Дипломная работа: Розробка стратегії розвитку підприємства в пореформений період
Наступнимположеннямє, безумовно, дотриманняістини, щовцентріусіхдійзреалізаціїстратегіїєекономічнийінтерес—основаекономікиіголовнарушійнасила рухувпередякдержави, таківсіхіснуючихвнійінституцій–окремогопрацівника, підприємства, галузі. Прицьомувизначальноюскладовоюмаєбутипрацівник (людина), задоволеннюінтересівякогоповинніпідпорядковуватисьінтересивсіхінституцій. [21, С.4]
Стратегія стабільного економічного розвитку АПК має забезпечити планомірний відтворювальний процес агропромислового виробництва, збереження і захист навколишнього природного середовища, ресурсного потенціалу, підвищення життєвого рівня людей. Велику роль у пореформеній економіці повинне відігравати застосування державних і ринкових регуляторів розвитку економіки в їх оптимальному поєднанні.
Основнимиважелямиреалізаціїекономічногоінтересуєтакіекономічнікатегоріїяквласність, ціна, прибуток, заробітнаплата, премії, дотації, субсидії тощо.
Розглянемо, яккожназнихмаєпронизуватинаскрізьвсіскладовіСтратегіїзметоюбезумовногоїхвиконання. Напершемісцеслідвисунутипроблемувласності. Зодногобоку, цякатегоріястосуєтьсякожноїлюдини, аздругого—повертикалій горизонталіпронизуєструктуруінститутівдержави. Хтоневизнаєцього, тойабоне володієелементарнимиекономічнимипоняттями, абокривитьдушею. Хібаможнавідкидатитунезаперечнуістину, щоприродазаклалавлюдиніпотребущосьматиібажанняпримножитинабутеукількісномутаякісномувимірі. Цестосуєтьсяусіхсторін життєдіяльностілюдини—ресурсів, речей, знаньіт. ін. Дляселянинатакимресурсом булаєізавждибудеземля—основнеджерелодоходівібагатстванетількийого, а йвсіхінституційдержави. Саметому, щоцяістинатривалийчасігноруєтьсяіне сприймаєтьсяпевноючастиноюсуспільства, йвиниклавУкраїніпродовольчанебезпека. Дотогож, ринковаекономіка, яказазмістомєгоспрозрахунковоюекономікою, неможеіснуватизавідсутностівласникаякосновногоносіятоварно-грошовихвідносин. Іякщоваграрнійсферінебудевласниказемлі, тойне будетоварно-грошовихвідносин, ринковоїгоспрозрахунковоїекономіки, восновіякої лежатьекономічнийінтересіекономічнавідповідальність. Ці чинники маютьповноюмірою бути врахованіприрозробційорганізаціїздійсненняСтратегіїрозвиткуАПК. [21, С. 4]
Мета стратегії – створення в агропромисловій сфері економічних і соціальних умов для ефективної виробничої діяльності та підвищення життєвого рівня с.-г. товаровиробників із загальним стратегічним спрямуванням на формування розвинутої системи ринкових відносин й адекватної їм аграрної структури.
Завданням стратегії в економічній сфері є насамперед формування ефективного конкурентоспроможного агропромислового виробництва, здатного забезпечувати продовольчу безпеку країни та нарощування експорту окремих видів с.-г. продукції і продовольства, що збільшить внесок в економіку країни.
Неменшважливимважелемреалізаціїінтересуєставленнясуспільстваідержави дорозвиткуокремихгалузейісфервиробництва. Загальнимправиломтутмаєбути забезпеченнязбокудержавиоднаковихдлявсіхінституційекономічних "правилгри", їхнясутьзводитьсядотого, щобстартовонаодиницюзадіянихресурсівугрошовому чиматеріалізованомувиглядіодержуватирівновеликусумудоходів. Такдіютьувсіх країнахсвіту. Виключенняресурсуземлізцьогоправиланедаєзмогиселянамодержуватиналежніїмдоходи. [21, С. 4]
Українахзринковоюекономікоюцяпроблемавирішена, ікожназцихкраїнвмілокористуєтьсякатегорієюцінидлярегулюваннявиробництва. Тамдавноіснуютьі діютьтакіпоняттяякмінімальнітамаксимальніціни, ціновікоридори, фінансовійтоварніінтервенції. ТомуціпоняттяповинніякнайповнішевикористовуватисяприорганізаціїздійсненняСтратегії. Слідвиходитизтого, щодлялюдейнаселіпотрібностворитиумови, якібдализмогуселянамзарахуноквиробництвасільськогосподарської продукціїдостойножитиіпрацювати. Прицьомуслідвраховувати, щовиробництво кожноговидусільськогосподарськоїпродукціїмаєвластивутількийомуекономіку. Виробництвоіреалізаціякожногоконкретноговидупродукціїздійснюєтьсязавдяки притаманнійтількийомусистемінасінництва, добрив, машин, менеджментуімаркетингу. Складовісистемиповинніповноюміроювраховуватинеобхідністьдосягненнямаксимальногоефектуйконкурентоспроможногорівня.
