Дипломная работа: Управління торгово-виробничою діяльністю ресторану Кратер
- дослідити організацію та управління процесами у виробничій та торговельній підсистемах ресторану “Кратер” м. Києва;
- проаналізувати економічно-фінансовий стан ресторану “Кратер”;
- вивчити якість задоволення попиту споживачів ресторану “Кратер”;
- визначити програму удосконалення управління торгово-виробничою діяльністю ресторану “Кратер”;
- обґрунтувати доцільність впровадження рекомендацій.
Предметом дослідження являється торгово-виробнича діяльність закладу ресторанного господарства – ресторану “Кратер”, питання її формування, становлення та удосконалення.
Об ’ єктом дослідження виступає заклад ресторанного господарства, ресторан “Кратер”, м. Київ.
Розділ 1. Науково-методичні підходи до управління виробничою та
організаційно-обслуговуючою підсистемами закладів ресторанного
господарства.
1.1.Поняття виробничої та торговельної діяльності закладів
ресторанного господарства з точки зору системного підходу.
Заклад ресторанного господарства – структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює торгово-виробничу діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.[1]Залежно від характеру торгово-виробничої діяльності заклади ресторанного господарства підрозділяються на ресторани, кафе, бари, буфети, закусочні, їдальні й ін. Заклади з повним циклом виробництва здійснюють обробку сировини, випускають напівфабрикати й готову продукцію, а потім самі реалізують її в залах, буфетах, магазинах кулінарії. Залежно від типу, місця розташування, ступеня матеріально-технічної оснащеності й обсягу надаваних споживачам послуг підрозділяють на типи і класи.
Заклади з характерними рисами обслуговування, асортиментом реалізованої кулінарної продукції й номенклатурою надаваних споживачеві послуг діляться на типи закладів ресторанного господарства
По виробничо-торговельній ознаці (з урахуванням виконання функцій по готуванню й реалізації їжі) заклади ресторанного господарства підрозділяються на заготовочні й доготівельні.
Таким чином, виробничо-торгівельна діяльність закладу ресторанного господарства має включати всю діяльність закладу, тобто виробничу систему та торгівельну діяльність суть якої в ресторанному господарстві зводиться до організації споживання продукції і надання послуг обслуговування.
З позицій системного підходу діяльність підприємства можна розглядати як складну систему, яка складається з підпорядкованих менш складних систем.
Системою називають сукупність взаємозалежних елементів, призначену для досягнення певної мети. Система перебуває в постійній взаємодії із зовнішнім середовищем, що являє собою сукупність всіх об'єктів, зміна властивостей яких впливає на систему, а також тих об'єктів, чиї властивості міняються в результаті поводження системи.
Існування й функціонування систем обумовлене рядом закономірностей: цілісністю, інтегративністю, комунікативністю, ієрархічністю, діяльністю та ін.
Розглянемо економічні (виробничі) системи, які володіють рядом особливостей, що відрізняють їх від технічних і інших систем. До їхнього числа можна віднести:
- нестаціонарність (мінливість) окремих параметрів системи й стохастичність її поведінки;
- унікальність і непередбачуваність поведінки системи в конкретних умовах (завдяки наявності в неї активного елемента - людини) і разом з тим наявність у неї граничних можливостей, обумовлених наявними ресурсами;
- здатність змінювати свою структуру й формувати варіанти поведінки;
- здатність протистояти ентропійним (руйнуючим систему) тенденціям;
- здатність адаптуватися до умов, що змінюються;
- здатність і прагнення до цілеутворення , тобто формуванню цілей усередині системи.
Виробнича система являє собою частину виробничого процесу, що відокремилася в результаті суспільного поділу праці, здатну самостійно або у взаємодії з іншими аналогічними системами задовольняти ті або інші потреби, потреби й запити потенційних споживачів за допомогою вироблених цією системою товарів і послуг.
Виникнення тієї або іншої виробничої системи обумовлено виникненням або формуванням на ринку попиту на продукцію, здатну задовольнити вимоги покупців.
Отже, виробнича система повинна бути пристосована до тривалого задоволення купівельного попиту.