Книга: Історія світу

ДАВНІЙ КИТАЙ

Природні умови і заняття населення

Давні китайці жили на Північно-Китайській рівнині, що знаходиться на Крайньому Сході Азії. Із заходу на схід рівнину перетинає Хуанхе (Жовта ріка), що несе з собою багато родючого мулу. Осідаючи, він заповняє русло і примушує ріку змінювати його. Хуанхе затоплювала поля, змиваючи поселення. Долина ріки Янцзи (Бла­китна ріка), розташована на південь від Хуанхе, була освоєна китайцями пізніше.

У середині IIтисячоліття до н. є. область Хуанхе була заселена численними рибальськими і мисливськими племенами. Одному з них, племені інь, вдалося підкорити сусідів. Пізніше основним заняттям давніх китайців, що жили в доли­ні Хуанхе, стало землеробство. Тваринництво, рибальство і мисливство були до­поміжними заняттями. Серед ремесел були поширені ливарна справа, гончарство, виготовлення шовкових тканин.

З розвитком землеробства і ремесел розширювалася торгівля. Роль грошей виконували рідкісні дорогоцінні черепашки, пізніше металеві злитки, а ще пізні­ше — монети.

Найдавніші держави

У IIтисячолітті до н. є. у китайців виникло рабство, головним джерелом якого були війни з сусідніми племенами, особливо з кочовниками Півночі.

Однією з перших виникла держава Шань-Інь, якою керував військовий вождь — ван, що спирався на знать і численних чиновників, які збирали з населення вели­кі податі. На заході від Шань-Інь утворилася держава Чжоу. Виникло й кілька інших держав.

Землероби в цих державах жили общинами, але кожна сім'я отримувала в ко­ристування земельний наділ. Знаряддя праці, насіння, худоба також були у при­ватній власності окремої сім'ї. Родова і племінна знать захоплювала, користую­чись своїм привілейованим становищем, кращі землі. Вільні общинники через малоземелля потрапляли у боргову залежність до своїх багатих сусідів — вели-к ких землевласників.

Об'єднання Китаю

У середині І ст. до н. є. в Китаї було кілька самостійних держав, між якими т точилися тривалі і кровопролитні війни. Серед цих держав виділялось царство

Цінь на північному заході країни, що у IIIст. до н. є. стало наймогутнішим серед інших китайських держав.

У запеклій боротьбі з іншими державами у IIIст. Цінь приєднало їх землі і об'єднало весь Китай. Цінський імператор Цінь Шихуанді оголосив себе во­лодарем усієї країни.

Цінь Шихуанді розділив усю країну на 36 областей, очолюваних спеціальними чиновниками, за якими стежили люди, що підпорядковувались імператорові. Прагнучи припинити міжусобну боротьбу та роззброїти своїх ворогів, Цінь Шихуанді на­казав відібрати всю зброю в країні і переселити 120 тисяч сімей знаті у столи­цю, де за ними було встановлено нагляд. В усій країні вводилися єдині міри ваги, довжини, єдине письмо. Для захисту країни від набігів кочовиків за наказом Цінь Шихуанді почалося спорудження Великої Китайської стіни. На її будівництві працювали десятки тисяч людей, які часто там гинули від непосильної праці. Ширина стіни була такою, що по ній могло проїхати в ряд шість вершників. її довжина пізніше простяглася на 4 тисячі кілометрів. Рятуючись від примусових робіт на будівни­цтві Великої Китайської стіни, царських палаців, від непосильних податків се­ляни і ремісники тікали в гори і степи, піднімали повстання. Під час повстання наступник Цінь Шихуанді був убитий, а його держава розпалася.

Держава Хань

206 р. до н. є. в Китаї було встановлено владу царів династії Хань. Для зміцнення свого становища вони здійснили низку реформ: обмежили права знаті, розшири­ли будівництво зрошувальних споруд. Дещо полегшено було становище селян.

За ханьських правителів були встановлені торгові зносини Китаю з багатьма народами. В країни, що знаходились на заході від Китаю, вивозилися шовк, килими, залізо, лакові вироби. Шлях, що сполучав Китай з ними, дістав назву Великого шовкового шляху. По ньому в Китай приганяли табуни коней, гнали рабів.

У IIст. до н. є. ханьські війська у запеклих битвах відвоювали у кочовиків гуннів землі, відтіснивши їх на північ.

Нескінченні війни вимагали величезних витрат. Це призводило до зростання податків і повинностей.

Народні рухи в Китаї

Тяжке становище у державі простих людей ставало причиною численних на­родних повстань. 18 р. н. є. відбулося повстання «червонобрових» (повсталі пофа­рбували свої брови в червоний колір, щоб відрізнятися від ворогів). Воно охопи­ло всю країну. Повсталі увірвались у палац і вбили імператора. Знадобилося десять років, щоб придушити це повстання.

На справжню народну війну перетворилося повстання «жовтих пов'язок», що почалося 184 р. н. є. Повстання очолили брати Чжан. Старший з них — Чжан Цяо проповідував вчення «Шлях до великого звільнення», Він закликав своїх прибіч­ників знищити несправедливий лад, який образно називав «синє небо», і встано­вити новий, кращий лад під назвою «жовте небо» (звідси жовті пов'язки на го­ловах повсталих). Це повстання тривало понад 20 років і було придушене з великою жорстокістю. Воно призвело до занепаду країни. Були зруйновані міста, села і зрошувальні канали. 220 р. н. є. імперія Хань припинила своє існування. Китай розділився на три держави.

Релігія та культура Давнього Китаю

Давні китайці поклонялися силам природи, які уявлялись їм у вигляді доб- ш рих і злих богів та духів. Найбільше шанували вони п'ять найвищих гір Китаю —Тянь-Шань, Бо-Шань та ін. Китайці з глибокою повагою.ставилися до своїх предків, на могилах яких приносили жертви.

У глибоку давнину в Китаї виникло ієрогліфічне письмо. Ієрогліфів було кілька тисяч. Створення письма надало можливості записувати твори усної народної творчості. Так було створено «Книгу пісень».

На світогляд китайців вплинуло вчення філософа Конфуція, що.жив у VIст. до н. є. Він вказував, що за життя кожна людина за волею Неба посідає призначене їй місце. Кожний мусить сумлінно виконувати свої обов'язки на своєму місці. Через порушення законів, встановлених Небом, починаються міжусобиці, чвари, безладдя.

Одночасно з Конфуцієм у VI ст. до н. є. жив філософ Лао Цзи, що створив нову релігію — даосизм, (від китайського слова «дао» — «дорога»). Він вчив, що головне для людини — шукати правильний шлях у своєму житті, самовдоско­налюватись.

Китайці у давнину мали великі наукові знання. У IIст. до н. є. вони ви­найшли прилад, що фіксував землетрус. Китайські математики робили розра­хунки для будівництва гребель та інших зрошувальних споруд. Китайцям був відомий компас, що допомагав караванам шукати шлях серед пустель. Вони створили чимало трактатів з сільського господарства, медицини, історії та інших наук. Ними був винайдений папір, який робили виварюванням ганчірок та деревини, що перед тим подрібнювалися. Папір витіснив незручні для записів бамбукові дошки та дорогий шовк, на якому писали раніше.

АНТИЧНИЙ СВІТ ДАВНЯ ГРЕЦІЯ

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--