Контрольная работа: Інвестиційна діяльність
Важливим фактором підвищення регіональної інвестиційної активності є формування інформаційної відкритості і привабливого іміджу регіонів. В Україні недостатньо уваги приділяється ролі інформації у забезпеченні економічного зростання. Водночас у світі відбувається сплеск інформатизації бізнесу. Засоби інформації широко використовуються для освоєння світових досягнень та презентації власних переваг.
В умовах взаємопроникнення суспільно-економічних систем слід враховувати необхідність максимально можливого захоплення інформаційного, а разом з цим і економічного простору. Швидке розповсюдження локальних та глобальних мереж створює принципово нову якість інформаційного обміну. За цих умов Україні необхідно активізувати створення інформаційних мереж для інформаційної підтримки вітчизняного бізнесу й забезпечення його конкурентоспроможності. Сьогодні Україна, на жаль, не репрезентована достатньою мірою в міжнародних інформаційних мережах (відсутні сервери регіонів, великих підприємств, що не дає змоги підтримувати їх імідж за кордоном).
В цілому ж слід підкреслити, що на цей час виявляється тенденція до переміщення ділової активності з традиційних центрів концентрації інвестицій на периферію, оскільки, з одного боку, в центрі склалася велика конкуренція, а з іншого - в регіонах накопичено певний досвід самостійного господарювання. Це дає підстави для оптимістичних оцінок економічних і, зокрема, інвестиційних перспектив регіонів України.
Залучення світового капіталу,а разом з цим передових технологій і досвіду менеджменту набуває великого значення. Україна зацікавлена у дисперсному розподілі прямих іноземних інвестицій (ПІІ), проте, аналіз свідчить про значну нерівномірність їх регіонального розподілу (табл. 2.3). Якщо на душу населення України припадає 89,9 дол. накопиченого обсягу ПІІ, то цей показник по м. Києву та Київській області становить відповідно 579 дол. та 195 дол. Водночас, на мешканців Чернівецької, Хмельницької, Вінницької та Тернопільської областей припадає відповідно по 11, 12, 16 та 20 дол.
Таблиця 2.3
Структура прямого іноземного інвестування за регіонами України*
| Регіони України | ПІІ на 01.01.2008р. | КВ на душу населення у 2007р., (грн.) | ||
| Обсяг (млн.дол.) | Питома вага (%) | На душу населення (дол.) | ||
| Всього у тому числі: | 4406,2 | 100,0 | 89,9 | 544 |
| місто Київ | 1522,0 | 34,5 | 579 | 1809 |
| Київська область | 351,1 | 8,0 | 195 | 604 |
| Донецька область | 334,8 | 7,6 | 69 | 658 |
| Дніпропетровська область | 311,9 | 7,1 | 85 | 642 |
| Запорізька область | 249,6 | 5,7 | 127 | 607 |
| Одеська область | 236,0 | 5,4 | 95 | 670 |
| Львівська область | 168,4 | 3,8 | 63 | 395 |
| Харківська область | 166,5 | 3,8 | 57 | 554 |
| Крим | 162,9 | 3,7 | 78 | 434 |
| Полтавська область | 146,1 | 3,3 | 88 | 753 |
| Закарпатська область | 107,5 | 2,4 | 84 | 343 |
| Черкаська область | 85,3 | 1,9 | 60 | 202 |
| Миколаївська область | 57,7 | 1,3 | 45 | 404 |
| Чернігівська область | 54,0 | 1,2 | 43 | 393 |
| Сумська область | 49,2 | 1,1 | 38 | 611 |
| Волинська область | 48,9 | 1,1 | 47 | 448 |
| Рівненська область | 47,9 | 1,1 | 41 | 420 |
| Івано-Франківська область | 46,3 | 1,1 | 32 | 523 |
| Херсонська область | 40,8 | 0,9 | 34 | 217 |
| Луганська область | 39,3 | 0,9 | 15 | 443 |
| Житомирська область | 38,1 | 0,9 | 27 | 199 |
| Кіровоградська область | 34,4 | 0,8 | 30 | 281 |
| Вінницька область | 28,1 | 0,6 | 16 | 222 |
| Тернопільська область | 23,0 | 0,5 | 20 | 203 |
| Хмельницька область | 18,0 | 0,4 | 12 | 309 |
| місто Севастополь | 15,5 | 0,4 | 41 | 313 |
| Чернівецька область | 10,0 | 0,2 | 11 | 206 |
* Розраховано за даними експрес-інформації Держкомстату України №41 від 12.02.2008 р. -С.3 та статистичного бюлетеня Держкомстату України за 2007 рік.-С.85.
