Дипломная работа: Використання засобів педагогічного малювання у процесі удосконалення навичок образотворчої діяльності молодших школярів

Особливої виразності і ефектності вирішення великих начерків можна досягати, працюючи м'якою кистю і акварельними фарбами на сирому, недавно змоченому водою паперу. У цих випадках художнику вдається швидко і легко покривати фарбою великі поверхні паперу, досягати єдності тональних і колірних відносин, сплавленості частин начерку в суцільну пляму (рис. 4) [22, 73].

При умілому використанні цього методу роботи зображення виходить м'яким, узагальненим, естетично привабливим. Технічні особливості виконання таких начерків примушують діяти швидко й упевнено. Адже треба встигти прокласти основні тональні або колірні плями, поки папір не просох остаточно, щоб привабливі риси даного методу роботи могли виявитися повністю.

Рис. 4. Борсук.

Робота пензлем — одна з головних технік художника-педагога, і володіти нею треба досконало. Ця техніка дозволяє переконливо і лаконічно зображати різні об'єкти, дає можливість передавати об'ємну форму, силует, характерні особливості предмета.

Проводячи самостійні заняття із підвищення своєї професійної майстерності, вчитель повинен приділяти особливу увагу вдосконаленню навичок виконання малюнків крейдою. У цьому виді роботи велику роль відіграє лінійно-контурний принцип створення зображення. Ця обставина спонукає вчителя шукати виразні можливості в лінеарній манері малювання, в активізації контуру, що змальовує форму предмета, у загостренні характеристик, в образному трактуванні сюжетів. Необхідність добитися цілісності таких малюнків примушує відмовлятися від ґрунтовної деталізації зображення, призводить до необхідності передавати тільки головне, привчає уникати строкатості, використовувати економні засоби.

Щоб досягнути високої міри майстерності, треба мати достатній досвід роботи над начерками взагалі і ґрунтовну практику у виконанні крейдяних малюнків великого розміру зокрема. Вправи в малюванні крейдою на класній дошці треба провести з самої різноманітної тематики, по кожній групі вивчених об'єктів, вибираючи для зображення найбільш характерні з них. Таку роботу необхідно здійснювати систематично, щоб постійно відчувати матеріал, практикуватися в його використанні, не втрачати раніше набутих навичок [21, 74].

Як додаткове тренування в малюванні крейдою можна виконувати начерки на темному папері розміром 0,25-0,5 листа. Це служить хорошим допоміжним засобом освоєння специфіки малюнка крейдою, для переходу до упевненої роботи безпосередньо на класній дошці. Використання листів чорного або темно-сірого паперу дозволяє не тільки провести малювання по пам'яті і уявленнях, але й здійснювати натурні зарисовки в різних умовах (наприклад, на вулицях міста, в зоопарку і т. ін.). Дана обставина значною мірою полегшує процес зображення й оволодіння технікою крейдяного малюнка.

Працюючи крейдою на темному папері, можна здійснювати не тільки лінійно-контурну начерки, але й малювати бічною, широкою стороною шматочка крейди, прокладаючи широкі штрихи, досягаючи узагальненого трактування зображуваного. Цей метод виконання начерків схожий на принцип роботи вугіллям або сангіною, але зображення створюється на темній основі за допомогою білих штрихів і ліній. Такі малюнки яскраві, контрастні і виразні.

Використання крейди і темного паперу має й інші позитивні властивості. У цих випадках слід малювати особливо відповідально й лаконічно, що обумовлено образотворчими можливостями самого матеріалу (крейди), який найбільш придатний для виконання скупих лінеарних начерків. Це примушує працювати прицільно і упевнено. Справа і у тому, що малюнок крейдою, зроблений на темному папері, дуже важко виправляти. Кожний додатковий штрих для коректування начерку створює враження перевантаженості і знижує виразність. Застосування ж гумки для стирання крейдяних ліній, нанесених на темний папір, небажано, оскільки сприяє появі строкатості, неохайності малюн