Контрольная работа: Обґрунтування ролі соціального капіталу у формуванні засад концепції людського розвитку на прикладі Полтавської області
Залежно від тривалості робочого періоду, способу реєстрації, організації робочого місця та інших факторів зайнятість може набувати різних форм (рис.1) (П. Шевчук Соціальна політика, стор 41, рис. 2).
Рис. 2 - Форми зайнятості
Зареєстрована діяльність :
- наймана праця;
- підприємництво;
- самозайнятість.
Незареєстрована діяльність:
- Основна незареєстрована діяльність:
- діяльність, реєстрація якої не передбачена чинним законодавством (неформальна зайнятість);
- дозволена законом діяльність, процедура реєстрації якої передбачена чинним законодавством, але не проводиться через різні причини (тіньова зайнятість);
- діяльність, яка суперечить чинному законодавству і відповідно не може бути зареєстрована (кримінальна зайнятість).
- Додаткова незареєстрована діяльність:
- комбінація найманої праці та неформальної діяльності;
- комбінація найманої праці й тіньової діяльності;
- комбінація найманої праці та кримінальної діяльності;
- комбінація підприємництва і тіньової діяльності;
- комбінація підприємництва й кримінальної діяльності;
- комбінація самозайнятості та тіньової діяльності;
- комбінація неформальної й тіньової діяльності;
- комбінація тіньової та кримінальної діяльності.
Наймана праця. Безумовно, основу зайнятості становить зареєстрована зайнятість найманою працею, яка охоплює майже 70% усіх працюючих. У нормальних економічних умовах зайнятість в цьому секторі економіки забезпечує відносно високі доходи (за винятком некваліфікованої робочої сили, тимчасових і непрестижних робіт), певну стабільність і страхування від основних ризиків. В умовах Полтавщини низька ефективність економіки, утримування надлишкової робочої сили значною частиною підприємств, низька питома вага заробітної плати в собівартості продукції в поєднанні із затриманнями виплати зарплати неминуче приводять до того, що рівень бідності працюючого населення майже не відрізняється від аналогічного показника серед пенсіонерів, а заробітна плата хоча і є головним джерелом доходів зайнятих у зареєстрованому секторі економіки, не завжди забезпечує навіть прожитковий мінімум.
Самозайнятість. Самозайнятість у вузькому тлумаченні терміну, або індивідуальна зайнятість, визначається як діяльність, що, зазвичай, приносить дохід у грошовій або натуральній формі і проводиться суб’єктом індивідуально. Критеріями, за якими самозайняті відокремлюються від інших категорій осіб, є такі:
- виконання робіт за винагороду;
- юридична незалежність суб’єкта господарювання;
- створення однією особою одного робочого місця (для себе);
- проведення робіт власними зусиллями;
- фінансування всіх видатків виключно за рахунок власних коштів (у тому числі одержаних кредитів);
- використання власних (або орендованих) засобів виробництва;
- одноосібне розпорядження результатами продукції.