Порівняння регіонального розподілу накопичених ПІІ із загальною регіональною структурою КВ за останнє десятиріччя свідчить, що найменші обсяги ПІІ припадають на області, частка яких у загальному обсязі КВ є найменшою (це, як правило, аграрні регіони).
Цікавим з огляду на причетність до колишнього єдиного економічного простору є аналіз прямого російського інвестування регіонів України (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Структура прямого російського інвестування за регіонами України*
| Регіони України | Російські інвестиції (на 01.01) | |||
| Всього | з них у підприємства, які випускають продукцію | |||
| Обсяг тис.дол.США | Питома вага (%) | Обсяг тис.дол.США | Питома вага (%) | |
| Всього у тому числі: | 314305,1 | 100 | 175388,0 | 55,8 |
| 1. Полтавська область | 134441,0 | 42,81 | 134185,9 | 99,9 |
| 2. Крим | 81612,7 | 26,0 | 234,4 | 0,3 |
| 3. м. Київ | 50683,5 | 16.1 | 31516,9 | 62.1 |
| 4. м. Севастополь | 11986,6 | 3,8 | 50,0 | 0,4 |
| 5. Рівненська область | 10656,2 | 3,4 | 142,0 | 1,3 |
| 6. Львівська область | 3236,3 | 1,0 | 23,4 | 0,7 |
| 7. Закарпатська область | 3148,2 | 1,0 | 697,2 | 22,2 |
| 8. Одеська область | 3057,2 | 1.0 | 658,4 | 21,6 |
| 9. Дніпропетровська область | 2975,7 | 1,0 | 809,0 | 26.8 |
| 10. Донецька область | 2827,0 | 0,9 | 2407,3 | 8,5 |
| 11. Харківська область | 2094,8 | 0,7 | 1151,7 | 52,4 |
| 12. Херсонська область | 1144,6 | 0,3 | 0,0 | |
| 13. Тернопільська область | 1135,6 | 0,3 | 404,9 | 35,1 |
| 14. Житомирська область | 1000,0 | 0,3 | 767,1 | 77,0 |
| 15. Запорізька область | 895,8 | 0,3 | 619,6 | 69,2 |
| 16. Кіровоградська область | 716,8 | 0,2 | 700,0 | 99,0 |
| 17. Сумська область | 521,9 | 0,2 | 267,6 | 51.9 |
| 18. Київська область | 468,5 | 0,2 | 105,2 | 21.3 |
| 19. Волинська область | 400,0 | 0,2 | 89,7 | 22,5 |
| 20. Миколаївська область | 372,5 | 0.2 | 69,5 | 18,9 |
| 21. Івано-Франківська область | 231,2 | 0,07 | 211,7 | 92.0 |
| 22. Луганська область | 151,5 | 0,05 | 145,5 | 96,0 |
| 23. Черкаська область | 140,2 | 0,05 | 123,4 | 87,8 |
| 24. Чернігівська область | 137,6 | 0,05 | 0,0 | |
| 25. Чернівецька область | 119,7 | 0,03 | 0,0 | |
| 26. Вінницька область | 114,1 | 0,03 | 0,0 | |
| 27. Хмельницька область | 36,5 | 0,01 | 7,7 | 21,1 |
*За даними спільного дослідження Держкомстату України та Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБОУ.