Неменшважливимтеоретико-методологічнимположеннямєтакожекономічне сприяннярозвиткувсіхтериторійУкраїни. Держава, вякійрозвиваютьсятільки центри, єбезперспективною. Необхіднодомогтися, щоблюдиувсіхрегіонахкраїни малиумовидляроботиіжиттянегірші, ніжуцентрі, вмістах.
Укінцевомупідсумкупитанняповинновирішуватисятакимчином, щобкожнийіз наявнихвУкраїні 29,6 тис. сільськихнаселенихпунктівмавзмогу, впершучергуза рахунокземлі, наякійвінрозташований, забезпечитиабсолютнопереважнучастину доходівйогожителямдлядостойногожиттяіпраці. Безствореннязовнішньогоекономічногосередовищадлязабезпеченнястабільногоекономічногоінтересусільських жителівдосягтицьогонеможливо. Самевоноспонукатимелюдейдораціональногой ефективногогосподарювання, забезпечитьйогоприбутковість. Працюватиназбиток, назвуженійоснові—неможебутиметоюжодноїстратегіїталюдини. Надійнимспособомунеможливленняцьогоєзабезпеченнярежимуекономіїнакожнійгосподарськійопераціїтатериторії. Якщовстабільномуекономічномусередовищінезабезпечуєтьсягоспрозрахунковаприбутковістьгосподарськоїдіяльності, тотакудіяльністьне слідорганізовувати. Підраховано, щовданийчасусередньомупоУкраїніодингектар сільськогосподарських - угідьповинендаватинеменше 3 тис. грн. прибутку, або 12 млрд. грн. удержаві, заумови, щодляАПКбудутьвстановленітакіж "правилагри", якідляіншихгалузей. Цівеличинимаютьбутистартовимидлярозрахункуфінансовихможливостейвиробничогоісоціальногооблаштуванявиробництватажиття.
Складові Стратегії наведенні в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Складові стратегії розвитку агропромислового комплексу України
| № п/п | Назва складової |
| 1 | ЦілііпріоритетнізавданняСтратегії |
| 2 | Продовольчабезпекаідосягненняраціональнихнормспоживанняосновних продуктівхарчування |
| 3 | ГалузевіорієнтиритапараметрирозвиткусферАПК |
| 4 | Формуванняматеріально-технічноїбазиагропромисловоговиробництванаосновіінноваційнихтехнологій |
| 5 | Раціональневикористанняземельно-ресурсногопотенціалута удосконаленняземельнихвідносинваграрнійсфері |
| 6 | Розвитокорганізаційноїструктуриаграрноїсфери |
| 7 | Удосконаленняорганізаціїсільськогосподарськогоринку |
| 8 | ЕкологічнабезпекасталогорозвиткуАПКівиробництвоекологічночистихпродуктівхарчування |
| 9 | УдосконаленнясистемидержавногоуправлінняАПК |
| 10 | ЦіноутвореннявАПК |
| 11 | ФінансовезабезпеченнярозвиткуАПК |
| 12 | Розвиток зовнішньоекономічноїдіяльностіАПК |
| 13 | Розвитоксільськихтериторій |
| 14 | Раціональневикористаннялюдськогопотенціалуіпідвищеннярівнянаукового, освітньогота інформаційногозабезпеченнярозвиткуАПК |
РозробленаіналежнимчиномзатвердженаСтратегіямаєбути орієнтовананаперспективубазовимнормативно-правовимдокументом, наоснові якогоздійснюватиметьсяаграрнаполітика, формуватиметьсянеобхіднадляцьоговідповідназаконодавчайіншанормативно-правовабаза.
