Дипломная работа: Професійне самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного профілю

Дж. Сьюпер вважає, що протягом життя (кар’єри) людина змушена робити безліч виборів (сама кар'єра розглядається як "вибори, що чергуються").

Виявлення особливостей прояву принципу детермінізму в процесі самовизначення припускає аналіз двох систем. З одного боку, це особистість як найскладніша саморегулююча система, з іншого боку - система суспільного орієнтування молоді в розв'язку питання про свідомий вибір професії. Дана система містить у собі цілеспрямований вплив школи, родини, громадських організацій, літератури, мистецтва на мотиви вибору професії[18, с.60].

Така сукупність засобів професійної орієнтації покликано забезпечити розв'язок завдань професійної освіти й консультування учнів, пробудження професійного інтересу й схильностей, безпосередньої допомоги в працевлаштуванні й подоланні труднощів етапу професійної адаптації.

Система засобів профорієнтації несе в собі широкий спектр можливостей професійного розвитку особистості, з неї особистість "черпає" мотиви й мету своєї діяльності.

Випробовувана людиною потреба в самовизначенні сама по собі безпредметна. А. Н. Леонтьев відзначав, що "до свого першого задоволення потреба "не знає" свого предмета, так як його ще не знайдено…"[20, с. 20-22].

Взаємозв’язок особистості в зовнішньому стосовно системи профорієнтаційних впливів виникає тільки в процесі діяльності. Діяльність як форма взаємозв’язку суб’єкта з об’єктами утворює умови психічного відбиття й виступає як механізм детермінуючого впливу на особистість [7, с.51].

Психологічний прояв принципу детермінізму може бути зрозуміло лише в рамках проблеми співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов у детермінації діяльності.

У плані аналізу рушійних сил діяльності необхідно виходити із взаємозв'язку й протиставленні внутрішнього й зовнішнього [16, с. 172].

Процес професійного самовизначення обумовлений виникненням, розширенням діяльності суб’єкта, що реалізує його зв’язок з факторами профорієнтації. Самовизначення вплетене в цю діяльність як її компонент.

На думку Е.А.Климова існує 8 ситуацій вибору професії. Адже старшокласник бере до уваги відомості не тільки про особливості різних професій, але й багато іншої інформації. Це такі ситуації:

1) Позиція старших членів родини.

Батьки турбуються за те, як складеться життя своєї дитини. Дуже часто батьки надають дитині повну свободу вибору, вимагаючи тим самим від нього самостійності, відповідальності, ініціативи.

Трапляється, що батьки не згодні з вибором дитини, пропонуючи переглянути свої плани й зробити інший вибір, вважаючи, що він ще маленький. Правильному вибору професії часто заважають установки батьків, які прагнуть, щоб діти компенсували їхні недоліки в майбутньому, у тій діяльності, у якій вони не змогли б себе повністю виявити. Їм здається, що саме їхній син або донька зможе виявити себе, тому що в них на відміну від батьків "вище трамплін", з якого вони будуть поринати у світ професій [6, с. 21-27].

Вченимидоказано, що в більшості випадків діти погоджуються з вибором батьків, розраховуючи на допомогу батьків при вступі в який-небудь навчальний заклад. При цьому вони, звичайно ж, забувають, що працювати за даною спеціальністю прийдеться їм, а не їхнім батькам.

2) Позиція товаришів, подруг (однолітків).

Дружні відносини старшокласників дуже міцні й вплив їх на вибір професії не є виключенням, тому що увага свого професійного майбутнього однолітків також зростає.

Позиція людини про те, що " мої однолітки йдуть в цей ВНЗ і я скоріш за все піду разом з ними" , стає в наш час розповсюдженою, так як учні на етапі вибору професії ставляться до цього не свідомо та використовують для себе думки інших, не замислюючись над тим, яким фахівцем вони будуть після одержання диплому, чи потрібна ця професія саме йому.

Саме позиція мікро групи може стати вирішальною у професійному самовизначенні[11, с. 29].

3) Позиція вчителів, шкільних педагогів, класного керівника.

Кожний вчитель, спостерігаючи за поведінкою учня тільки в навчальній діяльності, увесь час "проникає думкою за фасад зовнішніх проявів людини, ставить свого роду діагнози щодо інтересів, схильностей, помислів, характеру, здібностей, підготовленості, що вчиться".

Учитель знає безліч тієї інформації, яка невідома навіть самому учневі. Тому саме вчителю покладена дана місія, донести учневі інформацію щодо його самовизначення [13, с. 49].

4) Особисті професійні плани.

У поведінці й житті людину підстави про найближче й віддалене майбутнє відіграють дуже важливу роль.

Професійний план або образ, уявна вистава, його особливості залежать від складу розуму й характеру, досвіду людини. Він містить у собі головну мету й цілі на майбутнє, шляхи й засоби їх досягнення.

Але плани різні по змісту, й те які вони, залежить від людини.

5) Здібності.

Здібності, таланти учня старших класів необхідно розглядати не тільки в навчанні, але й до всіх інших видів суспільно корисної активності. Тому що саме здібності містять у собі майбутню професійну придатність учнів.

6) Рівень домагань на суспільне визнання.

Реалістичність домагань старшокласника - перший щабель професійної підготовки. Чи є майбутня професія затребуваною.