Контрольная работа: Неорганічні сполуки. Основні закони хімії та їх наслідки
При розчиненні хлору у воді утворюються дві кислоти - соляна та хлорноватиста:
Cl2 + H2 O ↔ НCl + НClО
Також хлор взаємодіє з холодними розчинами лугів, утворюючи відповідні солі (отриманий розчин називають жавелевою водою ). З гарячими розчинами лугів хлор утворює відповідні солі соляної та хлорноватої кислот, наприклад
3Cl2 + 6КOH → 5КCl + КClO3
Утворений хлорат калію називають бертолетовою сіллю .
При нагріванні хлор взаємодіє з багатьма органічними речовинами.
Хлор - сильний окисник, тому легко взаємодіє зі складними речовинами, до складу яких входять елементи, здатні окислюватись до більш високого валентного стану, наприклад: 2FеCl2 + Cl2 → 2FеCl3
Хлор використовують для відбілювання паперу і тканин, знезараження питної води, виробництва різноманітних ядохімікатів, соляної кислоти, хлороорганічних речовин та розчинників, а також у лабораторній практиці.
4. Бор. Характеристика елемента. Поширення у природі. Сполуки бору. Борна кислота: добування, фізичні та хімічні властивості, застосування. Добування, фізичні та хімічні властивості, застосування тетраборату натрію
Бор належить до головної підгрупи ІІІ групи періодичної системи. Порівняно мало розповсюджений у природі. Вміст бору у земній корі складає близько 1,2∙10-3% .
До головних природних сполук бору відносять борну кислоту H3 ВO3 та солі борних кислот, серед яких найбільш відома бура Na2 В4 O7 ∙10H2 O.
Борна кислота являє собою білі кристали, блискучі лусочки яких розчиняються у гарячій воді. Отримують дією сірчаної кислоти на гарячий розчин тетраборату натрію:
Na2 В4 О7 + H2 SO4 + 5H2 O → Na2 SO4 + 4Н3 ВO3 .
При охолодженні розчину борна кислота викристалізовується, оскільки в холодній воді малорозчинна. При нагріванні борна кислота втрачає воду, переходячи спочатку в мета борну кислоту НВO2 , а потім у борний ангідрид В2 O3 . При кип’ятінні розчину разом з парáми води випаровується і борна кислота.
Борна кислота належить до числа дуже слабких кислот (при 20°С К 1 = 6∙10-10 , дві інші константи дисоціації відповідно -13 та -14 порядків).
Застосовують борну кислоту при виготовленні емалей і глазурей, у виробництві спеціальних сортів скла, у паперовому та шкіряному виробництві, а також у якості дезінфікуючого засобу.
5. Свинець. Характеристика елемента. Поширення у природі. Фізичні та хімічні властивості. Застосування. Гідроксид свинцю (ІІ), добування, фізичні та хімічні властивості. Солі свинцю (ІІ). Якісні реакції на катіон свинцю (ІІ)
Свинець належить до головної підгрупи ІV групи періодичної системи елементів. Вміст свинцю у земній корі складає близько 1,6∙10-3% . Зазвичай свинець зустрічається у вигляді РbS, який ще називають свинцевим блиском .
Свинець - голубувато-білий метал, надзвичайно м’який, ріжеться ножем. На повітрі його поверхня окислюється і робиться матовою. Плавиться при 327,4°С, кипить при 1740°С, легко утворює сплави з оловом та іншими металами.
На холоді свинець доволі інертний, а при нагріванні легко вступає в реакцію з киснем, сіркою та хлором. Свинець добре розчиняється у азотній кислоті, проте погано у соляній та сірчаній, оскільки утворює важкорозчинний сульфат або хлорид свинцю, який заважає його подальшому розчиненню. При сплавлянні свинцю з лугами у присутності окисників утворює розчинні сполуки.
Свинець широко застосовують у техніці. Найбільша його кількість йде на виготовлення оболонок кабелів та пластин акумуляторів. Із свинцю виготовляють кожухи башт, зміївики холодильників та інші відповідальні частини апаратури. Свинець добре поглинає γ-випромінювання, тому використовується для захисту від радіації.
Гідроксид свинцю (ІІ) - речовина білого кольору, добре розчинна як у кислотах, так і розчинах лугів:
Рb (OH) 2 + 2НNO3 → Рb (NO3 ) 2 + 2H2 O
Рb (OH) 2 + 2КOH → К2 [Рb (OH) 4 ]
При взаємодії монооксиду та гідроксиду свинцю (ІІ) з лугами утворюються плюмбіти . Солі свинцю (ІІ), крім Рb (NO3 ) 2 та Рb (CH3 COO) 2 нерозчинні у воді.
Якісними реакціями на катіон Рb2+ є:
а ) утворення чорного осаду РbS при дії сірководню на солі свинцю (ІІ);
б ) утворення білого осаду РbSO4 при добавлянні сірчаної кислоти або розчинних сульфатів до розчинів солей свинцю (ІІ);
в ) утворення білого осаду РbCl2 при дії на розчини солей свинцю (ІІ) соляною кислотою або розчинними хлоридами;
г ) утворення жовтого осаду РbCl2 при введенні йодид-іонів в розчини солей свинцю (ІІ).
6. Основні закони хімії та їх наслідки
1. Закон збереження маси речовини: маса речовин, які вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, отриманих внаслідок реакції.