Дипломная работа: Жіноча зачіска на основі елементів Стародавнього Риму

Руки жінки унизували браслетами і зап'ястями, часто у вигляді змії; ноги вище кісточок – золотими кільцями. Використовували намиста, ланцюжки, шийні пов'язки, красиві застібки. Кільця носили як печатку, так і для прикраси. Модники надягали відразу безліч перснів, по кілька на кожному пальці, але це вважалося не зовсім пристойним.

Давньоримський костюм протягом багатовікової історії свого розвитку зазнавав історичних змін, безпосередньо зв'язаних з глибокими зрушеннями в суспільному ладі Римської держави та її культури. Чоловічі та жіночі костюми почали відособлюватись уже в ранній період історії Стародавнього Риму, коли римлянки носили давньогрецький одяг. А чоловіки продовжували носити римські тоги і плащі.

Основним жіночим одягом у Стародавньому Римі був грецький зшитий з боків, але розкритий зверху хітон Т-подібного краю, який називали туніка-хітон. Крім цього справжні римські жінки і чоловіки носили зшиті на плечах туніки в усіх варіантах від безрукавих колобіумів до довгорукавих камиз. І туніка і хітон у панівних верств були насамперед нижнім одягом. Поверх нижньої туніки одягали верхню туніку, яка була довжиною до підлоги, що надавала римським жінкам величності та строгості. Туніки завжди підв'язували високо під грудьми шнурком чи пояском з різними оздобленнями.

Найпоширенішим матеріалом, з якого виготовляли одяг протягом усієї історії Риму була шерсть. Римлянки здавна вміли виготовляти різні сорти шерстяних тканин. Як тонкі і м’які, цупкі і вохристі. Був відомий у Римі і шовк, який дедалі поширювався і став досить звичним у побуті.

Раби не мали права носити білий одяг. Кольори їхнього вбрання були темнішими: коричневі, жовто-бурі, сірі. Поряд з білим носили одяг і інших кольорів. Особливо різноманітними були кольори жіночих костюмів: червоні, коричневі, фіолетові. Взуття римських жінок було менш різноманітним ніж у чоловіків, воно обмежувалось лише сандалями, крепідами, черевиками, які оздоблювали шнурками, вишивками, а іноді коштовним камінням, перлами.

Незважаючи на велику дорожнечу, у часи Імперії римська знать вдягалася в шовк. Ще використовувалася дуже тонка, майже прозора тканина з особливого виду льону – аморгіну.

Колірна палітра в римському костюмі, незважаючи на перевагу білого, була яскравою: червоний, зелений, салатовий, жовтий, коричневий кольори; особливо модним вважався пурпурний. У період Імперії колорит костюму здобуває вишуканий характер у відтінках і сполученнях квітів: блакитного і зеленого з білим, світло-лілового з жовтим, сірувато-блакитного, рожево-бузкового. Плаття прикрашалося не тільки клавусами (смугами), але і геометричними візерунками (колами, ромбами, розетками), стилізованими листами плющачи, дуба, лавра, гірляндами квітів, зірочками, витканими або вишитими, бахромою, каймами. Візерунки були виконані в 2-3 кольорах, що разом із золотим декором додавало тканині особливу пишність і розкіш.

1.3 Розробка моделі зачіски відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя

Аналізуючи зачіску Стародавнього Риму, помічено, що римські жінки значну увагу приділяли їм і стрімко змінювали і вражали різноманітністю.

У республіканський період їхні зачіски нагадували давньогрецькі. Найчастіше волосся розділяли на прямий проділ, пасма зачісували на прямий проділ, пасма зачісували до потилиці й укладали у вузол. Вуха і чоло залишали відкритими. Одна із таких зачісок мала назву «нодус», яка нагадувала «грецький вузол», але мала свої індивідуальні особливості.

Часто для оформлення зачісок використовували «хвилі». Крім зачісок грецького типу, можна було побачити зачіски геометричної форми, які нагадували єгипетські.

Проаналізувавши зачіски можна сказати, що наприкінці республіканського періоду зачіски стали складнішими. Виконували завивку, складні плетіння, валики. А особливо складними і декоративними зачіски були в імператорський період. Застосовували каркаси, велику кількість накладного волосся, набули популярності й перуки.