В загальному обсязі накопичених російських інвестицій переважають: Полтавська область (42,8% загального обсягу інвестицій), Крим (26,0%), міста Київ (16,1%) і Севастополь (3,8%), Рівненська область (3,4%). Регіональна структура російських інвестицій характеризується високим рівнем концентрації: на Полтавську область, Крим та м. Київ припадає 88,7% всього накопиченого обсягу російських прямих інвестицій. В розвиток інших регіонів вкладено лише 11,3% цього обсягу.
Частка обсягу накопичених прямих російських інвестицій, що припадає на прикордонні з Росією регіони України, становила 31,6% від їх загального обсягу, причому на Крим (разом з м. Севастополь) припадає майже 94% всього обсягу російських інвестицій у прикордонні регіони.
Найбільша частка російських інвестицій в загальному обсязі накопичених ПІІ має місце в таких регіонах, як м. Севастополь (71,8%), Крим (61,5%), Полтавська (64,6%) та Рівненська (23,2%) області. В інших регіонах цей показник коливався в межах від 6,4% (Тернопільська область) до 0,1% (Черкаська область).
Аналіз показує, що у тих регіонах, де успішно діють вільні економічні зони (ВЕЗ) та території пріоритетного розвитку (ТПР) процес залучення як національного, так й іноземного капіталу має більш високу динаміку, ніж в цілому в Україні. Так, темпи приросту інвестицій у спеціальних зонах протягом 2004 - 2006 рр. становили у середньому 225%, а обсяг залучених інвестицій за цей період склав 432 млн. дол., з яких біля 217млн дол. - ПІІ (це близько 12% від приросту ПІІ за ці три роки) .
Найбільших результатів щодо запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності досягнуто у Донецькій, Закарпатській, Львівській областях та м. Харкові. За підсумками 2006 р. тут зосереджено близько 88% залучених до спеціальних зон інвестицій, створено та збережено 54% (23,2тис.) робочих місць, вироблено близько 80% продукції. Ці ж області на 01.01.2008 р. входять у першу десятку щодо залучення ПІІ. Досягнутий у Донецькій області у 2007р. приріст промислової продукції майже на 100% забезпечено завдяки випуску продукції в рамках закону про ВЕЗ. На підприємствах, що реалізують інвестиційні проекти, спостерігається соціальна стабільність, зарплата на них вдвічі вища за середню по області, відсутні затримки з її виплатою.
Водночас, за результатами проведеного у 2007 р. аналізу, спрямованість інвестицій у пріоритетні види економічної діяльності ВЕЗ і ТПР реалізується на рівні 10-20%. Серед областей з найменшими показниками реалізації пріоритетів ВЕЗ і ТПР були Луганська (7,5%) та Житомирська (12,3%) - аутсайдери у залученні ПІІ. Певною мірою це зумовлено відсутністю у місцевих органів влади стратегічних планів реалізації пріоритетних напрямів розвитку ВЕЗ і ТПР. Регіони постійно ініціюють питання щодо подальшого розширення переліків пріоритетних видів діяльності, виходячи з наявних пропозицій інвесторів, а не зі стратегії розвитку регіонів.
Велику роль у залученні інвестицій в економіку країни відіграє приватизаційний процес і, в першу чергу, "велика приватизація". За 6 років конкурсної приватизації підприємств загальний обсяг інвестицій, внесених покупцями в розвиток цих підприємств, становив 1,88 млрд. грн. та 450,9 млн. дол..
З поглибленням процесу приватизації зростав й обсяг інвестиційних надходжень до приватизованих підприємств, передбачених умовами договорів з інвесторами. У 2000 р. власники приватизованих підприємств вклали в них 6,8 млн.грн. та 3,5 млн.дол., у 1996 р. - 68,7 млн. грн. та 70,8 млн. дол., у 2003 р. - 109,3 млн. грн. та 108,4 млн. дол., у 2004 р. – 147,1 млн. грн. та 116,6 млн. дол., у 2005 р. – 399,9 млн. грн. та 78,3 млн. дол., у 2006 р. внесено 669,7 млн.грн. та 24,4 млн. дол. За 9 місяців 2007 р. обсяг інвестування склав 484,6 млн.грн. і 47,8 млн. дол.
