Дипломная работа: Шляхи вдосконалення участі комерційних банків на ринку цінних паперів в України

3. За способом реєстрації:

· іменні;

· на пред’явника.

Одним із найголовніших перспективних завдань для українського ринку цінних паперів є створення Національної фондової біржi. До її функцій можуть належати: котирування та обіг цiнних паперiв підприємств загальнонаціонального значення та державних цiнних паперiв; формування і підтримання курсу українського індексу цiнних паперів на основі котирування акцій 30-50 найбільших компанiй; розробка i встановлення єдиних для України правил біржової торгівлі; розробка й апробація методологічних та методичних підходів до розвитку ринку цiнних паперів, фондових технологій; створення системи підготовки нацiональних кадрiв та системи інформації фондового ринку; формування в Українi єдиної системи електронного обігу цінних паперів; котирування та обiг цiнних паперів іноземних компанiй, які мають відповiднi дозволи Міністерства фінансів України.

1.2 Характеристика сучасного фондового ринку України

Ринок цiнних паперів в Україні нині складається з ринків акцій, державних внутрішньої і зовнішньої позик і мунiципальних облігацій, облігацій підприємницьких структур, казначейських зобов’язань, ощадних сертифікатів, векселів, майнових і компенсаційних сертифікатів, житлових чекiв, інвестицiйних сертифiкатiв.

Розширюється позабіржовий ринок цінних паперів. Нині в Україні працює більше тисячі фінансових посередників, які займаються фондовими операціями. Це банки, інвестиційні фонди і компанії, довірчі товариства, торговці цінними паперами.

Зростає кількість емітентів цінних паперів та обсяги їхніх емісій. Якщо в 1992-1995 роках цінні папери в основному випускали фінансово - кредитні установи, то 1996 - 1998 роках збільшилася питома вага емітентів - промислових підприємств, що є результатом поглиблення приватизаційних процесів. [37, c.35]

Але, незважаючи на це, сьогодні фондового ринку в загально - визнаному в світі розумiннi в Україні поки що не існує. Це зумовлено багатьма причинами. Зокрема, не вироблено логічно завершеної законодавчої бази і депозитарної системи, окремі елементи вітчизняного фондового ринку не відповідають стандартам Міжнародної організації зі стандартизації (IS0). Не вирішено проблеми перереєстрації і надання гарантій щодо доставки цiнних паперів.

Недоліками ринку цінних паперів України є:

· на ринку обертаються, як правило не самі цінні папери, а їх замінники – сертифікати, які видаються акціонерам на загальну суму куплених акцій;

· відсутність інформації щодо рентабельності і надійності щойно створених акціонерних товариств;

· недостатня кількість цінних паперів промислових підприємств.

Подальший розвиток національного фондового ринку стримується рядом об’єктивних та суб’єктивних факторів. Найголовнішими серед них є такі:

· кризовий стан української економіки, високий рівень інфляції, відсутність твердої національної грошової одиниці;

· відставання існуючої законодавчої та нормативно - правової бази функціонування фондового ринку від розвитку реальних процесів на ньому (як приклад можна згадати ситуацію, що склалася з трастами та іншими фінансовими посередниками);

· недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів;

· нерозвиненість первинного ринку цінних паперів, незначна кількість операцій із похідними від цінних паперів;

· відсутність гарантій по операціях із цінними паперами, недовіра населення та його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку;

· зубожіння більшої частини населення, його низька купівельна спроможність, що заважає появі масового приватного інвестора;

· відсутність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення, в тому числі й у цінних паперах. [37, c.35]

До проблем формування фондового ринку фахівцi відносять також невизначеність правового забезпечення механiзмiв котирування цiнних паперiв, тобто відсутність нормальної системи ціноутворення.

На відміну від розвинутих фондових ринків, угоди з купівлі-продажу в Україні часто укладаються не між торговцями цінними паперами на організованому вторинному ринку (оскільки не створено єдиного центру укладення таких угод), а безпосередньо між емітентом та інвестором або кількома інвесторами. Отож говорити про прозорiсть цього ринку не доводиться. Розвиткові біржової торгівлі цінними паперами перешкоджає курс на реалізацiю акцій великих і середнiх підприємств на комерційних і некомерційних конкурсах під певні зобов’язання. Досить часто мають місце випадки, коли на торгах Української фондової біржі з виставлених на продаж пакетів акцiй кількох емітентів купуються не всi або не купується жоден. Така ситуація виникає через неодноразову пропозицiю Фондом державного майна України неліквідних акцій. Часом не знаходять збуту на УФБ i Київській міжнародній фондовій біржі й векселі, що виставляються на продаж.

Поряд з вищенаведеними факторами на формування вітчизняного ринку цінних паперiв впливають також: рівень інфляції; розмір емісії і погашення цінних паперів; величина платоспроможного попиту інвесторів; значення облікової ставки НБУ; величина прибутковостi окремих інструментів фондового ринку; ступень інтересу нерезидентів до українських цінних паперів; рівень державного контролю за діяльнiстю на нацiональному фондовому ринку вiтчизняних та іноземних інвесторiв; швидкість і легкість переходу прав власності на цінні папери; якість системи розрахунків за угодами із цінними паперами; рівень підготовки професійних учасників фондового ринку; наявність необхідної інфраструктури; надiйність захисту прав інвесторів тощо. [14, c.21]

В той же час позитивним моментом, на думку фахівців Нацiонального банку України, є подальший розвиток фондового ринку державних цінних паперів (вперше випущених в квітні 1995 року), який дає можливість запровадити нові надійні та ліквіднi фiнансовi інструменти регулювання грошово - кредитного ринку. Слід звернути увагу на такі моменти.

По-перше, завдяки використанню державних цінних паперiв залучаються до фiнансування дефіциту державного бюджету неемісійні кошти, значно знижується інфляційний тиск дефіциту бюджету на економіку.

По-друге, за обсягами цінних паперів, що розміщуються і перебувають в обігу, державні облігації на фондовому ринку України посідають домінуюче становище і є найбільш привабливим інструментом для вкладання коштів юридичними і фiзичними особами, у тому числі нерезидентами. По-трете, набув значного розвитку вторинний ринок державних цінних паперів. При цьому якісно новим і прогресивним етапом у розвитку такого ринку є впровадження в липнi 1996 року спеціалiзованого електронного депозитарiю, з допомогою якого можна здійснювати операції, пов’язані з переведенням облігацій від одного власника до іншого, у режимі реального часу і вести реєстр власників державних цінних паперів. [14, c.21]

По-четверте, становлення фондового ринку державних цінних паперів в Україні стало можливим завдяки проведенню НБУ певної роботи, пов’язаної з підготовкою необхідних нормативно - методичних документів та введенням у дію комп’ютеризованих інформаційних технологій для обслуговування розміщення, обліку, обігу та погашення державних облігацій, а також сплати відсотків.

Позитивною слід вважати можливість використання населенням своїх приватизаційних сертифікатів. Велике значення в становленні фондового ринку належить корпоратизації підприємств. Перетворення державних підприємств в акціонерні товариства дає можливість виходу їх акцій на ринок капіталів, але власником залишається держава.

До конкурентноздатних сегментів ринку цінних паперів можна віднести ринок казначейських векселів та муніципальні позики.