Контрольная работа: Економіка праці та соціально-трудових відносин
Натомість всупереч необхідності забезпечення економіки висококваліфікованими фахівцями з інженерних спеціальностей, які зможуть реалізувати інноваційні принципи економічного зростання, і змінам у попиті на робочу силу, що вже відбуваються і вочевидь посиляться у найближчому майбутньому, протягом 2004-2005 pp. обсяги випуску таких фахівців практично не змінилися, а їхня питома вага у складі випускників вузів знизилася з 28,1% у 2004 р. до 23,9% у 2005 р. [4].
Зовнішня трудова міграція. При обмежених можливостях працевлаштування і низькій заробітній платі чимало економічно активних громадян України, передусім у віці 20-49 років, стають трудовими мігрантами. Понад 80% учасників трудових міграцій не мали постійної роботи в Україні і ще 7% перебували в неоплачуваних відпустках.
Отримання можливостей праці за кордоном хронологічно збіглося з початком економічного спаду і стало засобом поліпшення не тільки економічного становища, а й соціального статусу, особливо у сільській місцевості та невеликих містах західних регіонів. Не змінилася на краще ситуація з працевлаштуванням і з початком економічного зростання. Понад те, за оцінками Нацбанку, обсяги переказів заробітної плати робітників, які працюють за кордоном менше 1 року, за 2003-2004 pp. збільшилися у 2,2 раза, а тих, хто працює за кордоном більше 1 року, - вдвічі. Тривала ця тенденція і в 2005 р. Тимчасові поїздки українських громадян за кордон стали об'єктивною реальністю і, без сумніву, масовим явищем, масштаби якого, за оцінками, становлять близько 2 млн. осіб на рік [6]. При цьому за сприянням офіційних посередників за кордоном працевлаштоване лише трохи більше 40 тис. осіб. Водночас, виходячи з фінансових потоків, зменшується зайнятість іноземної робочої сили в Україні.
Найчастіше трудовими мігрантами стають особи з професійно-технічною та повною середньою освітою. Мало освічені люди через низьку кваліфікацію мають заздалегідь невеликі шанси працевлаштування за кордоном, а високоосвічені прошарки менше зацікавлені в цьому через кращі можливості працевлаштування в Україні. Українські трудові мігранти-чоловіки зайняті переважно малокваліфікованою працею, зокрема на будівництві. Галузева структура зайнятості жінок-мігрантів у різних країнах різна залежно від потреб національних економік. Загалом наші співгромадяни займаються переважно роботами, які мало сприяють підвищенню їхньої кваліфікації, набуттю навичок, потрібних для майбутньої продуктивної діяльності в Україні [5].
Основними центрами тяжіння українських трудових мігрантів є Росія (40-50%), Польща (15-20%), Чехія (10-15%), Італія (майже 10%), Португалія (4-6%). У цілому понад 90% загального потоку трудових мігрантів припадає на країни СНД (Росія і частково Білорусь), країни Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) та держави Південної Європи [6].
Тривалість перебування наших громадян на роботі за кордоном становить у середньому близько шести місяців. Оскільки в трудових міграціях бере участь майже 10% економічно активного населення, то пропозиція робочої сили громадян України за межами нашої держави складає 5% від загальної пропозиції робочої сили. Таким чином, сучасна трудова міграція не тільки зменшує масштаби пропозиції робочої сили на українському ринку праці, а й знижує їх якість.
Таким чином, основними проблемами у сфері пропозиції робочої сили є:
- невідповідність потребам економіки за професійно-кваліфікаційними ознаками;
- високий рівень старіння, насамперед у сільській місцевості;
- „вимивання” через трудову міграцію прошарку населення із середнім рівнем кваліфікації, але високою економічною активністю.
Загальні масштаби зайнятості. Після тривалого періоду скорочення обсягів зайнятості з деяким запізненням порівняно зі зростанням ВВП (з 2002 р.) розпочалося збільшення обсягів зайнятості (за даними 2006 р. загальна чисельність зайнятих у віці 15-70 років становила 1039,2 тис. осіб, у т. ч. працездатного віку - 950,9 тис. осіб) (табл.2.1.). Такий відносно короткий хронологічний лаг істотно відрізняє реакцію українського ринку праці від інших країн з перехідною економікою, де стале збільшення попиту на робочу силу розпочиналося тільки через кілька років після початку економічного підйому. Але важливо (і цей факт потребує глибокого осмислення в державній політиці), що значно вищі темпи зростання зайнятості характерні для старших вікових груп. Так, якщо за останній рік загальна кількість зайнятих збільшилася на 0,6 %, то серед осіб у віці 15-70 років, і на 1,1 % серед працездатного населення.
