Рис.3. Показники ефективності сільського зеленого туризму для споживача туристичних послуг –туриста.

За результатами проведеного анкетування складено своєрідний профіль ефективності агротуризму (табл.2.1).

Як видно з одержаних даних, оцінюючи позитивний вплив розвитку туризму для свого господарства, своєї родини та всієї сільської території, перевагу власники агротуристичних господарств надають все-таки матеріальним чинникам: для себе – це зростання доходів свого господарства і своєї родини, активізація сільськогосподарського виробництва, оскільки останнє пов’яз ане зі збільшенням споживачів його продукції; для території – розвиток інфраструктури і зменшення безробіття.

Таблиця 2.1

Профіль ефективності розвитку сільського зеленого туризму в західних областях України

Позиція оцінки	Оцінка позиції в балах
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Активізація с.-г. виробництва господарства
Активізація с.-г. виробництва в селі
Зростання доходів родини
Збільшення кількості робочих місць
Зменшення рівня безробіття
Закріплення людей в селі
Розвиток виробничої інфраструктури
Розвиток соціальної інфраструктури
Підвищення культури родини
Підвищення загальної культури села
Зміна якості і структури затрат часу
Покращання екологічної ситуації в селі
Екологізація с.-г. виробництва господарства

Як видно з результатів розрахунків, у регіонах, де за останні три роки має місце відносно вищий рівень розвитку сільського зеленого туризму, можна простежується й певна активізація сільськогосподарського виробництва, що можна оцінити порівнянням обсягів виробництва сільсько-господарської продукції, зокрема таких її видів, як овочі, фрукти, яйця, м’ясо птиці, м’ясо кролів (див. табл. 2.2). І хоча цей ріст поки що досить незначний, можна все-таки констатувати його наявність. Це цілком справедливо пояснюється збільшенням можливості реалізації такої продукції відпочивальникам в туристичних господарствах цих регіонів як через безпосереднє споживання продукції останніми під час відпочинку, так і реалізацію їм цієї продукції про запас до їх домівок у місті.

Таблиця 2.2

Показники динаміки виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в окремих районах західних областей України

Область, район; вид продукції	Індекс росту (до попереднього року)
	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Закарпатська область
Мукачівський район
Овочі	1,028	1,112	1,097
Фрукти	1,017	1,124	1,119
Молоко	1,001	1,002	1,011
Яйця	1,003	1,002	1,021
М’ясо птиці	1,011	1,013	1,089
М’ясо кролів	1,005	1,012	1,024
Івано-Франківська область
Косівський район
Овочі	1,016	1,012	1,159
Фрукти	1,011	1,096	1,103
Молоко	1,002	1,005	1,011
Яйця	1,003	1,013	1,043
М’ясо птиці	1,007	1,011	1,023
М’ясо кролів	1,006	1,012	1,092
Львівська область
Сколівський район
Овочі	1,259	1,129	1,159
Фрукти	1,011	1,198	1,213
Молоко	1,002	1,004	1,013
Яйця	1,003	1,012	1,041
М’ясо птиці	1,007	1,011	1,021
М’ясо кролів	1,004	1,009	1,087

Також, важливим чинником є відсутність у потенційних бізнесменів у цій галузі потрібних знань і досвіду (табл.2.3).

Таблиця 2.3

Результати опитування респондентів щодо їх оцінки важливості окремих чинників, які гальмують розвиток сільського зеленого туризму

Чинники в порядку спадної оцінки їх важливості	Пріоритетність відповідей, %
Проблеми з одержанням кредиту	82
Відсутність необхідних знань і досвіду	68
Невідпрацьованість законодавчої бази	62
Відсутність державної підтримки агротуризму	59
Відсутність підтримки місцевої влади	58

Таким чином, чинники, які формують можливості розвитку сільського зеленого туризму та визначають його ефективність, можна розділити на дві основні групи: зовнішні і внутрішні (рис.4).

Рис. 4. Класифікація основних чинників розвитку сільського зеленого туризму.

