Контрольная работа: Інноваційний менеджмент та формування маркетингової стратегії
Для організацій середнього розміру, з досвіду іноземних дослідників, характерна стратегія ринкових ніш чи патентна, що допускає ретельний вибір сегмента ринку і способу поводження організації, що має значення для даного сегмента. Використовується також інноваційне поводження. Фірми-новатори працюють в умовах високого ризику, у галузях, де потрібен науковий і технологічний прорив. Стратегія вибору сегмента ринку, використовувана для даних умов, обумовлює необхідність всебічного дослідження потреб, встановлення тісних зв'язків зі споживачем. Стратегія інтенсивного маркетингу здійснюється для формування попиту і стимулювання збуту за допомогою комплексу засобів, таких як високі ціни і великі витрати на рекламу, щоб створити сприятливе відношення потенційних споживачів до продукції.
Для великих фірм характерна стратегія широкого проникнення на нові ринки при високих, витратах на формування попиту і стимулювання збуту. "Зняття вершків" –– часто використовувана стратегія підвищених цін на нові товари на перших стадіях життєвого циклу товару на ринку.
Пріоритетною для великих підприємств України виступає формування стратегії фірмового товару, що допускає забезпечення високої якості товару, стійкий рівень цін, можливість повсюдно придбати товар, навіть при значному віддаленні від центрів продажу, попередню домовленість про покупку. Поняття "фірмовий товар" також пов'язується з його надійністю у використанні, варіантністю пропонованих послуг, простотою способів доставки.
Таким чином, стратегія дає підставу для використання конкретних маркетингових інструментів, засобів і методів забезпечення умов для досягнення обсягу продажів і частки ринку відповідно до цільових орієнтирів організації.
3. Ефективність витрат на інноваційну діяльність
Ефективність витрат на нововведення враховує всі стадії життєвого циклу –– від наукових досліджень, проектно-конструкторських розробок, створення дослідних зразків та їх випробування до впровадження результатів у виробництво і використовуються для вирішення наступних завдань:
- відбору проектів і завдань для включення в науково-технічні програми, у тому числі –– міждержавні, державні, міжгалузеві, галузеві, регіональні, міжрегіональні та програми розвитку окремих підприємств;
- вибору основних напрямів досліджень і розробок та прогнозів ефективності від їх здійснення;
- формування інноваційних програм та проектів, визначення масштабів використання завершених розробок у виробництві;
- раціональний розподіл ресурсів за етапами життєвого циклу науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (далі - НДДКР);
- визначення фактичної економічної ефективності використання науково-технічних розробок у виробництві, у тому числі їх впливу на соціально-економічний стан виробничих суб'єктів та економіку країни;
- оцінка діяльності науково-дослідних і проектних організацій.
В зв'язку зі збільшенням основних видів ефективності НДДКР необхідно оцінювати також і наступну ефективність:Науково-технічний ефект –– підвищення науково-технічного рівня, поліпшення параметрів техніки і технології, що випливає з відкриття нових законів та закономірностей у природі, нових матеріалів та видів продукції.Економічний ефект полягає в отриманні економічних результатів від науково-технічних розробок як у цілому для народного господарства, так і для кожного виробничого суб'єкта. Економічна ефективність проектів науково-технічних розробок за відповідною системою показників має відображати інтереси економіки країни в цілому, а також регіонів, галузей, організацій і підприємств, що беруть участь в реалізації технологічних нововведень.Соціальний ефект, що відображає зміни умов діяльності людини в суспільстві. Його прояв спостерігається в змінах характеру та умов праці, підвищенні життєвого рівня населення, поліпшенні побутових його умов, розширенні можливостей духовного розвитку особистості, у змінах стану довкілля.
Науково-технічна ефективність результатів прикладних науково-дослідних робіт визначається в комісії з оцінки їх економічної та соціальної ефективності за законом коефіцієнтів науково-технічного рівня (табл. 1).
Таблиця 1 Орієнтована шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів НДДКР та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
| Показники НТЕ | Ознаки показників | Кількість балів | Коефіцієнт важливості j-гoпоказника НТЕ |
|
Науково-технічний рівень | Перевищує кращі світові аналоги | 10 | 0,3-0,35 |
| Відповідає світовому рівню | 7-9 | ||
| Нижче кращих світових аналогів | 5-6 | ||
| Перевищує кращі вітчизняні аналоги | 3-4 | ||
| Відповідає вітчизняному рівню | 1-2 | ||
| Нижче вітчизняного рівня | 0 | ||
| Перспективність | Першочергова важливість | 10 | 0,35-0,4 |
| Важливі | 5-7 | ||
| Корисні | 1-3 | ||
| Потенційний масштаб | Світовий ринок | 10 | 0,2 |
| практичного | Галузі національної економіки | 7-8 | |
| використання | Галузь (регіон) | 3-5 | |
| Окреме підприємство (об'єднання) | 1-2 | ||
|
Ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів НДДКР | Великий (значний) | 10 | 0,1 |
| Помірний (середній) | 5-6 | ||
| Малий (слабкий) | 1-3 |
Науково-технічний рівень результатів наукових досліджень визначається за оцінками, які порівнюють, у тому числі і з вітчизняними аналогами, що дозволяє виявити наскільки ці результати:
- перевищують кращі світові аналоги;
- відповідають світовому рівню;
- є нижчими за кращі світові аналоги.
Для оцінки науково-технічного рівня результатів НДДКР відбираються декілька найбільш істотних технічних параметрів, у яких найбільш зацікавлені майбутні користувачі. Зокрема, це може бути продуктивність, надійність в експлуатації, енерго- і матеріаломісткість, показники ергономічності та екологічності тощо. Інші параметри (особливо технічні) повинні знаходитися в межах певних стандартів чи загальноприйнятого рівня і використовуватися в оцінці як обмеження.
Оцінка науково-технічного рівня результатів НДДКР включає виконання таких етапів:
- визначення сукупності необхідних нормативно-правових документів, що відображають вимоги до нової продукції, особливо в частинах екології, безпеки, які пред'являються в країнах її можливого продажу та фірмами-конкурентами;
- визначення переліку технічних і техніко-економічних показників, необхідних для оцінки науково-технічного рівня;
- формування групи аналогів, що реалізуються на світовому (вітчизняному) ринках, і встановлення значень їх техніко-економічних показників:
а) при оцінці науково-технічного рівня принципово нової продукції (техніки, технології), параметри якої змінюються в значних розмірах порівняно з базовою, до групи аналогів включаються перспективні і екс