Виступ

Шановний голово, шановні члени ДЕК.

Тема “Вдосконалення ефективності розвитку сільського зеленого туризму у Львівській області”

Актуальність вивчення розвитку сільського зеленого туризму полягає в тому, що:

1) Львівщина володіє значним рекреаційним потенціалом, що зараз є ще мало освоєним і потребує пошуку ефективних стимулів для його раціонального використання у відпочинково-туристичних цілях;

2) розвиток сільського відпочинку стимулює мале підприємництво, важливе для економіки нашої області на сучасному етапі;

3) поширення цього виду туризму вирішує ряд напружених соціальних проблем, таких, наприклад, як безробіття;

4) сільський відпочинок сприяє зміні екологічної свідомості населення і тому здатний відігравати важливу роль у збереженні довкілля;

5) цей вид відпочинку виховує національно-патріотичні почуття.

Наукова новизна роботи полягає в узагальненні розпорошених досліджень про сільський зелений туризм на Львівщині та визначенні перспектив його розвитку на основі SWОТ- аналізу.

Мета дослідження – розробка рекомендацій з організації та розвитку сільського зеленого туризму Львівщини зумовила такі завдання:

• вивчити передумови організації сільського відпочинку у Львівській області;

• визначити структуру планування менеджменту та маркетингу у сільській місцевості;

• встановити переваги та недоліки сільських місцевостей Львівщини, на основі чого з’ясувати можливі негативні й позитивні моменти розвитку сільського відпочинку у майбутньому, сформулювати перспективи розвитку сільського відпочинку у Карпатському регіоні;

• розробити низку рекомендацій з організації сільського відпочинку.

Об’єктом дослідження є сільський зелений туризм у Львівській області.

Предмет дослідження – еколого-економічні відносини, пов'язані із організацією відпочинку у сільських місцевостях Львівщини.

У даному дослідженні використовувалися статистичні матеріали Львівського обласного Центру сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

Практична цінність роботи полягає у можливості її широкого використання у розробці проектів розвитку сільського зеленого туризму та у тренінгах і семінарах з організації сільського зеленого туризму на території України.

Сільський зелений туризм дає змогу селянам поліпшити фінансово-економічний стан їх та їхніх родин, одержати додаткові кошти для розширення основного виду діяльності – сільськогосподарського виробництва, значною мірою вирішити проблему зростаючого на селі безробіття, використати незадіяні ресурси, а також має культурне, пізнавальне та оздоровчо-рекреаційне значення, що загалом відповідає основним потенційним функціям сільського зеленого туризму як соціально-економічного явища та виду підприємницької діяльності на селі. Тобто ефективність сільського зеленого туризму, його діяльність має широкий соціально-економічний характер.

При цьому ефективність діяльності логічно розглядати в трьох основних аспектах залежно від спрямованості реалізації її функцій:

- ефективність для господарства (чи його власника);

- ефективність для навколишнього соціально-економічного середовища;

- ефективність для самого туриста (рис.1 – 3).

Визначення економічної ефективності діяльності сільського зеленого туризму господарство не потребує винайдення особливих підходів і цілком може здійснюватись на основі використання традиційних показників ефективності – рентабельності туристичної діяльності загалом, собівартості одиниці продукції (в нашому дослідженні – послуг) тощо. Такий підхід загалом відповідає теорії ефективності, за якою економічна ефективність характеризує ефективність функціонування матеріально-технічної бази, продуктивних сил суспільства і визначається рівнем використання виробничих ресурсів через порівняння ефекту з ресурсами (або їх витратами), залученими до його одержання. Тобто суть підвищення ефективності виробничого технологічного процесу полягає в тому, щоб виробляти більше за допомогою тієї самої кількості праці або виробляти стільки ж і навіть більше за допомогою меншої кількості праці. Тому економічна ефективність сільського зеленого туризму, діяльність для власника господарства полягає у підвищенні виходу суми ефекту з одиниці ресурсів. При цьому як ефект вочевидь повинен вживатись розмір прибутку – найбільш кумулятивний його вираз.

Проте специфіка цього виду діяльності допускає залучення й специфічних показників, зокрема таких, як частка прибутку від агротуристичної діяльності у загальних доходах господарства (чи навіть сільськогосподарського підприємства), а також розмір доходу (прибутку) з одиниці корисної площі (див. рис.1).

Для соціально-економічного середовища сільської території, на якій розвивається сільський зелений туризм, його економічна ефективність, головним чином, проявлятиметься у зростанні доходів на одну сільську сім’ю, відрахувань до місцевого бюджету, у розвитку дорожньої та комунікаційної мережі, в активізації місцевої торгівлі та у розвитку локальної інфраструктури (див. рис.2).

Рис.1. Показники ефективності агротуристичної діяльності для агротуристичногогосподарства.

Рис.1. Показники ефективності сільського зеленого туризму для сільської території.

Як бачимо, окремі з перелічених показників певною мірою виходять за межі традиційного розуміння показників економічної ефективності, що ґрунтуються на співвідношенні ефекту із затратами на його одержання.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--