Дипломная работа: Управління активами та пасивами підприємства
КНна - коефіцієнт надходження необоротних активів;
НАп - вартість знов сформованих (намічуваних до формування) необоротних активів протягом визначеного(звітного або планового) періоду;
НАк - загальна вартість усіх необоротних активів на кінець розглянутого періоду.
б) коефіцієнт вибуття необоротних активів. Він характеризує частку вибулих видів необоротних активів (у зв'язку з фізичним і моральним зносом, а також з інших причин) у загальному їхньому складі і визначається за формулою:
1 КВна =НАв /НАк , де
КВва - коефіцієнт вибуття необоротних активів;
НАв - вартість вибулих (намічуваних до вибуття) видів необоротних активівпротягом розглянутого періоду;
НАк - загальна вартість усіх необоротних активів на кінець розглянутого періоду.
в) коефіцієнт оновлення необоротних активів. Він характеризує приріст необоротних активів стосовно загальної їхньої суми і розраховується за формулою:
КВна =НАп - НАв /НАк , де
КВна - коефіцієнт відновлення необоротних активів;
НАп - вартість знов сформованих необоротних активів;
НАв - вартість вибулих необоротних активів;
НАк - загальна вартість усіх необоротних активів на кінець розглянутого періоду.
г) швидкість оновлення необоротних активів. Характеризує середній період часу повного відновлення усіх необоротних активів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
ШВна =1/КВна , де
ШВна -швидкість оновлення необоротних активів, роках;
КВна - коефіцієнт відновлення необоротних активів протягом року.
Зазначені показники можуть бути використані в процесі управління оновленням як усіх необоротних активів підприємства, так і окремих їхніх видів (основних засобів, нематеріальних активів).
Визначення розміру потреби в прирості необоротнихактивів. Для забезпечення процесу оновлення необоротних активів на розширеній основі необхідно визначити потребу в їхньому прирості накожний період, що планується. Принципова формула для визначення необхідного приросту необоротних активів (у цілому й у розрізі окремих їхніх видів) має такий вигляд:
ΔПна =ПЗна – Нна + Вф + Вм , де
ΔПна - потреба в прирості необоротних активів уперіоді, що планується;
ПЗна - загальна потреба у необоротних активах підприємства відповідно до планованого обсягу його господарської діяльності;
Нна - наявність необоротних активів на початок періоду, що планується;
Вф - передбачуване вибуття необоротних активів у періоді, що планується, у зв'язку з їхнім фізичним зносом;
Вм -передбачуване вибуття необоротних активів у періоді, що планується, у зв'язку з їхнім моральним зносом.
У фінансовому менеджменті визначення розміру потребив прирості необоротних активів (у цілому й у розрізі основнихзасобів і нематеріальних активів) здійснюється тільки увартісних показниках (у виробничому менеджменті вищенаведенаформула може бути використана і для розрахунку приросту окремих видів активів у натуральних показниках).
Визначення форм задоволення потреби в прирості окремих видів необоротних активів. Потреба в прирості необоротних активів може бути задоволена двома основними способами:
а) шляхом придбання нових видів необоротних активів у власність підприємства (сюди ж відноситься і будівництво власних основних фондів);
б) шляхом їхньої оренди на визначений період (сюди ж відносяться і такі її форми, як лізинг і селенг).У той час як для виробничого використання даних активів вибір цих форм не має істотного значення, у фінансовому менеджменті він дуже важливий, тому що визначає різні обсяги інвестиційних програм, необхідних фінансових ресурсів і т.ін. Критерієм прийняття управлінських рішень у кожному конкретному випадку виступає порівняння показників ефективності вибору окремих з цих форм. Механізм таких розрахунків докладно буде розглянуто нижче.