного вживання і не має чітко вираженої структурної формули. Протиставлювані слова вживаються як різні члени речення в межах одного або двох речень, зв'язаних за змістом.

In its great presence our small sorrows creep away, ashamed.

(J. K. Jerome, Three Men in a Boat.)

Особливою формою типового контексту 5 є спільне вживання двох взаємо різних дій як однорідні члени речення.

I’ve lost and won more lawsuits than any man in England.

( W. M. Thekeray, Vanity Fair.)

Важливо відзначити, що кожна пара антонімів регулярно протиставляється в одному або декількох типових контекстах. Окремі пари антонімів відрізняються і по кількості типових контекстів, у яких вони вживаються, і по частоті їхнього вживання в такому контексті. Регулярне вживання в складі антонімічних контекстів є основним лінгвістичним показником приналежності слова до антонімів. Другим показником антонімічності служить спільність лексичної сполученності в конфронтуючих один одному членів антонімічних пар. Для слів-антонімів характерно майже повний збіг сфер лексичної сполученності, що уможливлює їх регулярне спільне вживання в контекстах, що виражають протиставлення. Спільність сполученості двох антонімів часом усвідомлюється настільки чітко, що з'являється можливість використовувати слово в стійких сполученнях, у яких звичайно вживається лише його антонім.

Цікаво зазначати, що афіксальні антоніми утворяться шляхом безпосереднього приєднання до слова негативного афікса. У цьому і складається відмінність афіксального антоніма від кореневого. Єдиним регулярним засобом афіксального утворення слів-антонімів є негативні префікси un-,in-( il-, im-, ir-), dis-. Всі інші негативні суфікси утворять лише окремо антонімічні пари, що порівняно рідко вживаються в антонімічних контекстах. У сучасній англійській мові не існують слова, до яких можна створити антонім шляхом безпосереднього приєднання до нього, наприклад, негативного суфікса – less.

У зв’язку з викладенним матеріалом представляється можливим затверджувати, що в антонімах різного кореня антонімічна характеристика не має формального вираження і закріплюється в результаті використання слова в типових антонімічних контекстах. Інакше обстоїть справа з афіксальними антонімами. У слів антонімічна характеристика з'являється в результаті приєднання префікса, що і є її формальним носієм. Саме завдяки префіксові дане слово здобуває значення, протилежне значенню слова, що має той же корінь, але не має префікса. Корінь слова з негативним префіксом як би антонімічний своєму слову. Негативне або антонімічне значення префікса закріплюється за ним у результаті вживання його в такому значенні. Заперечення шляхом приєднання негативного префікса якісно відрізняється від заперечення за допомогою негативної частки. Приєднуючись до слова, префікс робиться складовою частиною цього слова, значення його зливаються зі значенням кореня в єдине ціле. Слово з негативним префіксом не тільки означає заперечення значення кореня, але несе в собі твердження протилежного значення. Тому негативний префікс значно повніше виражає заперечення, чим негативна частка. У слова з негативним префіксом заперечення утримується в самому значенні слова. А оскільки заперечення в широкому змісті і є протиставлення, то виходить картина, характерна для слів – антонімів. Таким чином, негативний афікс теоретично може утворювати слово-антонім.

Окрім цього В.Н. Комісарів звертає увагу на той факт, що в зв'язку з практичною спрямованістю й обмеженим обсягом словника [29; 49] у ньому не знайшло відображення питання значеннєвих зв'язків усередині антонімічної групи, коли її членами є багатозначні слова.

Тому при підборі антоніма до багатозначного слова В.Н. Комісарів відзначає, що варто мати на увазі наступне:

1. У системі значень багатозначного слова антонімічними є лише деякі значення.

2. Наявність у значеннєвій структурі багатозначного слова – антоніма ряду не антонімічних значень не перешкоджає визнанню його антонімом у сукупності всіх його значень. Антонімічність, як особлива додаткова характеристика значення впливає на всю значеннєву структуру багатозначного слова. Пряме значення багатозначного слова – антоніма, що є вихідною точкою всієї системи значення даного слова, завжди несе значення антонімічності. Антонімічність переносних значень слова спирається на наявність антонімічного прямого значення, утворити як би своєрідну систему антонімічних значень усередині значеннєвої структури слова.

3. Як правило, багатозначні слова – антоніми мають трохи антонімічних значень. Це обставина не дає можливості використовувати антоніми безпосередньо для розмежування значень усередині багатозначного слова. Однак, облік антонімічного вживання слова допомагає установити границі окремого його лексичного значення.

К-во Просмотров: 266
Бесплатно скачать Дипломная работа: Проблематика й актуальність антонімії в английскій мові