Дипломная работа: Шляхи вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення в ДП "Білоцерківське лісове господарство" на засадах екологічно орієнтованого лісівництва

Господарська діяльність направлена на виконання лісозаготівельних, лісовідновних, лісогосподарських та інших заходів з ціллю раціонального використання лісових ресурсів, захисту ґрунту від водної і вітрової ерозії і а охорони навколишнього середовища.

Лісове господарство в економіці району розташування лісгоспу займає провідну позицію. Основний напрямок його розвитку – це комплексне ведення лісового господарства, направлене на раціональне використання лісових ресурсів. Загальна потреба районів в діловій та дров'яній деревині задовольняється місцевими лісами в межах 17%. в тому числі із лісів ліс фонду на 16%.

Сінокоси, які має в лісовому фонді лісгосп використовуються для задоволення потреб підприємства.

Район розташування лісогосподарського підприємства відноситься до сільськогосподарських районів області з високорозвиненою промисловістю.

Провідною галуззю народного господарства є багатогалузеве сільськогосподарське виробництво. Основний напрям сільського господарства – вирощування зернових і технічних культур. Крім того широко розвинене тваринництво м'ясо-молочного спрямування. Провідне місце в промисловості займає харчова по переробці цукрового буряка, м’яса, молока, овочів і фрукті з.

Особливе місце займає продукція хімічної і нафтохімічної промисловості по випуску шин для автомобілів і колісних тракторів.

Лісозаготовки проводить сам лісгосп. Деревообробна, целюлозно-паперова та лісохімічна промисловість розвитку не має.

Випас скотини в лісовому фонді здійснюється на площі 15000 га. З інших видів побічного користування в лісі мають місце: заготівля березового соку, садівництво і бджільництво. Крім того, цехами переробки деревини випускається значна кількість товарів народного споживання.

Мисливська фауна в лісах підприємства представлена наступними видами тварин: лось, косуля, кабан, білка, лис, заєць. Мисливство носить любительський характер. Також ліси лісгоспу виконують природоохоронну, рекреаційну, санітарно-гігієнічну функцію. Вони позитивно впливають на підвищення врожайності, покращує клімат, регулюють, водний режим, застерігають ґрунти від водної і вітрової ерозії, слугують місцем масового відпочинку населення.

Територія розташування лісових масивів Державного підприємства характеризується добре розвиненою сіткою доріг загального користування. Тут проходять залізні дороги широкої колії: Київ-Одеса, (Білоцерківське лісництво), Козятин - Жашків (Кашперівське лісництво), Житомир - Сквира (Сквирське лісництво), Рокитне -Насташка, ( Суполіське лісництво).

Асфальтовані дороги загальнодержавного значення – Київ-Одеса протяжністю 35 км (Томилівське і Ставищанське лісництва), обласного значення – Біла Церква-Тараща протяжністю 35 км (Томилівське лісництво), Біла Церква-Попільня – 42 км, Біла Церква – Тетіїв –5 км (Володарське лісництво), Володарка - Сквира – 33 км (Сквирське лісництво), Ставище - Тетіїв – 45 км (Кашперівське лісництво), Володарка-Ставище – 25 км (Володарське лісництво).

РОЗДІЛ 2. Програма Робіт та ОСНОВНІ положення методики досліджень

2.1 Програма робіт

Лісові культури — це насадження, що закладені сіянням насіння або садінням сіянців, саджанців, живців і кілків при штучному лісовідновленні чи лісорозведенні. Поняття "лісовідновлення" в лісівництві тривалий час асоціювалося лише з природним процесом, штучне поновлення на площах, які звільнилися з-під лісу, а також залісення площ, що раніше не були зайняті лісом, називали лісорозведенням. Тепер під лісовідновленням розуміють процес утворення нового покоління лісу під наметом деревостану, на вирубках, згарищах та інших ділянках, що були раніше під лісом і ґрунт зберіг його властивості.

В природі ліс оновлюється самостійно самосівом (насінням) чи поросллю, кореневими паростками (вегетативно) від материнського деревостану з поступовим відмиранням останнього. При цьому зберігається той же генофонд. Поновлення визначається природою даного складу деревних рослин насадження. Однак людство, користуючись лісом і перш за все деревиною, завдає великої шкоди його екології. На місці вирубок і згарищ змінюється мікроклімат, посилюється освітлення та прогрівання поверхні землі, збільшується швидкість вітру, помітно скорочуються запаси води в поверхневому шарі ґрунту, змінюється кругообіг води тощо. Все це ускладнює і погіршує процес природного відновлення лісів, особливо насіннєвого. З розвитком цивілізації і необачного науково-технічного прогресу величезний вплив людини на природу стає очевидним. Тому в більшості випадків зараз застосовують штучне поновлення лісу, яке передбачає закладання насадження шляхом садіння сіянців, саджанців, живців або сіяння насіння (в теперішніх умовах вкрай рідко). При цьому ліс відтворюється практично завжди іншим генофондом. Відмінність ще й в тому, що штучне поновлення лісу відбувається значно швидше природного, бо вирубки, як правило, закультивовуються протягом двох років, тоді як природне відновлення може розтягнутися на 10 років і більше. Крім того, при штучному поновленні є можливість регулювати склад майбутніх насаджень, висаджуючи садивний матеріал (висіваючи насіння) потрібних видів деревних рослин. При цьому помилка, допущена лісівником при закладанні насадження, може позначитися (виявитися) через кілька десятиріч і навіть сторіччя по тому.

Ось чому одним з головних завдань лісокультурного виробництва є високопрофесійна діяльність та організаційні можливості всього лісокультурного комплексу, починаючи від заготівлі насіння і закінчуючи сіянням та садінням лісу, а також догляд за ним до змикання намету.

Програмою робіт по темі досліджень передбачалось:

- вивчення лісокультурного фонду у Сквирському лісництві ДП „Білоцерківське лісове господарство”;

- розподіл лісокультурного фонду у розрізі схем змішування створюваних культур та розміщення садивних місць в залежності від умов місцезростання;

- вивчення особливостей створення лісових культур дуба в умовах свіжих дібров;

- проведення натурних обстежень лісових культур, закладка пробних площ у насадженнях та їхня детальна таксаційна характеристика;

- порівняння росту культур створених посівом жолудів і посадкою сіянців;

- узагальнення досвіду створення лісових культур у Сквирському лісництві ДП „Білоцерківське лісове господарство”;

- пошук шляхів та подання пропозицій з вдосконалення лісовідновлення і лісорозведення культур дуб звичайного на підприємстві.

2.2 Основні положення методики досліджень

2.2.1 Закладання пробних площ

При дослідженні лісових культур пробні площі закладалися відповідно до загальноприйнятих у лісовій таксації вимог. Пробні площі мали прямокутну форму і розміщувалися у характерних місцях культур. До пробної площі включався повний цикл змішування. Від ріллі, галявини, водойм, та границь інших угідь пробні площі розміщували на відстані, що не перевищує однієї висоти дерев. Довшу сторону пробної площі розміщували вздовж рядів. Була приведена прив'язка пробної площі до квартальної сітки. В натурі пробні площі відмежовувались візирами. З цією метою на деревах, що знаходяться вздовж границь, крейдою наносились мітки.

В залежності від схеми змішування і збереженості дерев на пробній площі знаходилось до 200 дерев досліджуваної породи. Відповідно до вимог по закладці пробних площ їх повинно бути не менше 200.

На пробних площах були зроблені суцільні переліки дерев по породах. Перелік проводили по двох-сантиметрових ступенях, так як середній діаметр насадження перевищував десять сантиметрів.