Книга: Електростатика
Рис. 6.6
Електричне поле точкового заряду розраховують досить простою формулою, яка одержана з використанням сили Кулона для точкового заряду, тобто
Е = , (6.2.6)
де q – точковий заряд, поле якого визначається за цією формулою; - діелектрична стала;
- відносна діелектрична стала; r – відстань від заряду до точки, в якій визначається напруженість поля.
3. Теорема Гаусса і її використання
У випадках розрахунків напруженості електричного поля не- точкових зарядів, виникають певні труднощі. В таких випадках напруженість електричного поля розраховують за допомогою методу суперпозиції. Для цього, просторово розміщені заряди ділять на точкові й методом інтегрування (принцип суперпозиції), знаходять відповідну напруженість. Покажемо це на прикладах:
Приклад 1. Визначити напруженість електричного поля біля безмежної, рівномірно зарядженої площини з поверхневою густиною зарядів (рис. 6.7).
Скористаємось формулою напруженості точкового заряду (6.2.6)
dE = , (6.3.1)
де dq – це заряд заштрихованої безмежно малої ділянки поверхні; x – відстань від цієї ділянки до точки А, в якій розраховується напруженість електричного поля Е .
Рис. 6.7
З рисунка видно, що x2 = z2 + r2 , а dq = rd dr , й dEz = dEcos.
З урахуванням цих позначень одержуємо:
. (6.3.2)
Але оскільки со s = , тому
.
Інтегруємо цей вираз у межах: для r від 0 до ; для від 0 до 2, одержимо:
З розрахунків видно, що напруженість електричного поля біля безмежної, рівномірно зарядженої площини з поверхневою густиною зарядів , визначається досить простою формулою і не залежить від відстані до самої площини
(6.3.3)
Приклад 2. Визначити напруженість електричного поля на відстані а від тонкої, досить довгої, рівномірно зарядженої, із лінійною густиною зарядів нитки або циліндра (рис 6.8).
Рис. 6.8
Скористаємось формулою (6.2.6)
dE = .
З рисунка видно, що: dq = dl і dS = rd , а також dS = dl·cos .
З урахуванням цих залежностей одержуємо величину точкового заряду:
dq = . (6.3.4)