Дипломная работа: Управління ліквідністю в комерційному банку

- визначити економічну сутність ліквідності та платоспроможності комерційного банку;

- розглянути теоретико-методологічні засади щодо управління ліквідністю банків;

- проаналізувати нормативно-правові акти НБУ;

- розкрити механізм існуючих методів управління ліквідністю;

- проаналізувати систему управління ліквідністю банку "Фінанси та кредит" на основі використання методу показників ліквідності, в тому числі і обов’язкових економічних нормативів;

- здійснити порівняльний аналіз рівня ліквідності банку "Фінанси та кредит" з іншими банками першої групи та банківської системи України в цілому;

- визначити розрив між активами і пасивами за строками на основі використання ГЕП-аналізу;

- провести аналіз внутрішніх нормативних документів щодо управління ліквідністю в банку;

- визначити шляхи вдосконалення управління ризиком ліквідності в банку;

- розглянути зарубіжний досвід управління ризиком ліквідності в країнах ЄС та вимоги Базельського комітету щодо управління ліквідністю.

При написанні даної дипломної роботи використовувалиcь математичні та статистичні методи аналізу, які дають змогу дослідити систему управління ліквідністю та зробити порівняльний аналіз рівня ліквідності комерційного банку з іншими банками, а також метод групувань та графічний метод, що дають змогу зробити поглиблений аналіз предмету дослідження та представити графічно отримані результати.

Дипломна робота написана на матеріалах Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит".

Методологічною і інформаційною базою при виконанні дипломної роботи виступає специфіка становлення і розвиток банківської системи України, матеріали нормативного та законодавчого характеру, публікації в спеціальних періодичних виданнях, підручники, внутрішні положення банку та інтернет сайти, використовувались комп’ютерні програми EXCEL та WORD.

Розділ 1.Теоретико-методологічні засади управління ліквідністю банківських установ

1.1 Економічна сутність ліквідності комерційного банку

Ефективне управління ліквідністю є однією з найважливіших проблем у діяльності кожного комерційного банку. Особливо актуальна вона для українських банків, адже об’єктивні економічні умови-нестабільна ресурсна база, обмежений кредитно-інвестиційний ринок-надзвичайно ускладнюють завдання ефективного управління ліквідністю.

Нині кожен комерційний банк щодня перераховує значні суми коштів із рахунків клієнтів-власників. Отож: діяльність банку тісно пов’язана з управлінням рухом грошей. Загальновідомо, що для своєчасного виконання зобов’язань перед клієнтами банку необхідно повсякчас мати у своєму розпорядженні вільні кошти. Разом із тим, аби отримувати прибуток, що є основною метою діяльності будь-якого комерційного банку, він повинен розміщувати наявні у нього вільні кошти (власні та запозичені) у прибуткові активи. Тобто у процесі своєї діяльності банк постійно стикається з дилемою: яким чином розмістити грошові ресурси, аби забезпечити високий рівень прибутковості та своєчасно виконати вимоги клієнтів і кредиторів. Найкращим шляхом розв’язання цієї проблеми є побудова нарівні кожного окремого комерційного банку моделі управління ліквідністю.

Для створення ефективного механізму управління будь-яким економічним процесом важливо досконало володіти відповідними теоретичними знаннями. Звернемося до поняття "банківська ліквідність". Існує чимало дефініцій банківської ліквідності. Серед них виділимо такі:

- спроможність банку своєчасно відповідати за своїми зобов’язаннями;

- можливості щодо використання активу як засобу платежу з огляду на його здатність зберігати свою номінальну вартість незмінною;

- здатність банку забезпечувати вчасне та повне виконання грошових зобов’язань;

- спроможність банку проводити активні операції.

У міжнародній банківській практиці під ліквідністю банку розуміють його здатність швидко і в повному обсязі задовольняти невідкладні потреби у грошових коштах, тому одним з найважливіших завдань управління банком є забезпечення відповідного рівня його ліквідності. [17, с.7]

Ці визначення, як і низка інших, дещо відрізняються за змістом. Але загалом усі вони містять ідею спроможності банку виконувати платежі в необхідних обсягах та в належні терміни.

Інструкція про порядокрегулювання діяльності банків в Україні, яка затверджена Постановою Національного банку України від 28.08.2001 за № 368 визначає:

Ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати). [33]

Іншими словами, ліквідність комерційного банку базується на постійній підтримці об’єктивно необхідного співвідношення між трьома її складовими - власним капіталом банку, залученими і розміщеними ним засобами шляхом оперативного управління їх структурними елементами. Ліквідність банку постійно змінюється під впливом попиту і пропозиції на грошові ресурси.

Ліквідність банківської установи знаходиться в обернено пропорційному зв’язку із його дохідністю. Чим більше активів банк тримає в ліквідній формі тим менша їх частина залишається для отримання доходів, і навпаки. Тобто керівництво будь-якого банку постійно вирішує дилему "ліквідність-дохідність".

З урахуванням цього у світовій банківській теорії і практиці ліквідність прийнято розуміти як "запас" або як "потік". При цьому ліквідність як "запас" включає визначення рівня можливості комерційного банку виконувати свої зобов’язання перед клієнтами в певний конкретний момент часу шляхом зміни структури активів на користь їх високоліквідних статей за рахунок наявних у цій області невикористаних резервів. При цьому оцінку ліквідності з точки зору запасу характеризують як доволі вузьке розуміння, оскільки до уваги не беруться ліквідні кошти, які банк може отримати на кредитних ринках або у вигляді доходів.