Дипломная работа: Стратегія розвитку СП Кераміка на ринку України

3) стадія і стратегія прискореного зростання супроводжуєть­ся швидким збільшенням обсягу продажу і доходів. Причому має місце позитивна тенденція, яка полягає у тому, що зростання доходів за своїми темпами випереджає динаміку обсягу продажу. Разом з тим спостерігається і негативна тенденція - необхідність вкладання великих фінансових ресурсів у технічний розвиток виробництва і після продажний сервіс. Метою цього різновиду стратегії зростання є максимально можливе використання внутрішньо фірмових можливостей. Тому фірмі вигідно стратегію прискореного зростання підтримувати якомога довше.

Співробітництво у межах спільних підприємств передбачає не тільки залучення капітальних вкладень, матеріально-технічних та фінансових вкладень, але й сучасних форм організації та управління даними капіталами. Переймаючи досвід зарубіжних підприємств, вітчизняні фірми стають на шлях у напрямку до стабілізації. За подібних умов фірма в питаннях управління та координації виробничо-комерційної діяльності може використовувати не лише оперативне, а й стратегічне планування.

Напрацювання і реалізація стратегії фірми передбачає аналітичну оцінку її вну­трішніх можливостей щодо задоволення потреб ринку і досягнутого ступеня їх використання. Дієздатність стратегії має визначатись за допомогою відповідних критеріїв і умов, основним з яких є економічна оцінка її результативності.

1.3 Підходи до економічної оцінки результативності спільної підприємницької діяльності

В умовах формування ринкових відносин найскладнішою проблемою впровадження нових наукових розробок є процес передачі до виробника результатів наукових досягнень, у тому числі тих, що виконуються на міжнародному рівні.

Посередником в цих процесах виступають спільні підприємства. Отже, економічна оцінка результативності спільної діяльності є одним з вирішальних факторів щодо прийняття рішення про впровадження того чи іншого спільного проекту.

Для достовірної оцінки результатів діяльності спільних підприємств треба проводити аналіз по наступним напрямкам [35, c.122]:

1. Оборотність активів . Ефективність інвестування у значній мірі визначається тим, наскільки швидко вкладені у виробництво кошти обертаються в процесі господарської діяльності фірми. Пері­од обороту активів в основному зумовлюється внутрішньовироб­ничими чинниками діяльності фірми, ефективністю маркетингової, виробничої і фінансової стратегій і тактичного управління.

2. Прибутковість капіталу . Забезпечення високого прибутку на вкладені кошти є однією з головних цілей інвестування. У сучас­них умовах фірма може значно варіювати показник прибутку, зали­шаючись у цілому ефективно господарюючою підприємницькою структурою. Проте у процесі аналізу можна і доцільно ретельно дослідити потенціал його (прибутку) формування порівняно зі вкла­деним капіталом.

3. Фінансова стійкість . Аналіз фінансової стійкості фірми дає можливість оцінити інвестиційний ризик, зв'язаний зі структурою формування інвестиційних ресурсів, виявити раціональність дже­рел фінансування поточної виробничої діяльності, що фактично склалася.

4. Ліквідність активів . Оцінка і прогнозування ступеня ліквідності Дозволяють визначити (передбачити) здатність підприємства опла­чувати короткострокові зобов'язання, запобігати можливому банк­рутству за рахунок швидкої реалізації окремих видів наявних активів. Інакше кажучи, стан ліквідності активів характеризує рівень інвести­ційних ризиків у короткостроковому періоді.

Звісно, тут наведені далеко не всі напрямки аналізу для визначення економічної результативності спільної підприємницької діяльності, але основними з них є оцінки ефективності та ризиків.

При оцінці результатів діяльності спільних підприємств можуть в