УконцептуальномупланіСтратегія повинна являтисобоюсистемнийпрогнозрозвиткуаграрноїтаіншихсферАПКкраїни. ВонавизначаєперспективиінапрямисталогорозвиткусільськогогосподарствайіншихгалузейАПКвоглядовійібільшвіддаленійперспективі, зважаючинанеобхідністьвирішенняпроблемпродовольчоїбезпекиіпродовольчоїнезалежностідержави, нарощуванняекспортногопотенціалуАПКнаосновізміцненняйогоресурсноїтаматеріально-технічноїбази, поглибленняринковихтрансформацій, удосконаленнясоціальних, економічнихіземельнихвідносин, ефективного розвиткуорганізаційноїструктурисільськогосподарськоговиробництва, радикальногополіпшеннясоціальноїситуаціїнаселітаналежногофінансовогозабезпеченнясталогорозвиткувсіхсферігалузейвітчизняногоАПК.
Зоглядунамасштабністьібагатоаспектністьзавдань, передбаченихСтратегією, атакожнаскладнийсучаснийстансільськогогосподарстватаіншихгалузейАПК, в основуїїрозроблення повинні бутипокладенітакіконцептуальніположення:
необхідністьприскореннятемпівсоціально-економічногорозвиткусільськогогосподарстватаістотногопідвищенняйогоефективностііконкурентоспроможностіаграрноїпродукціїнавнутрішньомуйсвітовомупродовольчихринках;
усуненнятапрактичнеподоланнявсещенаявнихруйнівнихідестабілізуючихчинників, процесівтаявищваграрніййіншихсферахАПКнаосновіцілеспрямованого проведенняринковихреформ;
реальнедотриманнянавсіхетапахпрактичногоздійсненнястратегіїорієнтаціїна пріоритетністьінтересівсільськогогосподарстватаіншихсферАПК, селаіселянства;
найважливішоюпередумовоювиконанняосновнихзавданьСтратегіїідосягнення передбаченихунійпоказниківрозвиткуаграрноїйіншихсферАПКмаєбутивисока заінтересованістьівідповідальністьусіхдержавних, регіональних, галузевихібезпосередньовиробничихструктур, насампередїхкерівників;
Стратегіяповиннастатибазовимнормативно-правовимдокументомдержавногорівня, відповіднозякимслідформуватитаудосконалюватинормативно-правовейорганізаційно-управлінськезабезпеченнярозвиткуаграрноїйіншихсферАПК. МетоюзазначеноїСтратегіїєзабезпеченнястабільноготаефективногофункціонуванняагропромисловогокомплексу, зорієнтованогоназадоволеннявнутрішніхта експортнихпотребкраїнивпродукціїсільськогогосподарстваіпродуктахїїпереробки впрогнозованомуперіоді, соціальневідродженнясела, подоланнябідностіпереважноїчастиниселянтаіншихйогомешканців, поступовенаближенняумовїхжиттяі працідорівняекономічнорозвинутихкраїн.
Досягненняцієїметипотребуєподальшогонарощуваннятаудосконаленнявиробничо-ресурснихпотенціаліваграрноїйіншихсферАПК, підвищенняїхвіддачіісоціаально-економічноїрезультативності.
При формуванні стратегії першочерговіорганізаційно-управлінськізавданняполягаютьурозробленніізабезпеченніефективного, функціонуваннясистемидержавного, регіонального, галузевогоуправліннясільськимгосподарствомтаагропромисловимкомплексомуцілому; удосконаленнікадровогоізміцненніінформаційногопотенціалусистемиуправління сільськимгосподарствомйіншимисферамиАПК; програмномузабезпеченніпрактичноговтіленняСтратегії, включаючирозробленнявідповіднихцільовихрегіональнихі галузевихпрограм; удосконаленнімоніторингурозвиткуземельнихтааграрнихвідносин, екологічногостанунавколишньогосередовищайосновнихприроднихресурсів сільськогосподарськогопризначення.
