Дипломная работа: Сучасний облік прямих витрат
а) виробничі - пов’язані з виготовленням продукції;
б) позавиробничі - пов’язані з реалізацією продукції.
4. За доцільністю витрачення:
а) продуктивні-передбачені технологією і організацією виробництва;
б) непродуктивні – не обов’язкові, які виникають в результаті певних недоліків в організації виробництва, порушенні технологічного процесу.
5. Щодо обсягу виробництва:
а) змінні – витрати, величина яких змінюється пропорційно зміні обсягів виробництва;
б) умовно-постійні – витрати, які не залежать від зміни обсягів виробництва.
6. За періодичністю виникнення:
а) поточні – витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду;
б) одночасні – витрати, які виникають не періодично, у міру необхідності їх у виробництві.
7. За місцем виникнення витрати групуються по підрозділах підприємства (цехах, службах, відділах).
8. За економічним змістом витрати поділяються на витрати живої і уречевленої праці. До витрат живої праці належать витрати на оплату праці, нарахування соціального страхування на заробітну плату. До витрат уречевленої праці відносять вартість використаних у процесі виробництва оборотних і основних засобів
9. За способом віднесення на собівартість окремих видів продукції витрати поділяють на:
а) непрямі-належать до двох і більше видів продукції;
б) прямі-належать до одного виду продукції (сировини, основних матеріалів, покупних виробів, напівфабрикатів), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості. Прямі витрати – це суто індивідуальні витрати. Вони залежать від особливостей технології, організації, виду продукції, конкретного виробництва. До прямих витрат належать затрати на сировину і матеріали, паливо і енергію на технологічні цілі, основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників, відрахування на соціальні заходи.
Більшість основних затрат є прямими. В загальному, прямі витрати можна поділити на прямі матеріальні і прямі трудові.
Майже у всіх виробництвах місце та вага прямих витрат у собівартості продукції дуже значні. Прямі затрати включаються в собівартість продукції бухгалтерськими записами:
Дт 23 “Виробництво”
Кт 66 “Розрахунки з оплати праці”, 65 “Розрахунки зі страхування”.
Аналітичний облік виробничих затрат ведеться по картках, вільних аркушах, книжках. Облік здійснюється по кожному об’єкту: залишок незавершеного виробництва на початок місяця, витрати за місяць і залишок незавершеного виробництва на кінець місяця.
Слід відмітити, що організація синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку витрат на виробництво може бути успішною, коли головний бухгалтер розробить проект організації обліку, в якому чітко вказується, за якими ознаками побудований синтетичний і аналітичний облік та чітко описано метод збору інформації про витрати і формування собівартості продукції. Класифікація витрат потрібна для ціноутворення: для визначення собівартості продукції, тобто локальних витрат. Важливого значення класифікація витрат набуває в управлінні і, перш за все, для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.
1.2 Основні завдання і принципи обліку затрат на виробництво
При побудові обліку витрат на виробництво за основу слід приймати змістовну характеристику виробництва, як суспільного явища.
Процес виробництва являє собою процес поєднання живої праці з засобами виробництва. Так як цей процес відбувається безперервно, то він вимагає і безперервних затрат засобів праці і предметів праці.
Використані у процесі виробництва різні речовини та сили природи для виготовлення нового продукту праці формують таке поняття як “витрати”.
Витрати – це виражені в грошовій формі затрати, обумовлені витрачанням різних видів економічних ресурсів (сировини, матеріалів, праці, основних засобів) в процесі виробництва [20.с.13].
Також використовують поняття затрати. Затрати – це спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировина, матеріали і засоби праці, будівельні споруди, машини у формі амортизації), що переносять свою вартість на заново створений продукт [28,с.170].
В зарубіжній літературі поняття “затрат” часто поєднують з поняттям “витрат”.