| Одиниця виміру | 2007р. | ||||
| січень - березень | січень - червень | січень-вересень | січень-грудень | ||
| Економічно активне населення | в середньому за період, тис.осіб | ||||
| у віці 15-70 років | 1073,6 | 1101,4 | 1119,7 | ||
| працездатного віку | 988,5 | 1007,2 | 1022,1 | ||
| Рівень економічної активності населення | у % до населення відповідної вікової групи | ||||
| у віці 15-70 років | 58,2 | 59,7 | 60,7 | ||
| працездатного віку | 66,2 | 67,5 | 68,5 | ||
| Зайняте населення | в середньому за період, тис.осіб | ||||
| у віці 15-70 років | 1013,3 | 1048,3 | 1069,7 | ||
| працездатного віку | 928,2 | 954,1 | 972,1 | ||
| Рівень зайнятості населення | у % до населення відповідної вікової групи | ||||
| у віці 15-70 років | 54,9 | 56,8 | 57,9 | ||
| працездатного віку | 62,2 | 63,9 | 65,1 | ||
| Безробітне населення | |||||
| (за методологією МОП): | в середньому за період, тис.осіб | 60,3 | 53,1 | 50,0 | |
| у віці 15-70 років | 60,3 | 53,1 | 50,0 | ||
| працездатного віку | 60,3 | 53,1 | |||
| з нього | |||||
| зареєстроване у державній службі зайнятості | 29,7 | 27,1 | 24,9 | ||
| Рівень безробіття населення | у % до економіч-но активного на-селення відповід-ної вікової групи | ||||
| (за методологією МОП): | |||||
| у віці 15-70 років | 5,6 | 4,8 | 4,5 | ||
| працездатного віку | 6,1 | 5,3 | 4,9 | ||
| Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку (в середньому за період) | у % до економіч-но активного на-селення працею-датного віку | 3,0 | 2,7 | 2,4 | |
| у % до населення працездатного віку | 2,0 | 1,9 | 1,7 | ||
| Кількість незайнятих громадян, які скорис-талися послугами державної служби зайнятості | в цілому за період, тис. осіб | 44,6 | 55,4 | 67,9 | 87,5 |
| з них | |||||
| працевлаштовано | тис. осіб | 10,1 | 22,3 | 30,8 | 38,8 |
| рівень працевлаштування | у % | 22,5 | 40,3 | 45,3 | 44,4 |
| перебували на обліку | на кінець звітного періоду, | 28,9 | 21,8 | 19,3 | 27,1 |
| Потреба в робочій силі | на кінець звітного періоду, тис.осіб | 7,4 | 8,3 | 7,1 | 5,8 |
| Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду | на кінець звітного періоду, осіб | 4 | 3 | 3 | 5 |
| Середній розмір допомоги по безробіттю | в останньому місяці звітного періоду, гривень | 260,61 | 254,29 | 274,01 | 306,61 |
| у % до відповід-ного періоду по-переднього року | 128,6 | 123,9 | 127,2 | 138,3 | |
| Середньооблікова кількість штатних працівників | тис. осіб | 539,0 | 541,6 | 543,7 | |
| Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому | у % до середньо-облікової кількості штатних працівників | 7,0 | 14,7 | 23,2 | |
| Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню | у % до середньооблікової кількості штатних працівників | 6,6 | 14,0 | 22,9 | |
| Середньомісячна заробітна плата | |||||
| номінальна | гривень | 1074 | 1122 | 1169 | |
| реальна | у % до відповід-ного періоду по-переднього року | 115,5 | 113,6 | 111,5 | |
У селах, мисливстві та лісовому господарстві до 2004 р. відбувалося збільшення, та нажаль за з 2005 – 2007 рр. потреба підприємств у працівниках зменшилася з 719 тис. осіб до 465 тис. осіб (табл.2.2.). Зниження зайнятості осіб є цілком закономірним при зменшенні потреби в них і тим створює серйозні проблеми для служб зайнятості, оскільки цим людям вкрай важко набути нову кваліфікацію і працевлаштуватися.
Таблиця 2.2.