ОднимзнайважливішихпріоритетівстратегіїрозвиткуАПКєзабезпеченнядостатньовисокихістабільнихтемпівзростаннявиробництвапродукціїсільського господарстватахарчовоїпромисловості. Державамаєзначнийарсеналдійовихважелів забезпеченнятакогозростання. ТутслідвиходитизреальнихтаекономічнообгрунтованихтемпіврозвиткуАПКзагаломісільськогогосподарствазокремавперепективі до 2015 р. Яквідомо, внаслідоксистемноїкризиобсягиваловоїпродукціїсільського господарствау 1999 р. становилилише 47% відрівня 1990 р. Заперіод 2000-2004 рр. валовапродукціяаграрногосекторазбільшилася, запопереднімиданими майжена 25%. Середньорічнітемпизростаннядорівнювалиприблизно 5%. Такітемпихарактернідляперіодувідновлення, колимавмісцезначнийспадвиробництва аграрнійіпереробнійсферахАПК. Протепрогнозуватиприрістваловоїпродукції довготривалийстрокнеобхіднодоситьзважено. Це, насамперед, тому, щоблизь 70% продукціїсільськогогосподарстванинівиробляєтьсявдрібнихселянськихгосподарствах, яківжезначноюміроювичерпалиможливостіекстенсивного обсягіввиробництва. Дотогож, сільськогосподарськіпідприємства, яківрокиринковихперетвореньзазнализначнихвтрат, тількиу 2001 і 2004 рокахмалипомітнийприрістпродукції.
Розрахункидинамікисільськогосподарськоговиробництванадовгостроковий періодбазуютьсянавизнаннітієїоб'єктивноїтенденції, згіднозякоюнайбільшймовірні середньорічнітемпистабільногоприростуваловоїпродукціїсільськогогосподарства Українистановитимутьуперіоддо 2010 р. близько 3%, авперіоддо 2015 р. — 2,5%. Томупрогнознасередньорічнадинамікаваловоїпродукціїсільськогогосподарстваупорівняннихцінах 2000 р. можестановити 76 млрдгрну 2005-2010 рр. і 86 млрдгрну 2011-2015 рр., щона 43% більше, ніжусередньомуза 2000-2004 рр, (60 млрдгрн).
УСтратегії повинні розглядатисястанітенденціїзабезпеченняпродовольчоїбезпеки, визначаютьсязавданнящододосягненняраціональнихнормспоживанняосновнихпродуктівхарчування. У 1990 р. вУкраїнісереднійдушовийдобовийраціонхарчуваннямістив 3,6 тис. кілокалорійпри 33% продовольчихвитратусімейномубюджеті. Криза 90-хроківзначнопогіршилаціпоказники: у 2003 р. добовехарчування знизилосядо 2,8 тис. кілокалорій, ачасткапродовольчихвитратзросладо 59,9%. ТобтонинішнійстанпродовольчогоспоживаннявУкраїнідещовищийпорогубідності, тя ісуттєвогірший, ніжудокризовомуперіоді. НезадовільністьстанупродовольчогоспоживаннявУкраїнівідчутнаіприпорівнянніпоказниківхарчуванняїїнаселеннязвідповіднимипоказникамирозвинутихкраїн. Так, уСШАенергетичнацінністьдобовогодушовогораціонухарчуваннястановить 3,8 тис. кілокалорій, ачасткапродовольчихвитратусімейномубюджеті—всередньому 10%.
Важливимінструментомоцінкистанутатенденційпродовольчогоспоживанняє співставленняйогофактичногорівнязрекомендованиминормамираціональногохарчування. УкраїнськимНДІхарчуваннярозробленозбалансованийзаосновнимипродуктами, енергетичнійцінностііпоживнихречовинахраціон, рекомендованийякнормираціонального (здорового) харчування, відповіднодоякогоспоживанням'ясопродуктівмаєстановити 80 кг урікналюдину. У 2003 р. фактичнеспоживанням'яснихпродуктівдорівнювалолише 34,5 кг налюдину, тобто 43,1% відрекомендованоїнорми.
Отже, вУкраїнімаємісцегострийдефіцитпродовольчогоспоживаннянелишеокремихпродуктів, аіповсьомуїхнабору. Загаломзанаборомосновниххарчовихпродуктів, необхіднихдляздоровогохарчування, цейдефіцит (недоїдання) дорівнюємайже 40%, ут. ч. продуктівтваринногопоходження– 50%, арослинногопоходження—понад 22%. Цесвідчитьпронапруженийстанпродовольчоїбезпекивкраїні. Удокризовому 1990 р. дефіцитпродовольчогоспоживанняповсьомураціонухарчуваннястановивменше 12% інатомужрівнізнаходилисяйогопоказникиурозрізіпродуктівтваринноготарослинногопоходження.
Впрактичномупланінинінайбільшважливоюпроблемоюдержавноговпливунамісткістьпродовольчогоринкуєзабезпеченнянеобхідноївідповідностітемпівзростаннядоходівнаселеннятатемпівінфляції. [21, С. 8]