Контрольная работа: Характеристика й особливості розвитку Київської області

· відсутність у працівників належної мотивації до легальної продуктивної зайнятості, головним чином через низьку якість робочих місць за умовами та оплатою праці;

· відсутності механізму економічного стимулювання роботодавців до створення робочих місць з гідними умовами та оплатою праці.

Головною метою на 2008 рік буде сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості шляхом забезпечення здійснення в області заходів щодо державного регулювання ринку праці та створення нових робочих місць.

За прогнозними розрахунками, у 2008 році чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років, у порівнянні з 2007 роком, зросте на 3,0 тис. і складе 796,0 тис. осіб (тобто частка зайнятого населення зросте з 93,5% у 2007 році до 93,7% у 2008 році). При цьому очікується зниження рівня безробіття (за методологією Міжнародної організації праці) з 6,3 до 6,0% (табл.1).

З метою забезпечення активної політики зайнятості на ринку праці у 2008 році передбачається здійснити заходи за такими напрямами:

· формування регіональних і галузевих пріоритетів у збереженні наявних високопродуктивних робочих місць та створення нових (не менше 38 тисяч на рік) додаткових робочих місць відповідно до прогнозів розвитку галузей і регіонів, результатів моніторингу поточної потреби в робочих місцях та прогнозів щодо динаміки розвитку виробництва та ринку професій;

· кадрове забезпечення потреб ринку праці та розвиток системи безперервної професійної перепідготовки, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, післядипломної фахової освіти відповідно до динаміки розвитку ринку праці та його потреб у найближчий період і на перспективу;

· розвиток підприємницької діяльності, малого та середнього, сімейного бізнесу шляхом спрощення реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності та заохочення і сприяння цій діяльності;

· сприяння зайнятості населення в регіонах, де спостерігається найбільше напруження на ринку праці, а також у містах та районах з моноекономічною структурою виробництва за окремими програмами;

· запровадження механізму стимулювання створення робочих місць для окремих соціально-демографічних груп, серед яких спостерігається найменший рівень зайнятості (молоді, жінок, інвалідів);

· підвищення територіальної мобільності населення з метою перерозподілу робочої сили між трудонедостатніми та трудонадлишковими регіонами;

· подальше зниження рівня і тривалості безробіття у регіонах помірного і депресивного розвитку шляхом реалізації заходів активної політики зайнятості.

Передбачається, що у 2008 році послугами служби зайнятості скористається 80,2 тис. осіб. Обсяги працевлаштування і рівень працевлаштування будуть зростати і становитимуть відповідно 31,7 тис. осіб та 39 відсотків.

Враховуючи тенденції розвитку ринку праці області у 2008 році основними пріоритетами сфери зайнятості будуть наступні напрями:

· забезпечення постійного інформування громадськості та роботодавців про ситуацію на ринку праці, послуги служби зайнятості, наявні вакансії, пропозиції робочої сили тощо;

· навчання безробітних під конкретне замовлення роботодавців;

· запровадження адресних послуг роботодавцям та населенню, передусім з числа соціально незахищених верств, які потребують додаткового соціального захисту;

· проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед шкільної молоді щодо переваг чесної праці та набуття робітничої професії, актуальної на ринку праці;

· залучення осіб з обмеженими фізичними можливостями до трудового та суспільного життя,

· сприяння розвитку сільського зеленого туризму за рахунок виплати одноразової допомоги по безробіттю жителям сільської місцевості для організації підприємницької діяльності.

3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЯ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області

Київська область має високорозвинений промисловий комплекс, основу якого складають понад 400 великих та середніх підприємств, що забезпечує майже 40% надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Протягом 2000-2007 років середньорічні темпи приросту промислового виробництва складали у середньому 15 відсотків. Нарощування обсягів промислового виробництва здійснювалось переважно за рахунок харчової, целюлозно-паперової, хімічної та нафтохімічної промисловості і машинобудування. Водночас, недостатніми темпами здійснювався розвиток легкої, деревообробної промисловості і виробництва та розподілення електроенергії, газу, води.

Основними проблемами у розвитку промислового комплексу є:

· висока зношеність основних виробничих фондів в промисловості, тенденція до випереджаючого вибуття основних засобів над їх надходженням;

· висока енергоємність продукції промисловості (зокрема, підприємств металургії та оброблення металу, машинобудування, виробництва скловиробів та будівельних матеріалів ), яка негативно впливає на конкурентоспроможність товарів;

· залежність основних бюджетозабезпечуючих промислових підприємств від кон’юнктури зовнішнього ринку (у харчовій, целюлозно-паперовій, хімічній та нафтохімічній промисловості);