Контрольная работа: Методичні основи обчислення собівартості продукції

Вибір методу реакції залежить від швидкості розвитку конкретної ситуації в зовнішньому середовищі і від наявної інформації — рівня поінформованості підприємства.

Отже, при високому рівні нестабільності, коли внутрішня і зовнішня ситуації міняються досить швидко, підприємству бракує часу для своєчасного ухвалення рішення, тобто темпи змін, що відбуваються, набагато вищі, ніж реакція підприємства на ці зміни.

Перевага попереджувальної реакції полягає в тому, що вона дозволяє прийняти своєчасні кроки до ліквідації погрози виникнення кризових явищ. Тому діагностика за слабкими сигналами є незамінним інструментом стратегічного контролінгу і широко застосовується в контролінгу інвестиційних проектів.

Інформація стратегічної діагностики – це основа для прийняття стратегічних рішень. Але підприємство щодня здійснює поточну, оперативну діяльність, а тому, крім стратегічної, йому необхідна оперативна діагностика фінансово-господарського стану.

57. Методи класифікації витрат

Найбільша кількість господарських операцій, що здійснюються на підприємстві, пов’язана з виникненням витрат.

Витрати – це зменшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Об’єкт витрат – продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначень, пов’язаних з їхнім виробництвом (виконанням) витрат.

Визначення витрат – витрати визначаються одночасно з виникненням прибутку, для отримання якого вони здійснені.

Витратами не визнаються:

· платежі за договорами комісії, іншими аналогічними договорами;

· попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

· погашення отриманих позик;

· інші витрати, які відображуються зменшенням власного капіталу.

Склад витрат:

· собівартість реалізованих товарів;

· собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг);

· витрати, пов’язані з операційною діяльністю;

· фінансові витрати;

· інші витрати;

· податки на прибуток;

· непередбачені витрати.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозділених постійних загально виробничих витрат та нормативних виробничих витрат.

Інші операційні витрати – витрати, що не увійшли до складу наведених раніше елементів.

Фінансові витрати:

· витрати на відсотки (за користування отриманими кредитами за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою тощо);

· інші витрати підприємства, пов’язані з залученням позикового капіталу.

Інші витрати – витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарі, робіт, послуг).

Класифікація витрат – це розподіл їх на групи за певними ознаками. Засіб для вирішення завдань управління: приймаючи рішення, керівник повинен чітко уявляти усі його наслідки.