Як видно зі схеми на рис. 4, державна підтримка розвитку сільського зеленого туризму може розглядатись і як нормативний, і як економічний чинник, оскільки розвиток законодавчої бази є прерогативою держави настільки ж, як і створення економічних умов для розвитку сільського зеленого туризму як виду бізнесової діяльності та як способу диверсифікації підприємницької діяльності в сільських територіях і форми нетрадиційної зайнятості вільної від праці у роботодавця частини сільського населення.

Ретельно розроблений SWOT-аналіз становить переломний етап процесу стратегічного планування і допомагає під час початку і розвитку бізнесу.

Для визначення стратегій розвитку сільського зеленого туризму на Львівщині ми повинні провести ґрунтовний аналіз слабких сторін розвитку та перешкод, що з них випливають. Такий аналіз дозволить нам об'єктивно оцінити можливості розвитку цього виду туризму та також розробити ефективні заходи щодо упередження можливих проблем. В свою чергу, розгляд сильних сторін дозволить нам визначити потенційні можливості Львівської області та розробити ефективну стратегію щодо їхнього подальшого збільшення атрактивності Львівщини як регіону сприятливого для розвитку сільського зеленого туризму.

Кожна з областей Карпатського регіону має свою спеціалізацію в туристичних продуктах (табл. 3.1). Проаналізовані каталоги туристичних послуг трьох карпатських областей дозволили встановити найбільш поширені туристичні продукти для кожної з областей. Зокрема, на Львівщині популярними є сільські вечорниці та зимові розваги. А для порівняння, в Івано-Франківській і Закарпатській областях поширеними є участь туристів у народних святах і обрядах, відвідування народних умільців, прогулянки на конях.

Таблиця 3.1.

Основні види агротуристичних продуктів Львівщини та Карпатського регіону(за матеріалами каталогів сільського туризму)

№ п/п	Агротуристичні продукти	Львівська область	Івано-Франківська область	Закарпатська область
1.	Національна домашня кухня	++	++	++
2.	Сільські вечорниці з частуванням	++	++	+
3.	Участь у проведенні свят, народних обрядів (весілля, колядки, троїсті музики)	+	++	+
4.	Відвідування народних умільців, домашні музеї	+	++	++
5.	Збір грибів, ягід і їх консервація	++	++	++
6.	Оздоровчі сауни з фіточаями, старовинні рецепти омолодження	+	++	++
7.	Піші туристичні маршрути	+	++	++
8.	Зимові розваги, поїздки на санях	++	++	++
9.	Прогулянки на конях	+	+	++
10.	Ватра та частування	+	++	++

+ - поширені ++ - досить поширені

Ціни на послуги сільського туризму дуже прийнятні, що зумовлює інтерес до них місцевих клієнтів. Вартість повного пансіону в сільському домі коливається у ціновому діапазоні від 3,5 долара США в не дуже відомому регіоні до 20 доларів США у традиційних туристичних місцевостях у розпал туристичного сезону.Вивчені нами ціни за матеріалами каталогів і веб-сторінок дозволили встановити коливання рівня цін на послуги в трьох карпатських областях (табл.3.2).

Таблиця 3.2.

Рівень цін на послуги сільського туризмуу Карпатському регіоні

№ п/п	Послуги в агрооселях	Львівська область	Івано-Франківська область	Закарпатська область
1.	Нічліг, грн./ніч	30-60* 70-100**	50-80* 90-150**	40-80* 90-150**
2.	Харчування дворазове	40-50	50-80	50-70
3.	Прокат гірськолижного обладнання, грн./день	20-40	25-50	25-50
4.	Поїздки верхи на конях, грн./год.	20-30	15-30	10-30
5.	Участь у вечорницях, грн. з особи	50-70	50-100	80-150
6.	Оздоровчі сауни з фіточаями, грн./год.	50-80	50-100	50-100

* - нічліг в оселях низького і середнього стандарту

** - нічліг в оселях підвищеної комфортності