Потреба підприємств у працівниках за видами економічної діяльності у 2002-2007 рр.
| Всього | У тому числі | ||||||
| с/г, мисливст-во та лісове господарство |
Промис- ловість | з неї | будівництво | ||||
|
добувна промисловість | переробна промисловість | виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | |||||
| 2002 | 2439 | 198 | 604 | 9 | 561 | 34 | 120 |
| 2003 | 3268 | 202 | 977 | – | 856 | 121 | 207 |
| 2004 | 4653 | 358 | 1248 | 1 | 1131 | 116 | 429 |
| 2005 | 5702 | 719 | 1477 | 4 | 1267 | 206 | 446 |
| 2006 | 5577 | 535 | 1380 | 12 | 1210 | 158 | 450 |
| 2007 | 5828 | 465 | 1344 | 9 | 1149 | 186 | 342 |
Продовження таблиці 2.2.
| У тому числі | |||||||||
| торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | діяльність готелів та ресторанів | діяльність транспорту та зв'язку | фінансова діяльність | операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | державне управління | освiта | охорона здоров'я та надання соціальної допомоги | інші види економічної діяльності | |
| 2002 | 152 | 19 | 135 | 57 | 202 | 255 | 195 | 225 | 277 |
| 2003 | 130 | 14 | 325 | 68 | 269 | 336 | 233 | 363 | 144 |
| 2004 | 325 | 42 | 561 | 72 | 309 | 417 | 238 | 388 | 266 |
| 2005 | 433 | 18 | 624 | 138 | 486 | 453 | 181 | 451 | 276 |
| 2006 | 746 | 71 | 561 | 108 | 521 | 478 | 161 | 382 | 184 |
| 2007 | 760 | 108 | 720 | 147 | 450 | 592 | 223 | 467 | 210 |
Продовжується перерозподіл зайнятих між різними формами власності: порівняно з 9 місяцями 2003 р. чисельність працівників підприємств та установ державної власності зменшилася на 627,7 тис. осіб (на 7,2%), тоді як працівників приватних структур - зросла на 22,5%. Більш інтенсивним був цей перерозподіл у містах [7].
З початком економічного зростання припинився процес перетоку робочої сили із сектору найманої праці до сектору самостійної зайнятості, однак темпи зростання чисельності самозайнятих значно вищі. Загалом кількість найманих працівників за 2002-2005 pp. (9 місяців) зменшилась на 2,2%, а самозайнятих (включаючи працюючих без оплати членів сімей) - збільшилась на 21,4%.
За оцінками, масштаби сектору самостійної зайнятості ринку праці становлять в Україні від 4 до 4,5 млн. осіб, з них менше ніж 20% - зареєстровані. Понад 70% від загалу задіяні у сільськогосподарському виробництві, у сільській місцевості ця частка становить майже 93% і навіть у міських поселеннях вона перевищує 26%. Основною сферою праці самозайнятих у містах є оптова й роздрібна торгівля -51,8%, переважно це чоловіки 25-44 років. Сільськогосподарська самозайнятість поширена передусім серед осіб, яким за 60 [7].
| Одиниця виміру | Все населення | Жінки | Чоловіки | Міське населення | Сільське населення |
| Економічно активне населення | тис.осіб | ||||
| у віці 15-70 років | 1095,2 | 496,6 | 598,6 | 752,0 | 343,2 |
| працездатного віку | 1006,9 | 437,1 | 569,8 | 698,6 | 308,3 |
| Рівень економічної активності | у % до населення відповідної вікової групи | ||||
| у віці 15-70 років | 59,3 | 51,4 | 67,9 | 60,2 | 57,3 |
| працездатного віку | 67,4 | 60,6 | 73,8 | 69,0 | 64,1 |
| Зайняте населення | тис.осіб | ||||
| у віці 15-70 років | 1039,2 | 482,8 | 556,4 | 707,3 | 331,9 |
| працездатного віку | 950,9 | 423,3 | 527,6 | 653,9 | 297,0 |
| Рівень зайнятості | у % до населення відповідної вікової групи | ||||
| у віці 15-70 років | 56,2 | 49,9 | 63,2 | 56,6 | 55,4 |
| працездатного віку | 63,7 | 58,7 | 68,3 | 64,6 | 61,8 |
| Безробітне населення | тис.осіб | ||||
| у віці 15-70 років | 56,0 | 13,8 | 42,2 | 44,7 | 11,3 |
| працездатного віку | 56,0<
К-во Просмотров: 203
Бесплатно скачать Контрольная работа: Економіка праці та соціально-трудових відносин
|