Дипломная работа: Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах

Предмет дослідження – засоби розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках курсу «Я і Україна» у 3-4 класах.

Метою роботи є обґрунтування та експериментальна перевірка ефективних засобів розвитку в молодших школярів пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна».

Гіпотеза дослідження : процес розвитку пізнавального інтересу учнів у процесі вивчення курсу «Я і Україна» буде здійснюватися ефективніше за умови цілеспрямованого, систематичного, методично виважено використання різноманітних засобів розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках; це сприятиме ефективному оволодінню молодшими школярами природничими знаннями, уміннями та навичками.

Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні завдання :

1) вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами та в практиці роботи шкіл;

2) схарактеризувати основні засоби розвитку пізнавального інтересу в учнів початкової школи;

3) зробити відбір методів, засобів навчання, які сприяють розвитку пізнавального інтересу, з метою цілеспрямованого їх використання на уроках курсу „ Я і Україна”;

4)розробити методику використання засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» у 3-4 класах та експериментально перевірити її ефективність.

З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження:

1)теоретичний аналіз методичної літератури, навчальної програми, підручнику;

2) спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями;

3) моделювання в процесі відбору методів, засобів навчання, які сприяють розвитку пізнавального інтересу, та використання їх уроках курсу «Я і Україна»;

4) експериментальний ( констатуючий і формуючий експеримент);

5) математичний у процесі аналізу експериментальних даних.

Дослідження виконувалось протягом 2007-2008 років. Умовно його можна поділити на три етапи . На першому етапі, констатуючому, проводився теоретичний аналіз проблеми. Вивчалась психолого-педагогічна, методична і навчальна література з даного питання, аналізувався досвід роботи вчителів початкових класів, формувалися мета й завдання дослідження, розроблялись шляхи реалізації мети й завдань дослідження, матеріали експериментального дослідження. На другому етапі проводився формуючий експеримент. Третій етап дослідження був спрямований на обробку й узагальнення результатів формуючого експерименту, оформлення роботи.

Практичне значення дипломної роботи полягає у розробці методики використання засобів, які сприяють розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» у 3-4 класах, які можуть бути використані в практичній діяльності вчителів.

Експериментальна база дослідження . Педагогічне дослідження проводилось на базі навчально-виховного комплексу № 35 м. Тернополя протягом 2007-2008 н. р. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 60 учнів третіх класів, 8 вчителів початкової школи.

Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дипломної роботи - 76 сторінок.

РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ У ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

1.1 Сутність, види, рівні пізнавального інтересу

Вивчення педагогічних джерел показало [2; 7; 19; 27 та ін.], що пізнавальний інтерес розглядають у взаємозв’язку із пізнавальною активністю, пізнавальною самостійністю, пізнавальною діяльністю учнів.

Діяльність – це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Навчання є один з видів пізнавальної діяльності. А отже, передбачає відображення у свідомості дитини явищ реальної дійсності, розширення і поповнення знань та уявлень про явища й закони природи.

Дидактична сутність навчання полягає в тому, що воно відбувається у постійній взаємодії двох діяльностей: викладання і учіння.Учитель передає, навчає, допомагає комусь опанувати певний зміст, способи діяльності тощо. Учень, засвоюючи, навчається - в нього відбувається процес учіння.

Наявність двох процесів у навчанні — викладання і учіння — не означає, що вони рівнозначні за своєю роллю. Вчитель виступає організатором навчальної діяльності. Він спрямовує діяльність учнів так, щоб останні були активними учасниками, а не пасивними спостерігачами чи виконавцями, вступали у різні форми взаємодії з педагогом та іншими суб'єктами учіння.

Характеризуючи природу учіння С.Л. Рубінштейн писав: «Включаючи учіння як сторону в навчанні, ми розглядаємо процес навчання як єдиний процес, що включає і вчителя, і учня, об’єднаних певними взаємовідносинами, замість того , щоб розривати і протиставляти учіння і навчання як це неодноразово робилося» [49].

У процесі навчання у школярів виникають певні потреби, мотиви, взаємовідносини, оцінки, які, в свою чергу, визначають їхнє ставлення до навчання.

Будь – яка діяльність людини протікає більш ефективно і дає більш якісні результати, якщо у неї є сильні, яскраві мотиви, які викликають бажання діяти з повною віддачею сил, долати труднощі, настирливо просуватися до накресленої мети. Все це має пряме відношення до навчальної діяльності, яка протікає більш успішно, якщо в учнів сформовані позитивне ставлення до учіння, пізнавальний інтерес до знань, якщо в них виховане почуття обв’язку, відповідальності, інші мотиви учіння, що спонукають навчально – пізнавальну діяльність, водночас і активність учнів [14].

Мотиви – це внутрішні сили, які спонукають людину до певної діяльності. Серед різних груп мотивів пізнавальні мотиви - це найбільш характерна група, оскільки вона виражає пряме відношення до пізнання – предмету учіння. В основі пізнавального мотиву лежить пізнавальна потреба. Саме її потрібно формувати, оскільки потреба є первинною всіх форм поведінки і діяльності людини. Пізнавальна потреба забезпечує прагнення до діяльності і є механізмом пізнавальної активності.