Особливо незвичайними, складними і гарними були жіночі зачіски у період панування імператора Нерона. Форми зачісок іноді нагадували амфори, водоспади, корони. Жіночі зачіски Стародавнього Риму постійно вдосконалювалися та набували нового вигляду, елементи змінювалися та вкладалися по-різному в залежності від довжини волосся. У зачіски вплітали стрічки, золоті шнури і навіть смуги тканини. Доповнювали їх намистами, брошками, діадемами, які залишалися до нашого часу.

Сучасне моделювання увібрало в себе всі елементи, які були присутні в зачісках Стародавнього Риму: локони, джгути, косички, вузли. Всі елементи кардинально змінились і широко вдосконалилися.

Епоха стародавнього Риму вразила мене витонченістю форм, своїми силуетами, складністю виконання моделей, їх оформленням, а особливо використанням великої кількості декоративних прикрас, накладних елементів. Вражає пишність і водночас легкість витвору. І саме зачіски цієї епохи вказують, що таке справжнє мистецтво.

Рішенням дипломного проектування стала весільна зачіска з діадемою на основі моди Стародавнього Риму. Виконується вона з урахуванням весільного ансамблю зачіски, макіяжу, одягу, прикрас.

Виконана зачіска вимагає вміння, терпіння, фантазії, а також займає багато часу.

Для зачіски було обрано клієнтку з волоссям середньої довжини, що є однією з вимог дипломного проектування. Найкраще підійдуть зачіски з локонами, завитками, косичками, джгутами. Завершального та святкового вигляду надають аксесуари, постижерні вироби, які гармоніюють із природнім волоссям і доповнює художній задум роботи.

Основними елементами у зачісках Стародавнього Риму є: локони, косички, джгути, тому щоб зберегти їх традиції у зачісці використовуються локони, косички, вкладені за новими технологіями та формами.

Для надання зачісці урочистого, весільного вигляду використовується діадема. Доповненням до образу є одяг, макіяж, аксесуари. Кольорова гама була не широкою у Стародавньому Римі, здебільшого це були білі ніжні кольори. Тому обрано сукню білого кольору. Римські жінки любили оголювати тіло, в них була пропорційна, худорлява фігура, самі вони були невисокого зросту, тому сукня добиралася ретельно.

У клієнтки не високий зріст, тому обрані туфлі на високих підборах білого кольору, щоб придати моделі стрункості, жіночності.

Різноманітного вигляду мали аксесуари, вони вдосконалювалися та набули широкого асортименту. Обираючи їх відповідно до образу враховано кольорову гаму. Рішенням стало кольє і сережки з використанням каменів, які гармоніюють з діадемою, яка присутня в зачісці та одягом.

Використовуючи у весільній зачісці діадему, кожна наречена може відчути себе принцесою. Діадема має прекрасний вигляд навіть на розпущеному волоссі, незалежно від його кольору, довжини та форми.

Для отримання позитивних результатів при моделюванні зачіски необхідно керуватись принципами сучасної моди у зачісках та макіяжі, а також ураховувати недоліки та позитивні риси обличчя клієнта.

Завершальним етапом є декоративна косметика. Вона була популярною в усі часи. У моделі овальна форма обличчя, тому коректувати його за допомогою косметики недоцільно.

Робота в макіяжі потребує великої уваги та професійності, уникаючи помилок, адже їх виправити дуже важко, порушується загальна тональність, макіяж набуває брудного вигляду. Тому в роботі сучасних візажистів повинно бути задіяно: професійні навики, відмінні відчуття, знання кольору, тенденції для створення яскравих образів, використання незвичайних текстур флюрисцентні рішення, незвичайні стилістичні рішення.

Розробляючи модель макіяжу потрібно пам’ятати, що це образний макіяж, який доповнює зачіску. А так як зачіска історична і має певний образ, то й макіяж має бути співвідносним, доповнюючи цей образ.

Найголовнішим напрямком сучасної моди є натуральна краса людини, тому створюючи новий образ потрібно максимально відпрацювати, підкресливши цю красу, а не заховати її за “завісою” косметики. Макіяж повинен бути натура?