Всього умовами договорів з період 2000-2006 рр. передбачено внесення інвестицій на загальну суму (в трьох валютах) майже 3,7 млрд. грн., понад 1 млрд. дол. та 19,3 млн. євро. Найбільші внески спрямовані на підприємства чорної, кольорової металургії, енергетичної і паливної промисловості, машинобудування та металообробки. Головним напрямами є технічне переозброєння підприємств, поповнення їх обігових коштів, погашення заборгованості з заробітної плати.
Прикладом вдалої приватизації за участі іноземного інвестора є придбання у 2006 р. голландською компанією "Дамен шіппердс груп" суднобудівного підприємства "Океан" (78% акцій), яке входить до складу підприємств ВЕЗ "Миколаїв". На підприємстві, яке з початку 90-х років практично простоювало, тепер майже кожен місяць закладають судно. Бізнес-планом передбачено, що підприємство має будувати майже 20 судів на рік, що виведе його у лідери суднобудування у Європі.
В цілому ж накопичений в економіці України обсяг ПІІ (на 01.01.2008 р. він становить лише 4406,2 млн. дол.) не можна вважати задовільним. На душу населення України - це близько 90 дол., що є найменшим показником серед країн ЦСЄ. Для порівняння: цей показник на 01.01.2007 р. в Бєларусі складав 99 дол., у Молдові - 116 дол., в Росії –139 дол., в Румунії – 307 дол, у Болгарії – 374 дол., у Латвії – 958 дол., у Польщі – 1047 дол., в Естонії – 1643 дол.
Чистий приріст ПІІ в економіку України у 2007 р. склав 531,2 млн. дол., що на 62 млн. дол. менше, ніж у 2006 р. Найбільш привабливими для іноземних інвесторів є такі галузі української економіки, як харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції (18,1% від накопиченого обсягу ПІІ), оптова торгівля (14,7%), хімічна та нафтохімічна промисловість, включаючи виробництво коксу та продуктів нафтопереробки (9,4%), фінансова діяльність (8,2%), машинобудування (7,8%), транспорт (7%). Тобто, інвестиції спрямовуються переважно у галузі із швидким оборотом капіталів. Частка спрямованих у ці галузі ПІІ складає біля 55%.
Аналіз показує, що всі прямі інвестиції виробничого спрямування вкладаються у виробництва, які належать до четвертого (автомобілебудування, органічна хімія, переробка нафти), третього (електротехнічне та важке машинобудування, неорганічна хімія) та другого (чорна металургія, вугільна промисловість) технологічних укладів.
Найбільшими інвестиційними донорами України за станом на 01.01.2008 р. лишалися США (16,6% накопиченого обсягу ПІІ), Кіпр (10,8%), Сполучене Королівство (9,5%), Нідерланди (8,4%), Росія (6,7%), Німеччина (5,7%). Як свідчить аналіз, частка ПІІ з офшорних зон займає в економіці України близько 22% всього їх обсягу. З великою долею вірогідності можна стверджувати, що цей потік іноземних інвестицій має українське походження: раніше в силу різних причин (для ухилення від сплати податків, відмивання коштів кримінального походження) його було вивезено за межі держави і тепер він повертається назад вже в якості іноземного інвестиційного ресурсу.
Однією з головних причин низького рівня прямого іноземного інвестування в Україні є поки що несприятливий порівняно з іншими країнами інвестиційний клімат. До негативних рис інвестиційного клімату на сьогодні слід віднести:
відсутність Податкового, Господарського та Цивільного кодексів України, прийняття яких невиправдано затягнулося;
нестабільність наявної нормативно-правової бази;